Философия как теоретическая дисциплина о мире и человеке, ее возникновение на Западе и на Востоке. Исследование жизненного пути и философских взглядов Конфуция. Фундаментальная роль в истории этической и политической мысли китайского учения Конфуция.

Павел Новгородцев и его основное преклонение к идеалу вселенской солидарности. Особенность личности, одаренной нравственным сознанием. Важнейшая характеристика утопического мировосприятия. Существенный анализ формирования морального идеализма философом.

Понятие личности и стадии ее социализации. Подходы в определении сущности процесса социализации. Анализ внутренней и внешней свободы человека. Философия ответственности личности. Формы социального влияния. Особенности конформизма и нонконформизма.

Философское осмысление личности во времени и в идеологии. Познание как одна из целей личности. Сотворение смыслов как основное задание мысли и личности. Проблема существования в философии. Существование как фундаментальная категория в контексте познания.

Смысловые особенности понятий человек, индивид, личность, индивидуальность. Биологическая, социальная и духовно-нравственная природа человека. Типы личности и методы социально-психологического воздействия на них. Свобода как высшая ценность личности.

Русский философский консерватизм второй половины XIX века. Личные взаимоотношения К.Н. Леонтьева, Н.Н. Страхова и П.Е. Астафьева. Идейное единство течения, осознававшееся его представителями вопреки радикальному несходству характеров и личных черт.

Англійський лібералізм та його риси. Теорія утилітаризму І. Бентама. Дж. Мілль про свободу. Вирішення проблеми свободи в ліберальному дусі, що знайшло відображення в працях французького публіциста, вченого і політичного діяча Бенжамена Констана.

Дослідження індивідуалістичного підходу до розуміння прав і обов’язків особи у суспільстві. Причини труднощів визначення поняття лібералізму. Аналіз видів, багатовимірності та еволюції. Розгляд як політико-правової категорії з евристичним потенціалом.

Розкриття сутності земської діяльності В. Вернадським. Його діяльності як члена Конституційно-демократичної партії. Основні положення дворянського лібералізму початку XX ст. Аналіз теоретичних праць вченого, в яких викладенні засади лібералізму.

Аналіз лінгвістичної парадигми як елемента сучасної гуманітарно-наукової методології, становлення якої зумовлено двома головними чинниками: значними успіхами наук про мову, сучасними тенденціями розвитку і трансформації філософії та методології науки.

Філософський аналіз лінгвістичного аспекту культури свободи як ускладненого комунікативного процесу з потенційними конфліктами інтерпретацій. Дослідження проблеми культури домовляння в сучасній комунікативній філософії. Стратегії "м'якого" домовляння.

Філософський аналіз лінгвістичного аспекту культури свободи як ускладненого комунікативного процесу з потенційними конфліктами інтерпретацій. Характеристика основного парадоксу культури свободи – необхідності створення ситуації конфлікту інтерпретацій.

Обґрунтування концепції лінгвістичного повороту як одного з головних факторів сучасного парадигмального зрушення в філософії в цілому та філософії науки зокрема. Експлікація сутності лінгвістичного повороту, його епістемологічних та когнітивних наслідків.

Дослідження історико-філософських особливостей інтерпретації концепту лінгвістичного повороту. З'ясування, чому проблема мови стала визначальною не лише для аналітичної традиції філософування, а й для континентальної філософії і гуманітарної науки.

Дослідження поняття "світ" через лінгвотерміни, культуропростори та міфопоетичну модель світу із вирізнянням бінаризувальних параметрів та властивостей світопроявів. Специфіка міфопоетичної моделі світу через витлумачення образів Світового Дерева і Яйця.

Зміст та сутність таких понять, як "євпраксофія", "dasein", "масса/натовп", "людина маси/натовпу", свобода "freedom" і свобода "liberty" в їхній кореляції з когнітивним та лінгвофілософським витлумаченням. З'ясуванні природи свободи та прав людини.

Аналіз текстів основної праці з філософії мови Потебні - "Думка і мова" та семи творів Овсянико-Куликовського, присвячених проблемам філософського осмислення мови, творчості та мистецтва. Дослідження питання про походження мови загалом і слова зокрема.

Розгляд становлення онтології через авторський конструкт "лінії онтології", що має за основу тему буття. Приділено увагу третій лінії онтології з визначенням специфіки, хронологічних меж, дослідницьких трендів і головних мислителів, авторських коментарів.

Визначення теоретичних засад способів покладання майбутнього в межах лінійної та культурно-цивілізаційної парадигм. Аналіз можливостей обґрунтування вірогідних сценаріїв майбутнього з позицій лінійної та культурно-цивілізаційної концептуальних моделей.

Дослідження унітарно-стадійного підходу до вивчення історичного процесу. Огляд питань про долю людства, сенс історії та буття окремої людини. Характеристика найважливіших напрямків лінійної філософії історії. Відбудова розвитку історії за принципом циклу.

Теорія критичного дискурс-аналізу Феркло, її зміст. Поняття "міф" по відношенню до Ф.М. Достоєвського, який залишається "сакральним" канонічним автором за побутування різних дискурсів. Ідеальна відповідність письменника матриці пророка і володаря дум.

Понятие и суждение как формы мышления. Сущность и примеры простого категорического силлогизма. Характеристика и особенности сложных силлогизмов или полисиллогизмов. Понятие высказывания, формула логики высказываний. Сущность, виды и цели аргументации.

Пример обобщения, определения и деления понятия. Атрибутивное суждение, суждения с отношением, суждения существования. Примеры умозаключений полной и неполной индукции. Методы установления причинных связей. Примеры прямого и косвенного доказательства.

Определение и задачи логики, ее история и отличие от психологии как науки. Различные классы понятий, соотношения между терминами и понятиями, признаки, содержание и объем понятий. Логические категории и отношения между понятиями, категории Аристотеля.

Сравнение подходов к проектированию цивилизационного развития России. Рассмотрение предмета проектирования (цивилизации), его методологии (версии логико-смыслового подхода), образов желаемого будущего и предполагаемых путей их практического воплощения.

Мышление как главный предмет изучения логики. Этапы развития этой науки и ее значение в познании. Понятие логической формы и закона. Становление диалектической логики. Классификация понятий по их содержанию. Особенности логических операций преобразования.

Систематизация Аристотелем знаний о логике, обоснование форм и правил логического мышления. Определение вклада оратора Цицерона и древнеримского теоретика ораторского искусства Квинтилиана в развитие логики. Логические аспекты учения Демокрита.

Применение логики аргументации и теории диспутов в медицинской диагностике (с учетом системы аргументов и контраргументов). Использование нечеткой логики, соответствующей особенностям "размытых" медицинских представлений (терминов, понятий, оценок).

Анализ свойственных особенностей логики. Исследование четырех причин бытия согласно Аристотелю. Характеристика разновидностей мышления. Рассмотрение онтологической логики Аристотеля. Изучение вклада трудов Евклида и Платона в его научную деятельность.

Логическая система Аристотеля. Учение о понятии и предложении. Теории силлогизма и определения. Определение природы и отношения между понятиями. Формулировка основных законов логики: закон тождества, закон противоречия, закон исключительного третьего.