Сутність філософії символічних форм. Виявлення евристичного потенціалу методології "символічних форм" Е. Касірера в осмисленні людини як трансцендуючої, творчої істоти, відкритої до нового і співпричетної до всього поля культурного буття людства.

Урбаністичні ідеї авангарду стосовно міста та людини в просторі міста обумовлені пошуками Абсолютного в теоретичних працях самих митців авангарду. Філософське "запитування" О. Богомазова, ідеалізм Василя Кандинського, "вчування" М. Гершенфельда.

Філософський аналіз становлення нової людини у віртуальних обставинах. Структура та зміст інформаційного простору з яскраво вираженим соціокультурним аспектом. Розгляд концепції компенсаторного спілкування, реалізованої в блогах і комп'ютерних іграх.

Проблема перевизначення парадигми сучасного світу, що має нову конфігурацію взаємодій та соціокультурних практик людини в умовах технологічної сучасності. Економічний чинник в сучасному філософському дискурсі. Одновимірність економічної людини (Е. Фромм).

Доводиться, що економічний чинник у сучасному філософському дискурсі набуває особливого значення, що пов’язано з наявними суперечностями спів-буття Землі та людини. Застосовується концепт "економічна цивілізація", що постає маркером епохи Капіталоцену.

Соціально-філософський аналіз динаміки, зміни трансгуманістичних концепцій щодо отримання людиною безсмертя від ідей кріоніки до кібернетичної модифікації людської природи. Визначення домінуючої серед провідних ідей вирішення проблеми людської смертності.

Творчість Аврелія Августина як одного з найяскравіших представників філософії Середніх віків. Відкриття Августином Блаженним нового бачення особистості, персони та її зв’язку з надприродним Богом. Актуальні і фундаментальні проблеми філософського знання.

Світогляд Августина - архетип, на який орієнтувались всі філософи-іконописці західноєвропейського Середньовіччя. Високий рівень одухотвореності всіх сфер людської життєдіяльності християнством - характерна риса середньовічного філософського вчення.

Історія як предмет філософії. Матеріалістичне розуміння історії К. Маркса. Спрямованість історичного процесу в матеріалістичному розумінні. Співвідношення еволюції та революції у розвитку людства. Роль народних мас і особистості в історії: їх поняття.

Аналіз життєвого бачення яскравого представника філософії екзистенціалізму Жана Поля Сартра. Дослідження проблеми існування людини, яка тісно пов’язана з проблемою свободи. Інстинкт самозбереження та материнський інстинкт. Огляд природи вільного вчинку.

Аналіз центральних принципів вчення американського філософа Д. Дьюї. Розкриття прагматичного поняття свободи. Визначення зв’язку між вибором і дією. Оцінка можливостей людини впливати на оточуючий світ. Пошуки перспектив реалізації людського потенціалу.

Аналіз наукового статусу поняття художнього мислення і концепту цього феномена як образної стратегії людського мислення, необхідність виокремлення його самостійних видів. Основні детермінанти існування, пізнавальні та творчі можливості його різновидів.

Особливості філософських поглядів Інокентія Гізеля в українській філософській традиції. Гізелівське світобачення у розрізі парадигми “Бог-світ-людина”. Засади громадянського гуманізму в системі ренесансного антропоцентричного індивідуалізму І. Гізеля.

Розгляд питань що стосуються процесу ідентифікації та самоідентифікації особистості, взаємовідносин людини та соціального буття, процесу визнання та самовизначення особистості на основі аналізу філософії французького мислителя ХХ століття Поля Рікера.

Розгляд актуальних проблем існування людини у складному плинному багатовимірному світі з позиції наукових досліджень. Аналіз нелінійних процесів у сучасній постнекласичній науці. Особливості зародження та розвитку нової української духовної культури.

Проблема людини в сучасній цивілізації, в якій провідне місце належить цінностям інновацій і прогресу. Породження нових видів мислення і діяльності, перетворення традицій культури і способів пізнання. Розвиток людиноцентризму як мети і сенсу прогресу.

Дослідження проблеми людини в сучасній цивілізації, в якій провідне місце належить цінностям інновацій і прогресу, що породжує новий спосіб мислення і діяльності, змінює і перетворює традиційну культуру і спосіб пізнання. Аналіз розвитку людиноцентризму.

Аналіз основних суперечностей та взаємовпливів в існуванні та функціонуванні людини та природи. Обґрунтування необхідності вивчення людини у топосі її природного та соціального оточення. Роль медицини у розв’язанні низки проблем соціальної екології.

Аналіз феномена читання у світогляді В.В. Набокова. Виявлення сутнісних характеристик і безсумнівну їх значущість для сучасного філософського дискурсу. Розуміння ставлення до світу літератури і ілюстрування якості життя людини в творах письменника.

Особливість пошуку індивідуалістичних ідей у філософії І. Канта. Розгляд тем духовності та добра і зла в людині, а також моральності як суб’єктивного чинника. Моральний закон як засіб у виборі людини. Аналіз вивчення морально-природного індивідуалізму.

Тема самотності у філософії. Аналіз буберівського розуміння проблеми самотності та відчуження у антропологічному вимірі. Розгляд діалогічної концепції мислителя, його тлумачення хайдеггерівського Dasein, к'єркегорівського релігійного максималізму.

Дослідження методологічних основ соціально-філософського аналізу людиновимірності економічного розвитку суспільства, характеристика її змісту, атрибутів та проявів. Аналіз проблеми соціалізації економічного інтересу в сучасному українському суспільстві.

Розгляд здійснених Гайдеґґером теоретико-методологічних експлорацій феноменології в розкритті культурно-антропологічних горизонтів історичного буття, евристичного потенціалу підходу для вирішення проблем філософської концептуалізації історичного буття.

Визначення людиновимірності як світоглядної основи культурної парадигми метамодернізму, що виявляє себе в практиках і трансформаціях. Переживання єдності частини та цілого. Перетин глибини внутрішніх потреб людини та зовнішньої складності реального життя.

Міждисциплінарний аналіз соціальних здобутків провідних філософських шкіл Давнього Китаю через призму їх людиновимірності. Дослідження основних принципів існування особистості в соціумі відповідно до давньокитайської традиційної філософської думки.

Розгляд засобу впорядкування культурного буття людини та освоєння нею реальності. Аналіз свята як символічної форми культури та ціннісно-смислового універсаму. Становлення людини як соціальної істоти. Розуміння нею дійсності завдяки оволодінню часом.

Огляд філософських концепцій і світоглядних орієнтирів XVI-VII ст. Аналіз ідей представників реформаційного напряму: В. Суразького, Г. Смотрицького, К. Острозького. Використання людиноорієнтованого підходу в українській освіті, культурі та мистецтві.

Філософія мистецтва жити: концептуальні контури і освітні імплікації у суспільстві ризику. Стратегія гуманізації вищої освіти, формування особистості як активного і творчого суб’єкта власного життя із використанням людинотворчого потенціалу філософії.

Висвітлення поняття "людяності" в історичному, культурному та філософському аспектах. Дослідження співіснування теологічного та секуляритивного складників людиноцентризму. Роль людини в концепції глобального еволюціонізму. Збереження екосистеми Землі.

Перетворення світу на єдину структурно-функціональну систему, світ у політичній площині не стільки біполярний, скільки плюралістичний. Виявлення конструктивних ініціатив та філософські пошуки консенсусу щодо необхідності стабільного світу для людства.