Аналіз пізнавального ставлення до соціальних феноменів, що супроводжується глибоким переосмисленням комунікативної природи соціальної реальності, змін у соціально-комунікативній сфері. Дослідження парадигми інтерсуб’єктивного розуміння і комунікації.

Імідж як симуляція культури ХХ, характер трансформації його змісту від гіперінтерпретативного сенсу до більш конкретно технологічних ознак комунікацій. Проблема екології комунікації дизайну в інформаційному вимірі, напрямки та перспективи її вирішення.

Методологічна основа дослідження проблеми "модерн-постмодерн" у контексті сучасної поліконцептуальності. Соціальне значення теорії комунікативної раціональності. Етика дискурсу Ю. Хабермаса в полемічному контексті модерну, представленому у вченнях Канта.

Завдяки використанню системного аналізу, компаративістського підходу та синтезу соціокультурного і персоналістського методів проведення узагальнюючого аналізу функцій соціального інтелекту стосовно формування комунікаційної компетентності особистості.

Загальнокультурні принципи комунікації. Порівняльний аналіз домінантних комунікативних практик науки та релігії, виявлення специфіки релігійної комунікації та її роль в комунікативному просторі культури. Взаємовідношення Я – Інший в даному контексті.

Характеристика особливостей функціонування міжнародних політичних інститутів в аспекті модифікації проблеми легітимності в умовах глобалізації. Використання дискурсу як механізму комунікативної теорії в імплементації нормативних засад легітимності.

Соціально-філософські аспекти комунікативних процесів у духовній сфері усамітненої особистості. Специфіка взаємовідносин індивіда з Надприродним та соціальним буттям на прикладі роману Д. Дефо. Аналіз суспільних відносин в умовах ізольованого існування.

Аналіз комунікативно-виховних сполучників та засад в авторському обґрунтуванні часово-символічного підходу кольорознавства. Міжпредметна специфіка дісциплини. Тріадні моделі кольорово-символічного наповнення в контексті взаємодії та гармонії кольорів.

Трактування знакових повідомлень основних кольорів на підставі духовної інтерпретації ключових символічних значень. Комунікативні стадії виховного оприлюднення канонічного знання про гармонійність оточуючого світу у семантиці духовної символіки в кольорі.

Комплексне дослідження питання сутності та структури суб’єктності як методологічної основи комунікативно-духовного підходу до суб’єктності особистості. Авторитарні, монологічні, раціоналістичні, технократичні тенденції, що призвели до кризових явищ.

Специфічні особливості та історичні передумови формування комуністичної моралі. Її обґрунтування та відображення в наукових працях філософів К. Маркса та Ф. Енгельса. Характер і напрямки деформацій ставлення людини до праці в рамках даної ідеології.

Основные принципы концепции В.И. Вернадского становления и развития ноосферы, её особенности. Обоснование конвенциональности ноосферного человека в аспекте всех форм его взаимоотношений. Необходимость выявления определенных принципов ноосферных процессов.

Пафос родоначальников и религиозной, и естественнонаучной ветвей русского космизма. Обоснование правомерности и необходимости конвергенции форм познания мира. Идея самостоятельного воскрешения человечеством предшествующих поколений Н.Ф. Федорова.

Анализ понятия конверсии (обращения) и обверсии (превращения). Правила обращения и превращения общеутвердительных, частноутвердительных, общеотрицательных и частноотрицательных суждений. Характеристика роли обверсии и конверсии в построении умозаключений.

Анализ проблемы конечности человека. Необходимость постановки вопроса о смысле смерти, который может быть решен только в контексте целостного исследования сущности человека и его ценностных ориентаций. Различия в отношении к смерти в науке и философии.

Сопоставление идей логического всеведения и интеллектуальной конечности познающего. Полиция внутреннего пространства: апостериорное знание и концептуальное a priory. Характеристика недостижимых миров, мыслимых агентом через понятие квазиобозримости.

Психологическое мышление человека. Концепция жизни и смерти представляют собой их величайшие загадки. Вера человека подразумевает наличие ряда ожиданий, сформулированных в виде гипотез, которые регулируют действия и отношения субъекта с окружающим миром.

Філософсько-антропологічне й екзистенційне трактування сутності людини. Встановлення відмінності літературного екзистенціалізму як конкретно-історичного напряму від екзистенціальної філософії як типологічного типу філософствування і художньої свідомості.

Особенность обоснования нравственности в биоэтике. Проведение исследования утилитарного, прагматичного и либерального принципов. Характеристика религии как способа решения проблем биоэтики. Христианская модель как пример эффективности религии в биоэтике.

Зміст і соціально-філософський аналіз конкуренції як принципу соціального розвитку, як соціального інституту та механізму саморегуляції соціуму. Аналіз факторів, що впливають на еволюцію конкуренції. Етапи розвитку, види та соціальні функції конкуренції.

Висвітлення кризи мультикультуралізму на основі розкриття стандартів ліберальної доктрини толерантності. Осмислення діалогу як моделі культурної рефлексії, здатної опиратись механізмам глобального контролю. Культурологічний дискурс діалогічної філософії.

Аналіз кризи мультикультуралізму на основі розкриття подвійних стандартів ліберальної доктрини толерантності. Парадокси, закладені у символічне поле лібералізму. Латентні фашизоїдні тенденції панамериканістської ідеології "людяності" і "свободи".

Розгляд місця етології в сучасних науках про людину. Вивчення поглядів видатного австрійського вченого Конрада Лоренца. Характеристика головних аспектів його етологічну концепцію, представленої в праці "Вісім смертних гріхів цивілізованого людства".

Рассмотрение концепции консервативного социального бытия Пантелеймона Александровича Кулиша, основанной на экзистенциальном типе мышления. Особый критерий развития человека, который принципиально отличается от привычной шкалы "прогрессивное - отсталое".

Главные особенности процесса взаимодействия социальных институтов в гражданском обществе и консервативного правового государства. Характеристика построения общественных институтов на принципах конкуренции, интегративности, сознательности и плановости.

Происхождение терминов "консервативный анархизм" и "антропологическая ошибка". Описание полемики двух французских философов Жана-Клода Мишеа и Алена де Бенуа с либеральной антропологией. Рассмотрение французскими мыслителями генеалогии либерализма.

Изучение эволюция социально-философских воззрений П.Б. Струве, в содержании которой движение от критического марксизма к научно-критической метафизике. Методология "основного и имманентного дуализма" общественно-экономического и исторического процесса.

Анализ системы политико-философских взглядов одного из самых видных консервативных мыслителей Великобритании - М. Оукшотта. Круг тем, ставших центральными в его трудах: теория происхождения политики, сущность консерватизма, критика рационализма.

Визначення консолідаційної платформи власної модернізації країни на основі принципів толерантності. Визначення типу державного облаштування, який би утверджував атмосферу толерантності в суспільстві. Історичні особливості розвитку українського народу.

Визначення поняття "духовні цінності". Філософський аналіз їх сутності, значущості, потенціалу, форм вияву, субординації. Обґрунтування детермінант, які посилюють і зміцнюють консолідуючу функцію духовних цінностей в розвитку українського суспільства.