Дослідження актуальних загроз в духовній сфері сучасного соціуму, визначення їх джерел, масштабів та можливих наслідків впливу на національні інтереси. Обґрунтування методологічних та теоретичних засад забезпечення духовної безпеки особистості.

Дослідження особливостей становлення релігійно-моральних засад концептуалізації феномена душі крізь призму професійно-академічної рефлексії представників Київської філософської школи. Визначення та аналіз проблемного поля духовного світу людини.

Утвердження постметафізичного мислення та розуміння мови як особливої форми буття знання і способу мислення. Вихід за межі картезіанської мовної гри у примат. Розробка концепції "слабкого" натуралізму. Дискурсивний підхід до концептуалізації життя.

Суть ідеології інформаційного суспільства з точки зору когнітивно-комунікативних вимірів в контексті гуманітарно-наукового дискурсу. Проблеми ідеології інформаційного суспільства. Складові компоненти, що потребують формування інформаційної інфраструктури.

Ключові засади концептуалізації феномена "соціальна когезія" у зарубіжному науковому дискурсові. У центрі уваги перебувають такі питання, як з’ясування природи соціальної когезії, її контенту та особливостей її функціонування у різноманітних контекстах.

Підходи до дослідження поглядів вченого щодо національного характеру українців. Риси характеру українця на основі реконструкції історичних, соціокультурних аспектів формування народного світогляду. Характерологічні студії мислителів української діаспори.

Проблеми вивчення статусу та ролі освіти в сучасному історико-філософському контексті. Співвідношення освіти епохи Німецької класичної філософії та сьогодення. Проблематика світоглядних конструкцій в контексті культурно-історичних трансформацій освіти.

Політико-філософська спадщина представників іонійської ранньогрецької філософії. Ідеї Ксенофана та Геракліта у ставленні до тиранії, надмірної пихатості і чванливості. Критика існуючого суспільно-політичного ладу щодо верхівки міста (тирана) та громадян.

Дослідження смислових орієнтацій мислення в параметрах науки і культури епохи Нового часу (Модерну). Нове розуміння природи як основної реальності, освоєної розумом. Соціальні і епістемологічні проблеми, як результат суспільного і економічного прогресу.

Результати теоретичної роботи в межах просторового повороту на прикладі концептів - "структуралістського епохе", "екзистенціальної географії" і "топографічної методології", на підставі феноменологічного прочитання структуралістського вчення Мишеля Фуко.

Аналіз постмодерністської цивілізації в контексті якої розвивається інформаційне суспільство. Сутність терміну "постмодерн", визначення нового періоду еволюції західного цивілізаційного комплексу. Характерні риси та умови постмодерністської глобалізації.

Застосування діалогових методів продукування інформації в історії філософії. Використання інтерв’ю у науковій і дослідницькій практиці. Дослідження ролі усного спілкування та додаткового обміну текстами задля формулювання й розв’язання нових питань.

Дослідження феномена творчості в контексті філософії Платона, яка є вихідним пунктом світоглядних пошуків представників західноєвропейської філософської традиції. Семантичний аспект поняття "творчість", його етимологічне значення та лінгвістичний зміст.

Дослідження проблем концептуальної антиципації та готовності до екстремальних ситуацій. Доведення її базисної ролі по відношенню до інших видів готовності (психологічної, матеріальної) та в забезпеченні готовності до екстремальних ситуацій у цілому.

Розуміння толерантності в соціально-політичній філософії, умови її функціонування. Базові характеристики суб’єкта толерантності: заперечення, прийняття, відкидання. Безмежна, ізольована, некомпетентна чи байдужа, вимушена та безпідставна толерантність.

Классическая философия и бытие. Постклассическая мысль и неустранимость ускользающего мира в плазмагме, которая до какого-то предела поддается сознательному и целенаправленному усилию, но потом неожиданно возвращается и обнаруживается по проявлениям.

Динамика аутопоэзной структуры и ее раскрытие в диалектике исторического и конструктивистского ракурсов. Представление синтеза гносеологического и онтологического подходов в осуществлении аутопоэзной структуры. Живой организм как аутопоэзная структура.

Роль когнитивной метафоры в процессе концептуализации знаний и опыта. Гносеологический подход к изучению концептуальной метафоры как необходимой формы познания, связанной с ограниченностью научных парадигм. Метафорические трансляции в осмыслении мира.

Разработка концептуальной триадической модели творческого развития личности в условиях глобальных вызовов современности. Воспитание человека-созидателя, способного создавать прекрасное. Общефилософская рефлексия проблемы творческого развития личности.

Аналіз феномену ідеології як складної концептуальної структури. Визначення векторів соціально-політичних трансформацій. Бачення цілісності процесів, що відбуваються в політичному просторі, усвідомлення їх детермінації і смислової завантаженості.

Феномен ідеології як складної структури, яка визначає вектор соціально-політичних трансформацій. Формування базиса цілісності політичних процесів, що відбуваються в політичному просторі. Критерії розрізнення істини і брехні, дієвих і суттєвих аргументів.

Комплексний розгляд концептуальних засад дослідження жіночої тілесності, що презентована у віртуальному просторі в умовах російсько-української війни. Є ідеї М. Фуко про тіло та сексуальність, дискурсивну владу та біо-владу, як сучасну її форму.

Визначення концептуальних основ діалогу культур в європейському освітньому просторі через детальне вивчення змісту цього поняття. три основні характеристики діалогу культур: структуру, рівні і принципи. Філософські концепції Бубера, М. Бахтіна, Біблера.

Проблема появи перших цивілізацій. Знаменитий похід ахейських вождів на Трою як останній великий здобуток ахейців. Розквіт мікенської цивілізації (XV–XIII ст. до н.е.) після дорійської навали. Характеристика філософії Демокрита, Діогена, Анаксимандра.

Концепція театральності соціокомунікативних проявів культури, осмислення практики представлення філософських концепцій через метафоричні образи-персонажі. Особливості та значення театралізації філософських текстів, популяризації філософських ідей, теорій.

Основні концептуальні підходи до інтерпретації співвідношення раціонального й вольового начала в соціальній активності індивіда та суспільства. Розгляд основ ірраціоналістичної філософії. Осмислення раціонального і вольового компонентів активності.

Суть підходів до інтерпретації співвідношення раціонального й вольового начала в соціальній активності індивіда та суспільства в цілому. Розгляд класичного і некласичного підходів на основі дослідження раціоналістичної й ірраціоналістичної філософії.

Загальна характеристика пізнавальної і комунікативної взаємодії Я та Іншого. Аналіз рис найважливіших концептуально-методологічних підходів до сутності Іншого, розгляд способів встановлення спільних моментів їхніх теоретичних та методологічних позицій.

Інший як необхідна онтологічна, онтогенетична, гносеологічна та соціальна умова постання та функціонування Я. Пізнання як інтерсуб’єктивний процес. Когнітивні характеристики відношення "Я - Інший". Вивчення ролі комунікації в когнітивних процесах.

Категорія "смак" у тканині світоглядної освіти. Ідентифікація підходів до розгляду поняття естетичного смаку в Україні та поза її межами. Мистецько-естетичний, культурологічний, когнітивістичний, лінгвістичний та чуттєво-афективний аспекти поняття.