Дослідження натурфілософії, як системиа умоглядних уявлень про природу, яка поєднувала деякі наукові здогадки і філософські узагальнення. Зникнення і виникнення речей за незнищуваності субстанції. Розвиток натурфілософії пов'язаний з Гераклітом.

Духовне життя людини як основа гуманістичного ідеалу в українській релігійно-філософській думці кінця ХІХ - початку ХХ ст. Філософсько-антропологічне вчення. Суть християнського ідеалу філософа. Спадщина українського мислителя, філософа П. Юркевича.

Аналіз гуманістичного аспекту космічного філософського вчення М. Федорова в контексті світського гуманізму. Визначення основи зближення світського гуманізму й активного християнства мислителя. Розгляд ідеї іманентного воскресіння всіх людських поколінь.

Опис доробок, що виявляють увагу аналізу людського потенціалу, свідомості, розуму, креативності людини у інформаційному суспільстві. Дослідження проблем віртуалізації щодо буття людини сучасного соціуму, сенсу існування людини інформаційного простору.

Вплив технічного феномену у поєднанні з технологічним на формування людської цивілізації взагалі та людини особисто. Сучасні філософські розвідки техніки в контексті нового дискурсу. Зміна дискурсу розуміння технічного як завдання сучасної освіти.

Аналіз специфіки і гуманістичної спрямованості інформаційних освітніх технологій. Соціальні чинники активізації даного процесу. Вивчення та аналіз гуманістичної спрямованості шляхів і засобів впровадження інформаційних технологій освіти, ефективність.

Дослідження структури людського досвіду як філософського джерела формування вчення Д. Юма про феномен людської природи, аналіз його гуманістичної сутності. Співставлення вчення Юма із сучасними інтерпретаціями у філософському лібералізмі, постмодернізмі.

Гуманізм як засаднича основа філософії видатного персидського мислителя IX-X ст. Абу Бакра Ар-Разі. Значимість людини у філософських ідеях Ар-Разі. Критика насильства та аморальної поведінки. Проголошення евдемоністичного підходу до сенсу життя.

Здійснення компаративіського аналізу французького та італійського екзистенціалізму на прикладі філософських вчень Сартра та Аббаньяно. Виявлення структури, характерних особливостей шляхом співставлення її з феноменом існування у філософії Ж.-П. Сартра.

З'ясування актуалізації пошуку сенсу національної ідеї в Україні в період становлення сталінізму та історичного виміру творчості видатного педагога Антона Макаренка. Висвітлення духу свободи крізь призму умоглядного філософсько-виховного вчення.

Характеристика основних гуманістичних засад творчо-діяльної особистості в процесі задоволення потреб, втілення інтересів та цінностей на шляху до стабілізаційного суспільства. Знайомство з особливостями становлення проблеми самореалізації особистості.

Дослідження японської системи виховання дітей дошкільного віку, побудованої на національних цінностях. Створення умов для вільного повноцінного становлення особистості. Підготовка дитини до життя та діяльності в колективі як формі суспільного буття.

Розгляд проблеми духовності та унікальності людини в гуманістичному вихованні крізь призму релігійної етики. Сутність моральних орієнтирів, що зумовлюють основні тенденції формування гуманістичних цінностей особистості на базі християнської ідеології.

Виявлено, що в епоху Відродження свідомість європейця піддалася радикальним нормативно-ціннісним трансформаціям. Доведено, що гуманізм та антропоцентризм стали найважливішими детермінантами для формування нового типу індивідуалізму - гуманістичного.

Роль науки і техніки у формуванні пріоритетів в системі освіти, характер взаємодії в ній гуманітарного та природничого знання в індустріальному та постіндустріальному суспільствах. Посилення негативного впливу науково-технічних новацій на людину.

Стаття присвячена філософському аналізу сучасного становища гуманітаристики та проблемі визначення соціальної ролі гуманітарного пізнання. Виділено такі політики гуманітаристики: політика ідеалу; політика значення і смислу; чуттєвості, (ре-)конфігурації.

Співвідношення гуманітарного та природничого знання. Аналіз еволюції статусу та ролі гуманітарії в науковому пізнанні. Обґрунтування необхідності пошуку шляхів і засобів інкорпорації духовно-морального компонента в теоретичні побудови сучасної науки.

Аналіз еволюції статусу та ролі гуманітарії в науковому пізнанні. Обґрунтування необхідності пошуку шляхів і засобів інкорпорації духовно-морального компонента в теоретичні побудови сучасної науки. Дисбаланс між природничими та гуманітарними науками.

Розгляд специфіки гуманітарної освіти, яка демонструє філософську мудрість і соціальну силу діалектики людини, яка завжди була предметом антропологізації онтологічного дискурсу. Характеристика системи інноваційних трансформацій патріотичних цінностей.

Методологічні засади становлення поняття гуманітарної освіти. Виявлення сутності і соціальної значимості освіченості та освіти. Обґрунтування пріоритетності гуманітарної освіти в контексті соціального розвитку українського суспільства XXI століття.

Аналіз феномену спорту як однієї із складових гуманітарної культури людства, обґрунтування необхідності посилення гуманітарної парадигми його розвитку. Обмеження прагматичних орієнтацій, властивих сучасному спорту, в контексті гуманітарної парадигми.

Історичні передумови та особливості формування гуманітарної політики незалежної України. Соціокультурний контекст функціонування та розвитку гуманітарної політики. Прогнозування розвитку в стратегії українського державотворення. Управлінські проблеми.

Оцінка гуманітарних наслідків реформування земельних відносин в Україні. Руйнація цілісного усталеного життєвого світу українського селянства в результаті більшовицького і нинішнього реформаційного розселянювання. Відродження хліборобської нації.

Мета наукового дослідження – провести деталізоване науково-практичне обґрунтування особливостей гуманітарних, філософських, соціально-правових аспектів інформаційної безпеки та дослідити соціально-філософську рефлексію феномену інформаційної безпеки.

Основні напрямки розрізнення та співвіднесення позанаукового і наукового гуманітарного знання. Наративні і ненаративні пояснення в рамках гуманітарних теорій. Квантитативний, квалітативний підхід в історичних дослідженнях та в теорії літератури.

Визначення ступеня науковості останньої можливо за специфікою методу, парадигм, пояснюючих конструкцій, вихідних положень. Особливості методів розрізняння гуманітарних наук, які сприйняли класичні ідеали науковості, і гуманітаристику, яка ігнорує їх.

Інформаційні системи як компонента системи розвитку і саморозвитку особистості. Аналіз суперечності між безмежними можливостями сучасного інформаційного суспільства щодо створення нових знань і обмеженою здатністю особистості до їх використання.

Воззрения Д. Юма на проблему гуманности в контексте дружбы, любви, уважения, просвещения, добродетели, социальной безопасности и прочих составляющих общественных отношений. Категории перцепций: сильные (впечатления) и слабые (идеи) человеческого ума.

Густав Густавович Шпет (1879-1937 гг.) - русский философ, психолог, теоретик искусства, переводчик философской и художественной литературы. Рассмотрение философских концепций и наследия ученого. Интерпретация идей философа в современной гуманитаристике.

Висвітлення соціальної природи, філософського осмислення сучасних феміністичних концепцій. Визначення ґендеру як результату кризи дисциплінарного суспільства. Злам наявної системи цінностей з легалізацією моделей поведінки окремих маргіналізованих груп.