Диалектическое понимание движения материи, его основные формы. Изменчивость и устойчивость как одна из пар противоположностей, определяющих движение. Основы концепций пространства и времени. Философское значение специальной теории относительности.

Анализ главы "Движение романтизма" из книги Б. Рассела "История западной философии". Формирование романтизма как аристократического масонского изобретения XVIII ст., аналога современного молодежного движения "Live fast, die young", его основные черты.

Підстави для визначення національної філософії в окрему цілісність. Порівняння її з еталонними здобутками європейської філософії, взначення особливостей становлення стилю філософствування. Грані філософської думки в Україні та їх характеристика.

Позначення абстрактної чи конкретної сутності - основна мета сингулярного терміну. Удосконалення означеника шляхом доповнення його значення - завдання експлікації. Віра у фундаментальну різницю між аналітичними істинами - догма сучасного емпіризму.

Протилежності двоєдиного діалектичного конструкту. Розгляд діалектичних пар альтернативних біологічних явищ і об’єктів, їх квазіциклічний взаємоперехід відповідно до спірального ходу історичного розвитку. Багатоперіодичність осциляції-флуктуації.

Появление термина "модерн". Понятие "модерна" у Лиотара. Философский дискурс о модерне Хабермаса. "Раздифференциация аспектов рациональности", "система против жизненного мира" - основные девизы Хабермаса. Соотношение постмодерна и модерна у Лиотара.

Аналіз культурної динаміки як процесу зміни ціннісних орієнтацій. Роль девіантного мислення і його типів, антропологічний, філософський аналіз культурних "вибухів", еволюційних процесів в європейській культурі протягом двох з половиною тисячоліть.

Социокультурный, гуманитарный кризис как системообразующий в системе глобальных кризисов и опасностей, с которыми сталкивается сегодня человечество. Девальвация личности и ее связь с цивилизационной эволюцией общества. Методические подходы к персонологии.

Проблема сущности и бытия человека, личности. Личность – Мир, "внутренняя вселенная", качественная духовная определенность (некая духовная субстанция человека), психическое бытие. Восхождение отдельного человеческого существа к своей всеобщей природе.

Роль личностных качеств человека в процессе преодоления глобального социокультурного кризиса. Структура и содержание качеств личности. Пессимистический и оптимистический сценарий. Анализ тоталитаристского вмешательства в жизнь и внутренний мир личности.

Сущность девиантного поведения личности. Выявление специфики социальных норм как ценностных регуляторов общественной жизни. Разработка модели купирования девиантного поведения в рамках аномии ценностей, социальной конфликтности российского общества.

Культурологічний аналіз культурної динаміки як процесу зміни ціннісних орієнтацій під впливом девіантного мислення. Типи девіантного мислення. Антропологічний та філософський аналіз культурних "вибухів", еволюційних процесів в європейській культурі.

Соціально-філософське осмислення девіантної поведінки особистості в умовах комп’ютеризації суспільства. Соціогенетична, біогенетична та психогенетична концепції девіантності особистості. Дослідження соціальних детермінант комп’ютерної залежності молоді.

Концептуальний аналіз методологічних засад співпричетних до соціальної філософії наук. Соціально-філософська сутність поняття "девіантність" та аналіз поняття "консеквентність". Чинники, які найбільше впливають на девіантну поведінку особистості.

Виявлення девіантологічної специфіки правової культури особистості з урахуванням агапелогічного підходу до буття людини. Аналіз особливостей здійснення і функціонування девіації. Виявлення сутнісно-універсальних рис та поняття феномену правової культури.

Аналіз категорії заперечення, сутність девіталізації як концепту, що набуває негативного забарвлення в контексті співвідношення з позитивним концептом вітальність. Гносеологічний аспект моделі жорстокості у Ніцше та його розкриття через аналіз пізнання.

Аналіз категорії заперечення, виведення сутності девіталізації як концепту, що набуває негативного забарвлення в контексті співвідношення з позитивним концептом "вітальність". Концепція заперечення як знання про інобуття в діалектиці Фрідріха Гегеля.

Наука как смысловой центр человеческой культуры. Причины нарастания абстрактности научных построений. Мир по Аристотелю. Идея отказа от прогресса, её основные варианты. Сущность проблемы поиска новой рациональности. Высшие характеристики рациональности.

Умозаключение как форма мышления. Простой категорический силлогизм. Общие правила, фигуры и модусы категорического силлогизма. Разделительно-категорическое, условно-категорическое и условно-разделительное умозаключение. Познавательная роль дедукции.

Схема, облегчающая запоминание характера взаимоотношений между истинным значением четырех видов суждений A, E, I, O, образованных из понятий S и P. Правила определения истинностного значения подчиненных суждений. Энтимемы, логика общения и спора.

Рассмотрение логических подходов в определении дедукции. Раскрытие содержания дедуктивного и непосредственного умозаключения, их особенностей, обусловленных количественной и качественной характеристиками суждения. Описание примера дедуктивного заключения.

Общее понятие об умозаключении как форме абстрактного мышления, его виды. Правила дедуктивного вывода. Подходы, выделяемые при определении дедукции в логике. Условия истинного заключения. Выводы из категорических суждений посредством их преобразования.

Рассмотрение умозаключения как формы абстрактного мышления. Анализ роли дедукции в мышлении. Изучение индукции как процесса логического вывода. Исследование специфики полной и неполной индукции. Процесс построения выводов, заключений, выведения следствий.

Дедукция (от латинского deductio – «выведение») как способ мышления, который помогает прийти к логическому выводу. Основные проблемы познавательного процесса. Логические критерии научности. Типы научной рациональности. Абсолютизация мышления и бытия.

Комплексний аналіз історичної наступності тлумачення каузальності в філософії Дейвіда Х’юма і Джона Стюарта Мілла. Розвиток британської індуктивної епістемології ХІХ століття. Проблеми доказу існування "інших розумів" та досвідного доказу буття Бога.

Анализ известного положения Карла Маркса о том, что социальная структура и общественное сознание возникают из жизненного процесса. Характеристика духовной составляющей общества, которая определяет структуру, механизмы и содержание материального бытия.

Два типа описания, используемые одновременно в физическом принципе наименьшего действия. Принцип наименьшего действия – один из наиболее общих физических принципов природы. Действующая и целевая причины. Условия перехода к вероятностной причинности.

Исследование монадологии Лейбница в аспекте действия декартовского принципа рационального самопознания автономного субъекта. Проблематизация сопоставления предпринятой философом Гуссерлем реализации программы конструирований картезианского типа.

Концептуальное сходство философии Декарта и трансплантологии: критерий смерти в трансплантологии (редукция у Картезия) для всего человека — это смерть мозга в двух протоколах (гарвардский и питтсбургский), тело-машина, дуализм тела и души, мыслящая вещь.

Характеристика однобокости контекста нейро-наук для картезианских концепций, который отсекает все, что не относится к нейро-контексту и несет ограниченное, приниженное, искаженное мнение о философии Декарта. Анализ актуальности концепций Декарта.