Обзор основных подходов к пониманию справедливости как взаимной выгоды и взаимодействия, или взаимности. Выделение беспристрастности первого порядка и беспристрастности второго порядка, определение их роли и места в современной политической философии.

Обоснование феномена творческого персонализма, повлиявшего на развитие русской философии XX века. Персоналистические воззрения последнего представителя Серебряного века - Н.А. Бердяева как кульминация русского философского и религиозного ренессанса.

Опережающее представление о действительности. Континуальная теория мировоззрения. Гносеология и онтология, методология и праксиология. Обществоведение, квантовая теория, основы интеллектуального общества, системная оценка. Фрактальная теория человека.

Премудрость теоретического обоснования. Системное представление знания. Аспекты функционирования действительности. Континуальная концепция мировоззрения. Логика - способ человеческого мышления. Квантовая теория обществознания. Фрактальная теория человека.

Изучение трансгуманизма как философско-культурологического учения, которое направлено на изменение положения человека, предполагает остановку процесса его старения, увеличение умственных и психологических возможностей человека путем применения технологий.

Соотношение свободного индивида и новой социальной целостности после отвержения традиции как главная проблема модерна. Общая характеристика эпистемологической модели транскультурации. Рассмотрение основных причин возникновения конфликта науки и религии.

Предпосылки формирования концепции универсального гуманизма. Возвращение к идеям религиозного гуманизма немецкой классической философии. Понимание Гегелем религии как движения Духа к универсальному. Идея "эсхатологического христианства" Н. Бердяева.

Уровень нравственности в обществе. Методологическая основа, обеспечивающая "утверждение нравственности" как социально-психологического явления саморегуляции, без больших финансовых вложений. Усвоенные и принятые личностью нормы и требования морали.

Определение времени из Большой Российской Энциклопедии, процесс эволюции с позиций физического конструктивизма. Движущий стимул эволюции, субъективное восприятие длительности. Рассмотрение основной разницы между физическим временем и длительностью.

"Философия жизни" как направление западной философской мысли конца XIX - начала XX вв. Вклад в исследование сознания и бессознательного. Творчество немецкого философа и писателя Ф. Ницше. Вклад, внесенный Дильтеем в философию, его сближение с Гегелем.

Анализ концепции цельного знания, сложившейся в традиции философии всеединства. Принципиальное отрицание метафизики в западноевропейской философии. Развитие идеи цельного знания, которая нашла в философии Н.О. Лосского свое специфическое выражение.

Диалог христианства и неоплатонизма как философская идея Возрождения. Анализ метафизических предпосылок изменений в понимании человека и нравственном идеале. Особенности процесса трансформации понимания человека в философии и в художественном творчестве.

Зарождение религии и ее первоначальная роль. Самые ранние известные формы религии: фетишизм и тотемизм. Духовные потребности, объединенные в семь основных духовных дел. Первый серьезный кризис католицизма. Деятельность инквизиции, ее последствия.

Изучение вопросов социально-исторической обусловленности человека и сложности его внутреннего мира. Субъективно-социологические концепции народничества. Обзор декадентских и модернистских течений, опирающихся на индивидуалистическую концепцию личности.

Платоновская концепция: суть и миф о пещере. Категориальная сетка Аристотеля и гипотеза языковой относительности. Особенность научно-исследовательских программ античности. Анализ метафизики вещей о естестве, сущности бытия и категориях действительности.

Религиозное чувство среднего платоника. Исследование учения, согласно которому человеческое счастье определялось, как "жизнь в соответствии с природой". Характеристика четырёх добродетелей, в котором проглядывается платонико-перипатическая основа.

Исследование будущего и его влияния на будущее страны - главный фактор, определяющий международную состоятельность и конкурентоспособность национальной экономики. Основные положения Системы динамического управления развитием, технология ее организации.

Экологическая этика и ее философские основания, экологизация естествознания. Сциентизм и антисциентизм, их аргументы и ориентации, наука и паранаука. Поиск нового типа цивилизационного развития, новые функции науки в культуре, динамика картины мира.

Проаналізовано концепції інформаційного суспільства та його найбільш досконалу форму - "суспільство знань". Концепція "суспільства ризику" у викладі німецького дослідника трансформацій суспільства Готтхарда Бехманна. Прагнення до міждисциплінарності.

Виявлення можливих шляхів поєднання ідей кінця історії та історичної альтернативності в контексті глобалізації і нової методологічної ситуації, пов’язаної з релятивізацією соціального знання. Обґрунтування сутності "коперніканського перевороту".

Соціально-філософське дослідження реалізації концепцій Постмодерну як нового стосовно Модерну етапу у розвитку культури західноєвропейської цивілізації 1970-х рр. Аналіз філософських концепцій Ж.-Ф. Ліотара, П. Козловського, Дж. Ваттімо, Ю. Хабермаса.

Ідеологічно нейтральне визначення свободи для дослідження історичних уявлень про неї. Сутність і соціальне значення практик звільнення, розробка їх класифікації. Перспективи застосування класифікації для аналізу боротьби за свободу різних часів.

Виявлення нових тенденцій в розробці проблеми смислу історії в сучасній християнській філософії (неотомізм, неопротестантизм, російська релігійна філософія), їх порівняльний аналіз. Особливості постановки питання про сенс історії у східному християнстві.

Сцієнтизм і антисцієнтизм як світоглядні орієнтації сучасності. Інтерналістські й екстерналістські філософські концепції. Закономірності виникнення та характеристика постпозитивізму. Соціальні функції науки. Структуралістські ідеї пізнавальної діяльності.

Реконструкція поглядів М. Костомарова на проблему духовно-культурної єдності буття українського народу. Визначальна роль православ’я у формуванні унікальних, характерних і стійких рис українського етносу та процесу становлення національної свідомості.

Аналіз ролі ідеальної моделі держави у соціально-політичній концепції Б. Кістяківського та місця ідей античності і неокантіанства в побудові даних досліджень. Визначення соціальної справедливості та правового характеру як основи ідеальної держави.

Характеристика глобалізаційних процесів, розгляд основних положень концепції "кінця історії" Ф. Фукуями. Аналіз прогресивного історичного генезису, загальних тенденцій глобалізації. Порівняння концепції Ф. Фукуями з теорією про зіткнення цивілізацій.

Основні ознаки "сродної праці" як однієї з ключових філософських концепцій Г. Сковороди, її вплив на формування особистості. Теологічні, соціологічні, містичні, релігійні ідеї концепції. Аналіз поняття щастя, пізнання внутрішньої сутності і духовності.

Соціально-філософський аналіз ідеї "сродної" праці Г. Сковороди як основи особистісного буття, самореалізації та творчої діяльності людини в контексті сучасного розвитку та відродження українського суспільства. Новітній характер ідейних основ концепції.

Комплексний розгляд питання апріорного характеру фамілістичних інтуїцій у філософсько-культурологічному вимірі. Сімейність як універсальний мовний фрейм, "сімейна" мова, терміни якої об’єднують різні сфери буття і слугують символічному вираженню світу.