Аналіз проблеми гармонізації міжособистісних відносин і розвитку суспільства як складноорганізованої системи висвітленої в ракурсі "діалогізації" комунікації, що являє собою особливий тип спілкування й відрефлексовані з погляду психологічних підходів.

Визначення можливості та специфіки діалогу в постсучасній ситуації. Варіанти співвідношення основності і безосновності в людському переживанні дійсності. Аналіз ідеї діалогу в західній філософській традиції. Діалогічні відносини в постсучасній ситуації.

Негативна роль у процесі єднання спільнот епістемологічної й гносеологічної обмеженості. Продуктивні підходи і стратегії, що спираються на конструктивізм, людиномірність і антропологічні концепції. Висока активність організованих молодіжних спільнот.

Проблема зародження філософії як форми суспільної свідомості в контексті взаємозв’язку моделей комунікації та матеріальних основ життя суспільства на прикладі стародавньої Греції. Показано необхідність діалогу як способу продукування філософських ідей.

Компаративістський аналіз видів діалогу у філософських і логічних концепціях епох Античності, Середньовіччя, Відродження та Модерну. Вплив мотивів Постмодерну на сучасні філософські та логічні дослідження діалогу. Напрями розвитку інтеррогативної логіки.

Компаративістський аналіз видів діалогу у філософських і логічних концепціях епох Античності, Середньовіччя, Відродження та Модерну. Можливості когнітивного підходу до моделювання діалогу за схемою запитання/відповідь. Розвиток інтеррогативної логіки.

Складові міжособистісної сфери, яка відбувається внаслідок встановлення діалогічного стосунку між суб’єктами. Встановлення стосунку "Я-Ти" між людьми внаслідок здійснення міжособистісної відкритості суб’єкта суб’єкту. Аналіз концепції діалогу М. Бубера.

Дослідження літературного жанру рок. Прояв концептів "філософії діалогу" на художньому рівні. Розгляд діалогічної природи рок-твору. Типи діалогу: дискурс, комунікація, буття-спілкування. Творчість рок-виконавців як феномен некласичної філософії.

Розгляд можливостей та перспектив застосування діалогічного підходу до осмислення і розв’язання конфліктних ситуацій у сучасному українському суспільстві, пошуку шляхів примирення. Умови запровадження засад у політичній, культурній, релігійній сферах.

Діалогічна основа релігійно-філософських концепцій колективності, їх догматична та інтелектуальна складові, атрибутивні характеристики. Місце соборної моделі як бажаного ідеалу спілкування і спільного життя людей, підпорядкування православним цінностям.

Загальна характеристика компонентів філософського збагачення процесу побудови культурно-освітнього простору. Аналіз філософсько-антропологічної рефлексії Г. Сковороди. Розгляд особливостей становлення особистості в культурно-освітньому просторі.

Експлікація діахронічної історіософської моделі Гесіода. Етапи людської історії в "Міфі про раси". Вплив змін небесної політики на принципи організації людського гуртожитку. Висвітлення проблеми невідповідності фактичного сущого та морального належного.

Сутність та основні підходи щодо тлумачення поняття "цифрова риторика" в сучасності, яке характеризується надзвичайно тісним поєднанням реального й цифрового світів. зародження самого терміна "цифрова риторика", що відкриває нові наукові дискусії.

Релігійно-філософське обґрунтування розвитку. Поєднання динамізму як філософського напрямку, який виникає первенем світу творчісну силодію, з усіма розвитками. Філософія життя, емерджентно-теїстичний еволюціонізм, універсал-історичний еволюціонізм.

Діонісійське та аполлонівське начала як полюси, що формують духовну культуру. Визначення спорідненості філософської та художньої моделей світу. Дослідження й обґрунтування своєрідності прояву діонісійського та аполонійського у творчості Лесі Українки.

Дослідження політичних та ідеологічних дискусій між консерватистами та націоналістами, прихильниками соціалізму. Характеристика праці В'ячеслава Липинського "Хам і Яфет". Розгляд консерватизму владики Г. Хомишина та консервативних засад у книзі Корсака.

Сутність та ознаки людської діяльності. Діяльність людини і поведінка тварин. Структура діяльності, її суб'єкт і об'єкт. Співвідношення мети і засобів її досягнення. Зв'язок і відмінність потреб і інтересів людини. Групи потреб та їх характеристика.

Дослідження діяльності як субстанціонального підґрунтя щастя. Вивчення щастя як багатоелементної системи, дослідження її основних елементів. Аналіз феномену щастя у перетворюючій, пізнавальній, ціннісно-орієнтаційній, комунікативній діяльності людини.

Роль историков в современном мире, их вклад в формирование нашего понимания прошлого. Возможности и ограничения дисциплинарной истории в интерпретации исторических событий. Методы и технологии взаимодействия исторической науки с другими областями знания.

Дослідження коменіологічних студій українського емігранта Д. Чижевського, його внеску у розвиток чехословацької коменіологічної науки. Огляд основних коменіологічних праць літературознавця. Аналіз педагогічних і філософських поглядів Я.А. Коменського.

З'ясування поглядів вченого на проблему взаємозв'язку між духовною культурою епохи і її філософською думкою та на проблему "національної філософії". Аналіз історико-філософської концепції Д. Чижевського та концепцій російських істориків філософії.

Теоретичний аналіз історико-філософських досліджень Д. Чижевського з точки зору їх проблематики, методології, змісту та актуальності в сучасному контексті. Наукове значення "виокремлення" української філософської традиції з загальноросійського контексту.

Дослідження певних аспектів проблеми інституалізації тих механізмів, що приводять до перманентного відтворення засад десуб’єктивації людини на рівні її безпосередньої життєдіяльності. Проблема втрати людиною власної суб’єктності в історичному вимірі.

Дослідження особливостей феномену покликання як екзистенційно-онтологічного підходу, уособленого М. Гайдеггером. Поєднання розгляду концепцій К’єркегора, Гайдеггера та Левінаса. Розуміння людиною особистого буття і блага її співіснування з іншими людьми.

Детально досліджено питання субкультур у культурфілософському аспекті. Зокрема, порушено питання вивчення домінантних субкультур, а в їх складі – проблем парадигми філософії культури і загальної теорії та історії субкультур у постмодерному дискурсі.

Визначення та характеристика поняття евристики з метою виокремлення найбільш універсальних тлумачень. Дослідження та аналіз утилітарності евристичного апарату для логіки та дисциплін логічного циклу. Ознайомлення з рівнями структури аргументації.

Дослідження зв’язку філософської спадщини вітчизняних філософів XVI-XVII ст. з неоплатонічним вченням. Аналіз впливу ареопагітського неоплатонізму на формування концепції Бога та богопізнання у творчості Василя Суражського, Фікари, Клірика Острозького.

Дослідження категорії думки та її зв’язку зі знанням. Аналіз зв’язку лінгвістичної категорії думки із філософським вченням. Вивчення уживання предикатів пропозиційного відношення для визначення універсальної категорії об’єктивної та суб’єктивної думки.

Наративна ідентичність як спосіб самоідентифікації людини шляхом вибудовування певного образу у формі оповіді про себе. Феномени інтенціональності та цілепокладання - одні з найважливіших передумов виникнення динамічності наративної ідентичності.

Принципи та упередження деяких діалектичних теорій античної та сучасної філософії, які використовуються для обґрунтування онтології. Аналіз критики метафізичних забобонів Гегеля та Маркса, яка ґрунтується на принципі феноменологічного розуміння буття.