Гражданское общество как необходимый стимул развития и процветания государства. Факторы, которые способствуют его развитию, раскрытие потенциала в плюралистическом, либерально-демократическом обществе. Основные критерии, влияющие на степень развития.

Понятие "сакрального" в контексте авраамических религий. Демонстрация возможности универсальной грамматики религиозного дискурса на основании "языковых игр" и общем для всех переживании этического. Религиозный дискурс в поздней философии Витгенштейна.

Умови предметної явленості смисла в нередукованій свідомості. Можливість виділення "предметного" без використання процедур редукції і предикації. Тип досвіду, що лежить в основі феноменологічної рефлексії. Ейдетичні підстави феноменальної генези.

Краткая история проектирования как науки. Методология проектирования и границы сфер деятельности. Ряд модусов проблемы границ проектирования. Способы квалификации целостности. Сущность идеологии функционализма, получившей развитие в середине ХХ века.

Анализ смыслового способа внесения определенности, который конкретизируется через основанную Платоном теорию идей. Обнаружение предметной границы стратегии внесения определенности - обладания смыслом. Модификация субъекта как одного из родов сущего.

Анализ стратегии внесения собственной определенности в предметность. Выявление границы стратегии внесения собственной определенности. Характеристика стратегии Платона о внесении смысловой определенности. Альтернативная стратегия внесения определенности.

Аспекты проблемы толерантности, связанные с определением ее границ. Рассмотрение идеи толерантного государства. Сущность пассивного принятия норм и ценностей другого. Диалектика Гегеля, концепция "борьбы за признание". Потребность в собственной свободе.

Влияние антропологических идей Ницше на философию Гельмута Плеснера в работах "Границы сообщества", "Ступени органического и человек" и "Власть и человеческая природа" в контексте общего вопроса о рецепции идей Ницше в философской антропологии XX в.

Аналіз інваріантів світоглядних систем – категорії граничних підстав і світоглядні коди у роботах В.І. Вернадського. Характеристика його ідеї про ноосферу. Характеристика проблематики культурного діалогу між націями, передусім – українцями і росіянами.

Характеристика основных историко-философских подходов к рассмотрению проблемы природы человека. Анализ специфических особенностей становления и граничного биокультурного бытия человеческой телесности в аспектах половой дифференциации и сексуальности.

Соціально-філософські аспекти духовності особистості через призму свободи. Суб’єктивно-ідеальний світ духовності, її залежність від зовнішніх сил соціального і природного характеру. Свобода як універсальна характеристика прояву цілісності людського буття.

Характеристика философско-психологического аспекта рассмотрения греха, соотносящегося с религиозным. Рассмотрение полемики с постмодернистским мнением, согласно которому для уничтожения воли к власти требуется уничтожение субъекта и его сознания.

Размышления о связи идей Уильяма Хьюэлла с его эпохой, которые наводят на новые аргументы в защиту экстернализма. Викторианская эпоха классического капитализма, которая заложила фундамент последующего прогрессивного развития профессиональной науки.

Необхідність розвитку "спортософії" як світоглядної міждисциплінарної галузі знань. Трансформування минулих світоглядних парадигм у сучасну культурно-історичну настанову. Дослідження система виховання у грецькій Пайдеї, яка протистояла однобічності.

Ознакомление с изложением истории греческой философии доклассического и классического периодов у Д. Лаэрция. Рассмотрение критического мнения о самом научно-серьезном трактате того времени. Характеристика учений философов античного времени и их школ.

Исследование и анализ суждений Диогена Лаэрция о происхождении греческой философии, их содержание и значение в становлении и развитии данной науки. Последователи идей данного мыслителя, направления деятельности и достижения различных философских школ.

Основы учения софистов. Характеристика идей их представителей: Сократа, Протагора, Платона, Аристотеля. Учение о познании, проблема материи и идеальное государство. Греческая философия эллинистического периода: кинизм, эпикуреизм, стоицизм и скептицизм.

Оценка воззрений софистов. Анализ философских идей Сократа. Учение о познании Платона. Основные типы государства. Идеальное государство. Проблема материи, души и человека. Исследование школ и представителей греческой философии эллинистического периода.

Перевод греческого послания Вяч. Иванова Г.А. Рачинскому, комментарии к нему и соображения о датировке стихотворений. Отношения автора с адресатом в годы создания того или иного дружеского послания. Деятельность Г.А. Рачинского, религиозного философа.

Биография и жизненный путь Г. Сковороды, странствования мыслителя, поучение нравственности. Анализ собрания сочинений философа-моралиста. Ортодоксальное и рационалистическое трактование Библии. Исследование вопросов самопознания как основы мироздания.

Філософська та літературна діяльність Григорія Сковороди. Особливості харківського періоду життя видатного філософа. Вплив античної, середньовічної та європейської філософії на вчення Сковороди. Розуміння і тлумачення Біблії та біблійних образів.

Розглянуто філософські концепції розвитку особистості в поглядах видатних українських мислителів - сучасного філософа Василя Кременя і філософа XVIII сторіччя Григорія Сковороди. Також зазначено про історичну детермінованість появи цих концепцій.

Розгляд філософських концепцій розвитку особистості в поглядах видатних українських мислителів - сучасного філософа В. Кременя і філософа Г. Сковороди. Цінності філософських концепцій українських мислителів як основи для розвитку національної ідеї.

Сутнісні параметри і специфіка інтерпретації Григорієм Сковородою книг Біблії, висловлювання видатного релігійного філософа, пройняті його любов’ю до цієї книги. Способи зняття труднощів, які поставали на шляху адекватної інтерпретації біблійних текстів.

Громадянські якості, позиція, свідомість особистості громадянина як визначальні чинники поступального розвитку суспільства, взаємодії людини та державно-політичних структур. Цінності індивідуального способу буття людини як самореалізації особистості.

Біографія Г.С. Сковороди: дитячі роки, навчання, перші спроби пера, популярність, педагогічна діяльність. Філософія Сковороди як джерело справжнього гуманізму та співчуття людині. Актуальність творчої спадщини Г.С. Сковороди та його вплив на сучасників.

Узагальнення екзистенційних домінант Г.С. Сковороди, з огляду на сучасні дослідження проблем ментальності, історіософські розвідки української історії, філософію людиноцентризму. Визначення етапів життєтворення філософа за критерієм його волевиявлення.

Антропологія Г. Сковороди. Людиностверджувальні можливості феномена вдячності, необхідність розмежування рівнів її проявів. Наголошується на істотності врахування положення про закоріненість вдячності в бутті людини в цілому та її значення у повсякденні.

Восприятие явлений медиа, медиадискурсивности, медиафилософии, других медиапроизводных с позиций системологии, самых широких обобщений и аналогий, которое представляет в порядке обсуждения. Обоснование развенчания философской категории "трансцендентное".

Уявлення про "гріх" і "злочин" на співставленні сюжетів ікон Страшного Суду і правових джерел. Пояснення злочинів та покарань відповідно до есхатологічного та правового трактування. Ієрархія гріхів та грішників у світогляді тогочасного суспільства.