Сутність державного суверенітету як монополія прийняття рішення. Основні положення теорії держави Карла Шмітта. Розкриття соціально-філософських передумов ідеології фашизму в Німеччині. Еволюція світоглядних установок соціальної філософії Шмітта.

Особливості формування кантівської прагматичної антропології у контексті полеміки з творцем фізіологічної антропології Е. Платнером. Аналіз концептів, якими послуговувались Кант і Платнер у своїх антропологічних доктринах. Платнерівське розуміння логіки.

Вивчення наукових і філософських здобутків філософа Платнера, його внеску в антропологічну науку. Дослідження особливостей формування кантівської прагматичної антропології у контексті полеміки з творцем "фізіологічної антропології" Ернстом Платнером.

Дослідження онтологічної проблеми розрізнення реалістичної та антиреалістичної інтерпретації категорії існування. Дотримання принципових настанов нейроконструктивізму. Характеристика роботи Маркуса Ґабріеля "Існування у світлі реального мислення".

Визначено основні категорії, що пов’язані з дозвіллям, а саме вільний час, вільну діяльність, дозвіллєву діяльність. Здійснено характеристику дозвілля з позиції впливу на спосіб життя людини, на змістові цінності вибору форм проведення часу дозвілля.

Аналіз розуміння людської гідності у працях видатних представників філософської та правової думки Росії початку XX століття: Б. Чичерін, М. Бердяев, І. Ільїн, В. Соловйов, П. Новгородцев, П. Флоренський. Поняття "гідність", "права та свободи людини".

Формування духовних основ буття людини, піднесення її гідності - історично визначена проблематика філософських пошуків. Етична складова онтологічної, гносеологічної, естетичної системи представників філософської і правової думки Росії початку ХХ століття.

Соціально-філософський аналіз комплексу екологічних проблем. Розгляд особливостей соціокультурних передумов формування нинішньої екологічної ситуації. Роль та місце християнської системи цінностей у формуванні ставлення до природи сучасної людини.

Розгляд конкретного вияву в українській літературній середньовічній традиції таких метафізичних антропологічних категорій, як субсистентність, безперервність, самосвідомість і свобода. Дослідження цілісності і безмежності внутрішнього світу людини.

Розгляд різних аспектів визначення поняття "насилля", що здійснюється у предметному полі соціальної філософії. Акцент уваги на пастках, в які можуть заходити дискусії стосовно визначення поняття "насилля": іншого тлумачення, скандалізації, моралізування.

Аналіз різних аспектів визначення поняття "насилля", що здійснюється у предметному полі соціальної філософії. Використання субстанційного підходу для трактування поняття "насилля". Визначення основного змісту та атрибутів насилля як соціального феномену.

Аналіз розвитку техніки в сучасному світі і дослідження впливу цього процесу на життя людини XXI століття. Моральні та ціннісні інтерпретації феномена техніки видатних вчених ХХ століття. Розробка "панацеї" для збереження людиною власної природи.

Дослідження необхідності культурного наративу, як плекання цінності власної самобутності і "власної філософії". Характеристика алюзій на швидкість та якість українського самоствердження ідентичності. Розгляд суспільствознавчого та філософського знання.

Обміркування окремих типів ціннісних зразків людинотворчості з позиції філософської антропології та соціальної філософії. Дослідження процесу переформатування "нових типів людини" та його засобів на прикладі процесу ціннісних метаморфоз українців.

Розгляд різних підходів до смислового визначення поняття "наукова освіта", що пов’язано з його різногалузевим застосуванням. Необхідність систематизації підходів до розуміння терміна "наукова картина світу" через різні позиції наукового світогляду.

Анализ деятельностного представления об укорененности концепта "военная безопасность" в культуре. Актуализация концепта сквозь символизацию трех порядков: толкование осведомленности в своей уязвимости, интерпретация адекватного ответа и достижения цели.

Анализ особенностей появления новых категорий социальной философии в условиях междисциплинарного синтеза социальных наук. Необходимость появления понятия "социальные практики" как результата развития методологии основных социально-гуманитарных наук.

Софисты как профессиональные риторы-преподаватели, философы, стремившиеся познать основы мироздания и изложить открывшиеся знания в пространных учениях, направления исследований, творческое наследие. Учение Аристотеля о четырех причинах, его содержание.

Основной предмет философии Томаса Гоббса. Понятие субстанции и идеи эволюции Декарта. Монизм и пантеизм Бенедикта Спинозы. Взгляды Лейбница и Дэвида Юма. Диалектический и исторический материализм Маркса. Субъективный идеализмом Фихте и сверхчеловек Ницше.

Огюст Конт как известный французский философ, социолог, основатель школы философского позитивизма. Оценка его вклада в развитие философии и социологии того времени, исследование научных достижений. Основные идеи, этапы и принципы разработки позитивизма.

Жизнь и деятельность русского философа Николая Онуфриевича Лосского как одного из крупнейших представителей интуитивизма и персонализма. Содержание трудов по психологии, логике, проблемам интуиции, свободы воли. Основные философские сочинения автора.

Огляд особливості розуміння гноснологічних можливостей інтелекту у філософській концеспії одного з найвідоміших представників західноєвропейського Відродження XVI століття - Джордано Бруно. Аналіз феноменологічних дискурсів філософської гносеології.

Изучение биографии британского педагога и философа, представителя эмпиризма и либерализма. Оценка влияния Локка на развитие эпистемологии и политической философии. Рассмотрение эпохи борьбы против абсолютизма и духовного господства католической церкви.

Исследование лингвистического подхода Дж.Л. Остина к обыденному языку и аналитически ориентированной концепции юридического языка Г.Л.А. Харта. Характеристика точек пересечения их методологических стратегий. Дескриптивное заблуждение в философии языка.

Понятие термина "наука". Наука как область знаний и деятельности человека, ее зарождение и современные философские представления. Блоки концепций, знаний и верований, которые претендуют на научный статус. Понятие антинауки и антинаучного явления.

Сущность джайнизма как уважения ко всем формам жизни, основатели древнеиндийской философии. Анализ учений о духовном и вечности, формирование мировоззрения человека. Особенности системы обетов, понятие медитации и аскетизма, основная символика учения.

Определяющее значение двух вечных субстанций - таттв (дживы и адживы) древнеиндийской философии. Аскетическое поведение как характерная особенность этической системы приверженцев джайнизма. Основные положения пяти великих обетов книг Ачаранге-сутры.

Найи ("точки зрения"), включаемые историками индийской философии в число методов получения достоверного знания. Имеют в джайнизме и второе назначение – служат эффективным средством опровержения оппонентов учения Д. Махавиры. Полемическое назначение най.

Концепция о свободе и необходимости в контексте метафизики представителя философии "здравого смысла" шотландца Джеймса Битти. Поиск гармонии между рациональным и эмоциональным аспектами человека. Отсутствие свободы как предпосылка снятия ответственности.

Становлення і розвиток комунікаційної системи суспільства в науковому дискурсі нерозривно пов'язані з історією відносин між громадянином, інститутами суспільства та державою в процесах демократизації. Проблема пошуку еквілібріуму. Політична думка Локка.