Роль религии и искусства в жизни Неаполя. Поэтика основных жанров духовной музыки Перголези в сравнении с сочинениями современников, принадлежащих к неаполитанской традиции. Исследование стилистики духовных и светских произведений данного автора.

Духовная музыка как область творчества русских композиторов XIX в. Рахманинов - продолжатель лучших традиций классической духовной музыки. Образ Девы Марии как небесной заступницы. Синтез слов, музыки концерта для хора "В молитвах неусыпающую Богородицу".

Обґрунтування актуальності атрибуції творів українських композиторів ХVІІІ-ХІХ ст. Визначення авторства концерту "Гласом моїм". Дослідження творчості А. Веделя та С. Дегтярьова. Роль Києво-Могилянської академії у збереженні музичної спадщини України.

Розвиток українського та китайського оперного дійства. Історія появи символічно-релігійних початків у культурі та мистецтві Європи. Формування арії із ритуального синкретизму як похідної від провізантійської гімнографії та літургійно-кантової пісенності.

Генеза типології арії і притаманна їй виразність аріозного співу в її до- й позаоперному існуванні в порівнянні відповідних матеріалів з історії жанру в Європі та Китаї. Інтонаційний підхід школи Б. Асаф’єва в Україні, стильово-компаративний аналіз.

Дослідження духовних парафраз Ф. Ліста на предмет виявлення християнських світоглядних мотивів у композиціях названого типу. Виділення композиційних орієнтирів Ліста з упором на релігійно-морально значущий номер моделі, по якій написаний парафраз.

О духовно-музыкальном творчестве диакона Сергия Зосимовича Трубачева. Жизненный путь композитора. Литургический анализ песнопения. Общий исполнительский разбор произведения "Свете Тихий" в контексте музыкально-теоретического и вокально-хорового анализов.

Выявление и систематизация рукописей духовно-музыкальных сочинений Алябьева, их текстологический анализ. Реконструкция полного текста Литургии c-moll. Характеристика методов работы автора в области духовной музыки с точки зрения психологии творчества.

Виявлення духовних смислів музики, зв'язків з життєвим досвідом людини. Тілесно-орієнтований підхід до дослідження процесів взаємодії тіла і свідомості. Сприйняття музики комплексами тілесно-духовних відгуків. Вплив звуку на м'язову систему людини.

Развитие межкультурной компетентности у будущих педагогов музыкального образования. Сущность культурологической интерпретации произведений искусства. Примеры духовных традиций мирового музыкального искусства. Освоение музыки разных народов и конфессий.

Исследование хоровых сочинений Н.Н. Черепнина на церковные тексты. Стилистические особенности в контексте, самобытный почерк композитора-мирискусника и искусство Нового направления, к которому принадлежит его музыка. Представление о духовных песнопениях.

Место Духовных Песнопений 1575 года в карьере Бёрда. Песенные сборники последних десятилетий. Тексты "Духовных песнопений": источники, работа с текстом. Связь музыки и слова: метр, выбор вида каденции, ладовые отклонения от нормы, красочность созвучий.

Сравнение венской и зальцбургской духовно-музыкальной традиции. Типическое и индивидуальное в трактовке церковных жанров Гайдном на основе сравнения с творчеством австрийских композиторов – его современников. Стилевые особенности церковной музыки автора.

Оценка развития жанра духовного концерта конца XIX - начала XX столетий сквозь призму общеевропейских и традиционно русских стилевых и жанровых тенденций. Анализ сочинений А. Архангельского, А. Львова, Гречанинова, А. Никольского, Чеснокова, Калинникова.

Изучение хорового творчества ярчайшего украинского композитора Игоря Владимировича Щербакова. Исследование художественной и жанрово-стилистических тенденций классической и современной музыки. Изучение организованной структуры канонического реквиема.

Музыкальный звук и его свойства. Октава как расстояние между звуками одинаковых ступеней. Производные ступени и их названия. Понятие музыкальной нотации. Характерные интервалы в мажоре и в миноре. Кварто-квинтовый круг тональностей. Знаки альтерации.

Рассмотрение основные стилей массовой музыки, в которых значительна роль духовых инструментов. Определение значения духовых инструментов в рок-музыке. Положительные аспекты способности духовиков выступать в любых акустических и климатических условиях.

Дослідження життєвого та творчого шляху американської співачки українського походження Квітки Цісик. Огляд збірок українського фольклору та пісень під назвою "Пісні з України" і "Два кольори", циклу українських колискових для дітей. Музичний спадок.

Розкриття параметрів індивідуального виконавського стилю Д. Цифри в історичному контексті бетховеніани. Романтизоване трактування Д. Цифрою на противагу до традиційного героїзованого, відсутність у виконанні піаніста "віртуозності заради віртуозності".

Главные клавирные сочинения Баха. Важнейшие положения системы взглядов Яворского на клавирное творчество Баха. Эталонные исполнители И.С. Баха. Выражение баховского полифонического письма в музыке для клавира. Разница исполнительских трактовок.

Биографические сведения о Е. Попове - советском хоровом дирижёре и композиторе. Его музыкальная и сценическая жизнь в период художественного руководства Рязанским русским народным хором. Хоровые и танцевальные традиции песенного творчества коллектива.

Виявлення поетико-інтонаційної і жанрової специфіки українського фортепіанного етюду XIX–XX ст. у контексті стильових пошуків названого періоду, а також загальної еволюції жанру. Його зразки у творчості В. Косенка, Б. Лятошинського, А. Штогаренка.

Шляхи виникнення та розвитку акордеонного мистецтва у світі. Дослідження процесу удосконалення конструкції акордеону. Причини поширення музичного інструменту в різних країнах світу. Становлення та розвиток оригінального репертуару для акордеона.

Еволюція традицій виконання каденцій баритонових арій з опер Дж. Верді. Основні риси, характерні виконавським інтерпретаціям в різні проміжки часу. Способи виконавської імпровізації, що вживались провідними виконавцями репертуару вердіївського баритона.

Аналіз артистично-театральних засад виконавського мистецтва баяністів, що набуває значення з поглибленням змістовності оригінальних композицій, зростанням образного навантаження в мистецтві та збільшенням синтетичних музичних жанрів у репертуарі.

Вивчення питань еволюції вокального циклу австро-німецької традиції та закономірностей циклоутворення на прикладі творів пізнього Р. Шумана, Х. Вольфа й раннього А. Шенберга. Місце вокального циклу у світлі уявлень про формоутворення у вокальній музиці.

Опера як синтетичний жанр. Еволюція функцій хору в оперній спадщині Миколи Лисенка. Визначення хорового компоненту як важливої драматургічної складової оперної вистави на прикладі оперети "Чорноморці" та опер "Різдвяна ніч", "Утоплена" та "Тарас Бульба".

Аналіз текстових особливостей, зв'язки між музикою Ф. Пуленка, віршами П. Елюара, картинами художників авангарду не тільки поверхнево. Інтегративний, синтетичний характер циклу "Lе Travail du Peintre", визначення ознак у ньому сюрреалізму та кубізму.

Огляд тематики, жанрової специфіки та засобів музичної виразності вокальних творів автора. Еволюція композиторського письма у вокальній ліриці. Місце композитора в розвитку різних жанрів української вокальної музики, його жанрово-стильова специфіка.

Дослідження окремих аспектів процесу еволюції пісенного та музичного мистецтва Центральної України доби палеоліту. Розглядається широке коло питань, пов’язаних із еволюцією музики, пісенного виконавства та музичних інструментів, виникнення символізму.