Представления о "понимательном топосе". Анализ принципов формулирования первого Закона Природы у Декарта. Представления о Декартовом интервале. Введение системы дифференциальных уравнений, вариационных представлений. Изучение фигуры ученой речи.

Аналіз концепції Юнга о Самості в контексті східних релігійно-філософських вчень. Досягнення Самості в процесі індивідуації, тобто реінтеграції інстинктивного і духовного полюсів психіки. Мандала - психічний образ, символ глибинної сутності людської душі.

Правовой нарратив в рамках тропологической теории дискурса. Целесообразность отхода от дедуктивно-номологического повествования и объяснения права в сторону дискурсивной трансгрессии правовых смыслов. Поиск консенсуса справедливости и законности.

Изучение религиозной философии постсхоластического периода Нового времени. Философские взгляды эпохи Просвещения. Анализ рационалистической и иррационалистической философии середины и конца XIX века. Устранение мистицизма из религиозного сознания.

Історико-філософський підхід до деридиянського концептуального спадку, згідно з яким концепція деконструкції постає однією з найригористичніших версій трансцендентального мислення. Філософія Ж. Дериди як гіперболічне довершення трансцендентального мотиву.

Застосування принципу інтертекстуальності в герменевтичній онтології права як спроба надати праву динамізму задля кращого прояву його сутності. Аналіз техніки деконструкції. Перформативний номологічний метатекст. Багатогранність розуміння права.

Основні концептуальні положення представника філософії постмодернізму Ж. Дерріда, згідно якої філософія є квінтесенцією культури та характерною ознакою якої стає універсальність. Аналіз принципу деконструкції відносно не тільки філософії, а й культури.

Дослідження концептуальних положень представника постмодернізму Ж. Дерріда. Обмін національними філософемами й концептами у глобальному світі. Непорушність категорій істини та суб’єкт-об’єктного зв’язку. Симптоматика руйнування традицій у культурі.

Досліджується концепт деконструкції, один з головних методів філософії постмодернізму. Роль і місце деконструкції в аналізі філософії історії і художніх творів. Значення деконструкції для розвитку методології соціального пізнання та філософії історії.

Рассмотрение модификаций чувственного опыта человека в культуре. Анализ воздействия техники на формы чувственного переживания, что открывает путь к осознанию современной экспансии медиареальности. Изучение метода историко-понятийной реконструкции.

Исследование контура идеи множественности в философии Ж. Делеза. Сравнительный анализ текстов философа и выявление того, как именно и в каких контекстах Делез обосновывает идею множественности. Социальная теория поворота к множественности в философии.

Изучение логической операции, раскрывающей объем понятия. Особенности совершения операций обобщения, ограничения, определения и деления понятий в процессе мышления. Изучение дихотомического деления, классификации и деления по видообразующему признаку.

Деление суждений по качеству и количеству на утвердительные и отрицательные, на единичные, частные и общие. Понятие доказательства, его виды. Обоснование каждого приговора суда. Определение ошибок в силлогизме. Особенности нарушения закона логики.

Анализ специфики философских знаний. Характеристика истории обособления от философии научных, практически доказанных знаний. Анализ особенностей присуждения научных степеней в СССР. Исследование дотрансформационного и современного авторитета философии.

Проблема демаркации научного и ненаучного знания. Варианты решения этой проблемы представителями позитивизма. Создание идеологического знания включением в идеологические доктрины ценностных психопрактик, блокирующих критическое мышление индивидов.

Рассмотрение вопросов определения места и границ феномена страсти в субъективной реальности человека. Философский анализ подходов к детерминации и определению места страстей в структуре социальной реальности. Комплексный анализ феномена страсти.

Рассмотрение исторически определенного отношения двух существенных форм общественного сознания, науки и религии. Специфика религиозной, научной и философской форм деятельностного понимания. Проблемность формирования терминологической системы языка.

"Эстетические отношения искусства к действительности" Чернышевского. Сходства позиций Чернышевского и Достоевского в поиске человека в человеке. Бытовой и культурный контекст формирования личности Чернышевского. Прохождение Чернышевского через искушения.

Концепція деміфологізації Святого Письма та Священного переказу як фундаментальна настанова в межах діалектичної теології XX ст. і сучасних пошуків форм кореляції філософії і теології. Потенціал реінтерпретативного підходу до концепції деміфологізації.

"Пороги" Э. Вагеманна, отвержение им идеи непрерывного развития. Модели А. Сови, его труды по общей теории населения "Экономика и население", "Социальная биология". Л. Шевалье и его "Рабочие классы и опасные классы в Париже первой половины XIX века".

Понятие справедливости в контексте проблемы демократии и жизненного мира. Место понимания концепций в социально-политической философии, их связь и отличительные особенности. Понимание политики как деятельности, охватывающей все сферы общественной жизни.

Формування розвиненої демократичної правосвідомості громадян та оволодіння ними мистецтвом свободи. Питання основних напрямів демократичних перетворень та їх викликів до людини, її підготовки до відповідного життя засобами освіти; принципи демократії.

Ідея Ревеля про неоднозначність визначення демократії як "остаточної форми людського врядування". Вади, "перекручення" демократії - корупція, комерціалізація політики, "демократична зневіра" і постулювання свободи як індивідуалізму та партикуляризму.

Рассмотрение хронологии древнегреческого философа Демокрита. Изучение аргументации в пользу наиболее авторитетных датировок, принадлежащих Аполлодору и Фрасиллу. Характеристика смысла датировки Демокритом своего произведения от года падения Трои.

Материалистическое понимание природы Дидро. Идеи связи материи и движения, протекающих в природе процессов, вечной изменчивости природных форм. Изучение биографии и основных работ Дидро. Идеальная организация человеческого общества для философа.

Розгляд філософської концепції персональної ідентичності, запропонованої американським мислителем Д. Деннетом. Описання специфічної "моделі багаторазових нарисів", запропонованої Деннетом в якості заміни розповсюдженому центризму Картезіанського Его.

Деньги, их чеканка в Древней Руси и в средние века. Гривна - основа денежной системы древнерусского государства. Денежная реформа Петра I. Денежная система XIX - начала XX века. Функции денег: мера стоимости, средство платежа, обращения, мировые деньги.

Аналіз проблеми співвідношення етичних парадигм, репрезентованих етикою Канта і етикою неокантіанства, у творчості українського філософа Б. Кістяківського. Розгляд спроб мислителя поєднати у своїй концепції принципи етичної деонтології і етики цінностей.

Йога как единение индивидуальной души с Абсолютным Духом. История зарождения и развития данного философско-религиозного течения, анализ его распространенности в современном мире. Сравнительное описание подходов к его исследованию у взрослых и детей.

Запровадження (чи повернення) в науковий обіг інформації про призабутого універсального античного мислителя, філософа і мудреця Піфагора. Вчення й світогляд Піфагора як цілісність, у якій нерозривно представлені державницькі й політичні погляди мислителя.