Проблема встроенного в структуру образования гуманитарного компонента. Предпосылки и последствия закрепления редуцированных мифологических представлений в массовой культуре в аспекте роли гуманитарного знания в системе ценностей современного человека.

Системные исследования современного гуманитарного знания для решения проблемы собственности как ценности культуры. Универсальность организационно-системных принципов. Тождественность генетической и культурной эволюций человека. Системная методология.

Проблема космического сознания как глобальная парадигма современного гуманитарного знания. Концептуальное построение современной картины мира, сопряженное с признанием общих законов Вселенной. Взаимодействие человеческого сознания с космическим сознанием.

Рассмотрение особенностей формирования особого субъекта культуры, способного воспринимать и осваивать продукты развития культурных сфер. Гуманитарное образование как важнейший фактор социокультурной детерминации. Сущность понятия "образованный человек".

Формирование в рамках философии техники теоретического объекта и прикладной дисциплины публичных коммуникаций. Специфика технологий публичных коммуникаций, рассмотрение схемы их пространства. Особенности аналитической работы в публичном пространстве.

Разработка оснований культурфилософской модели литературно-художественного произведения, которая может быть использована при изучении творческого наследия разных писателей. Анализ имеющихся в гуманитарных науках исследований общего и частного порядка.

Анализ методологических стратегий гуманитарного дисциплинарного и междисциплинарного знаний. Утверждается, что дисциплинарная структура гуманитарного знания поддерживается связью предметности гуманитарной науки и исследовательской стратегии учёного.

Экономика знаний как созданный в Соединенных Штатах Америки высший тип развития постиндустриальной экономики и инновационной экономики, опирающийся на новый качественный уровень человеческого капитала как главная стратегическая цель многих стран мира.

Анализ хосписного движения в современном обществе, его смысла, значения в общественной жизни. Обобщение опыта социального партнерства в решении проблем умирающего человека. Исследование барьеров взаимодействия в социальном пространстве онкобольных.

Анализ существующих подходов к интерпретации смежных социальных категорий и понятий, а также экспликация характерных признаков и черт гуманитарных технологий. Появление гуманитарных технологий как нового этапа в развитии методики разрешения конфликтов.

Ствердження принципу гуманістичного розуміння права як обов'язкової ознаки правової держави та важливого критерію всієї її правової системи. Вплив гуманістичних цінностей антропологічної парадигми на формування сучасного образу юридичного мислення.

Перегляд системостворюючих понять та цінностей на початку ХХІ ст. Розмежування раціонального та ірраціонального начал у людській природі. Аналіз впливу сучасних трансформаційних змін у суспільстві на усвідомлення людиною нових гуманістичних цінностей.

Співвідношення метафізики, гносеології, антропології та етики у філософії Б. Спінози. Підтвердження первинності антропології щодо метафізики та гносеології у роботах Б. Спінози. Гуманістична антропологія екзистенціального штибу у дослідженнях вченого.

З'ясування співвідношення метафізики, онтології та антропології. Аналіз філософії Б. Спінози. Метафізичні та онтологічні концепції як похідні, вторинні щодо теоретичного людського самовизначення. Гуманістична антропологія екзистенціальної спрямованості.

Загальна характеристика епохи Відродження: історія її зародження в умовах кризи феодалізму, основні мислителі. Гуманізм як домінуючий напрям епохи Відродження. Гуманізм і сьогодення. Чи актуальне поширення гуманістичних ідей епохи Відродження в наш час.

Передумови виникнення і системні напрями в розвитку гуманізму епохи Відродження. Особливості становлення реформації і ренесансного гуманізму в Україні другої половини ХV – початку ХVІІ століття. Зміст сучасних гуманістичних течій в теорії філософії.

Розгляд ідей гуманізму, що присутні у спадщині Карла Маркса. Аналіз частини марксової філософії, що відображає його гуманістичні настрої і стосується періоду молодого Маркса. Вплив ідей Фейєрбаха та Гегеля. Формування ідеї рівності, свободи й розуму.

Проблема українського національного ідеалу у філософської творчості Івана Франка. Погляди видатного мислителя, які збагатили свідомість народу ідеями незалежності і свободи, гуманізму і демократії. Цивілізаційна концепція національно–культурного процесу.

Історія виникнення та сутність понять "гуманізм" та "гуманістичні цінності". Передумови та причини появи гуманізму. Основоположники гуманістичної культури. Ренесансний антропоцентризм як основа філософії гуманізму. Філософські ідеї епохи Відродження.

Філософія Відродження. Своєрідність світоглядних напрямів Стародавніх Індії та Китаю. Класична німецька філософія. Складові теорії Гегеля. Проблеми філософії Шеллінга. Етико-гуманістичний характер конфуціанської концепції. Предмет філософії за Фейєрбахом.

Визначення поняття Відродження. Характеристика впливу вчень Платона та Аристотеля на філософські погляди епохи Відродження. Аналіз ідей гуманізму та людиноцентричної спрямованості пізнання. Характеристика специфічних рис філософії епохи Відродження.

Аналіз західноєвропейських рис дискурсу гуманізму Постмодерну. Ознаки, які характеризують постмодерністський текст. Відмінності в розумінні тексту постмодерністами і представниками філософії модерну. "Презумпції нерозуміння" Ж. Дельоза та Ж. Дерріда).

Виявлення на підставі аналізу західноєвропейських філософських концепцій специфічних рис дискурсу гуманізму Постмодерну. Гуманізм, як породження світової культури, ознака людської присутності в світі. Постмодерністські стратегії реконструкції гуманізму.

Сутність та зміст соціального контролю та правового порядку у філософсько-правових поглядах М. Монтеня, Ф. Петрарки та Н. Макіавеллі. Підходи вчених до визначення категорії "правовий порядок". Відносини громадянського суспільства і державної влади.

Вивчення дискурсу відносно сучасного розуміння гуманізму та людиноцентризму як світоглядної основи прав людини. Аналіз факторів трансформації розуміння гуманізму та людиноцентризму. Обґрунтування необхідності врегулювання природних прав людини.

Характеристика сучасного інформаційного суспільства. Розкриття поняття гуманізму як засобу інтеграції індивіда в культуру. Здатність до повноцінної комунікації - важлива умова міцності суспільства. Розгляд духовності як субстанційної ознаки особистості.

Філософська спадщина, культура та світогляд епохи Відродження. Поняття гуманізму, як суспільного явища. Формування і розвиток філософської думки в Україні. Основні ідеї гуманістичної течії. Зачинателі та видатні діячі гуманістичної культури в Україні.

Зіставлення гуманістичної й антропоцентричної парадигм на основі критеріїв проблеми пізнання. Антропоцентрична парадигма розглядається як основа оновлення стратегічних цілей вищої освіти у глобалізованому світі. Особливості гуманістичної парадигми.

Дослідження гуманістичної полеміки між Джованні Піко делла Мірандола та Ермолао Барбаро: пошук істини щодо статусу риторики відносно філософського знання. Аналіз листування між мислителями ренесансу; ступінь впливу полеміки на розвиток світогляду.

Аналіз різних напрямків існування та процесів становлення філософії національної ідеї в Україні. Філософські та літературні джерела різних періодів історії української суспільної думки. Зростання національної самосвідомості в Європі на початку ХІХ ст.