Особливість художньої концепції концерту в контексті діалогу століть. Характеристика визначення діалогічності у сенсі звернення до минулих епох як характерної ознаки сучасної композиторської творчості, зокрема у сфері української хорової музики.

Виявлення умов, форм, жанрів діалогу як музично-культурологічного феномена з позиції теорії "ідеального над-адресата" М. Бахтіна. Шляхи становлення, провідні аспекти інтегруючої методології музикознавства як галузі "розуміючого" гуманітарного знання.

Дослідження текстів творів для голосу і фортепіано українських та зарубіжних авторів, особливості їх перекладу та інтерпретації. Розгляд проявів діалогічності композицій духовного змісту. Аналіз ролі невербальних засобів у камерно-вокальному виконавстві.

Встановлення ознак діалогічності як філософської основи художнього методу у виконавському аналізі хорового твору Віктора Степурка "Missa movere". Визначення композиційно-драматургічних особливостей твору та їх вплив на диригентську інтерпретацію.

Культурологічні підходи до розгляду стильової специфіки музики ХХ ст. Поняття терміну "стиль". Явища композиторського стилю в сучасній музиці та його застосування щодо аналізу творів Р. Щедріна, характеристика стильового діалогу в його творчості.

Проблеми підготовки високопрофесійних, конкурентоспроможних фахівців, здатних до використання сучасних технологій у навчально-виховному процесі. Музично-виконавська підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва з використанням сугестивних технологій.

Поетапне відтворення діяльності Хору Українського радіо та означення його специфіки. Реорганізація керівного органу радіо Радіоуправу в Комітет радіомовлення. Основна форма творчості колективу - прямі ефіри на радіо. Перший диригент та засновник хору.

Історичні та культурні передумови музикології як академічної дисципліни європейської освітньої системи. Характерні ознаки музикологічної школи А. Хибінського як цілісного науково-дослідного напряму, та її вплив на розвиток повоєнної музикології.

Специфічні особливості розвитку соціокультурного простору Китаю доби політики реформ і відкритості. Шляхи розвитку міжкультурних комунікацій, здійснених за безпосередньої участі оркестрів. Розглянуто чинники збагачення соціокультурного простору країни.

Дослідження ролі професора Київської консерваторії Шреєр-Ткаченко в організації фестивалю слов’янської музики. Представлення української старовинної музики в Бидгощі. Аналіз співпраці України та Польщі. Значення бидгоських імпрез для музичної культури.

Особливості діяльності Р. Глієра як одного з найвизначніших будівничих своєї епохи. Характеристика створення класу симфонічного диригування та оперної студії музикантом. Аналіз викладацької роботи як важливого напрямку функції митця у Київський період.

Аналіз і виокремлення концептуальних засад вокально-хорової роботи Олександра Кошиця, Дмитра Котка, Костянтина Пігрова, В’ячеслава Палкіна. Розвиток академічного хорового мистецтва та формування національних стильових ознак хорового виконавства.

История жизни советского российского композитора, пианиста, педагога и общественного деятеля Д. Шостаковича. Эксперименты поиска новых музыкальных средств после "Первой симфонии" Шостаковича. Наиболее известные симфонии и работа над музыкой к фильмам.

Входження Д.М. Гнатюка у світло оперно-режисерської майстерності. Можливості відстеження динаміки режисерської драматургії митця, обумовленої рефлексією соціокультурної та державницької політики, закарбованої інтерпретативними рішеннями в сценографії.

Характеристика процесів оновлення українського оперного виконавства повоєнного періоду. Дослідження становлення творчої особистості Д. Гнатюка в координатах культурологічного і мистецтвознавчого дискурсу. Опис опанування ним жанрових особливостей опери.

Особливості режисерської версії Дмитра Гнатюка в постановці опери Джузеппе Верді "Травіата". Складний процес формування постановочної версії вистави за архівними матеріалами про роботу художньої ради театру. Розглял плану постановочної версії вистави.

Чинники та обставини створення системи професійної музичної освіти на Дніпропетровщині як основи формування піаністичної школи. Характеристика виконавської, педагогічної, суспільно-просвітницької діяльності провідних представників піаністичної школи.

Творчість С. Турчака, диригента, постановника, оригінального інтерпретатора класичної музики. Життєвий шлях українського маестро, унікальність його творчої особистості, своєрідність диригентської роботи з творчими колективами в Україні і за її межами.

Основні риси творчого портрету звукорежисера Л. Бильчинського. Багатогранність творчої натури Л. Бильчинського, що яскраво втілилася в багатьох його оркестровках і перекладеннях для камерного і симфонічного оркестрів, аранжуваннях для різних інструментів.

Ретроспективний аналіз творчого шляху вокально-інструментального ансамблю Чернівецької обласної філармонії (1977-1990 рр.), засновниками якого були Л. Затуловський і Ю. Смілянський. Роль ансамблю у становленні регіональної естрадної культури Буковини.

Аналіз проблеми методу радянського музикознавства виявив чинники його появи, головним із яких виявилася політика "культурності", що проявилася у загальному поширенні доступних знань про музику задля цілеспрямованого формування нової радянської людини.

Чинники появи методу радянського музикознавства. Аналіз політики "культурності", що проявилася у поширенні доступних знань про музику задля цілеспрямованого формування нової радянської людини. Втрата належного рівня професіоналізації наукових кадрів.

Стаття містить матеріали про відомого на Поділлі самодіяльного композитора, хорового диригента, громадського діяча, заслуженого працівника культури України П. Голінатого. Оцінка його великої безкорисливої працездатності, високого професіоналізму.

Використання культурологічного, історичного та музикознавчих методів для аналізу музичного мистецтва. Специфіка капельмейстерського керування колективно-виконавським процесом. Характеристика позицій інструментальних та оркестрових диригентських жестів.

Комплексний музично-джерелознавчий аналіз розвитку жанру. Основоположні етапи творчого процесу над хоровими обробками українських духовних пісень. Вибір музично-поетичних текстів для хорового аранжування зі збірника П. Демуцького "Ліра та її мотиви".

Формування естетичної та музичної культури підростаючого покоління. Характеристика романтичного стилю. Особливості інтерпретації творів Ф. Шопена сучасними музикантами. Збагачення тембрального колорированія фортепіанної звучності виконавцями-шопеністами.

Аналіз специфіки виконавської інтерпретації у рок-музиці, завдання класифікації типів рок-інтерпретацій, виявлення їх кореляції з поняттям "кавер-версія". Використання методів аналізу та синтезу для вивчення специфіки тексту, що підлягає інтерпретуванню.

Роль камерно-вокальних фортепіанних творів у діяльності співака. Специфіка виконавської діяльності, методологічне підґрунтя для дослідження історії музичної культури до XVIII століття. Аналіз особливостей формування камерно-вокальних фортепіанних творів.

Питання підготовки в музично-педагогічних навчальних закладах учителів музики, здатних здійснювати керівництво естрадним співом школярів. Специфічні вимоги до змісту навчання. Організація навчального процесу майбутніх вчителів "естрадного вокалу".

Загальний огляд традиційного та інноваційного в українській академічній музиці ХХ ст. на основі творчого доробку М. Скорика та В. Губаренка. Використання загальнонаукових методів пізнання та культурологічних і музикознавчих методологічних підходів.