Медиатекст как один из самых распространенных и доступных носителей информации. Анализ бытийного и материального аспектов медиатекста в философии. Степень подготовленности аудитории к восприятию медиасообщения, уровень образованности коммуниканта.

Определение медийного образа как невербального средства коммуникации, передающего субъективное состояние ее участника. Анализ медийного образа через социальные нормы, маски для общения с Другим (самопрезентация), художественный и "сакральный" образы.

Історична ретроспектива виникнення та розповсюдження медитації у країнах Давнього Сходу завдяки теорії духовного вдосконалення буддизму. Використання практик медитації та майндфулнес як засобів подолання стресу, пов’язаного із управлінською діяльністю.

Дослідження та структура, аналіз онтологічної складової будь-якої філософської системи, яка визнає рівень трансперсональних "Я" – форм як форм Духу. Медитація, яка відкриває внутрішнє бачення, споглядання, як універсальна пропозиція першофілософії.

Поширення у філософських рефлексіях метафор, пов’язаних із сферою медицини. Вивчення метафор, що ґрунтуються на аналогіях різних аспектів людського життя із медичними технологіями та інструментами. Посилення гносеологічного змісту філософських рефлексій.

Феномен медіа картини світу у контексті його генетичного зв’язку з картиною світу та становленням медіакультури як домінантної форми культури інформаційного суспільства. Основи психолінгвістичного, лінгвофілософського та соціально-філософського підходу.

Розгляд процесу "антропотехногенезу" у філософських концепціях А. Леруа-Гурана та Б. Стіглера та проєкту "дивовижних хмар" Д. Пітерса. Розкриття потенціалу медіа-антропологічної стратегії та осмисленні рівня антропологічної рефлексії у цифрову епоху.

Дослідження специфіки впливу медіа-засобів на особистісний світогляд у контексті аналізу сучасного суспільства споживання. Функції і роль медіа-засобів у суспільстві. Особливості створення й кодування медіа-послань. Способи подачі інформації споживачеві.

Розкриття проблеми збереження здоров’я та гарантування безпеки людини у медійно-інформаційному освітньому просторі. Визначення потенціальних можливостей медіа-освіти як механізму забезпечення здоров’я особистості у медійно-інформаційному просторі.

Трансформація символічної сутності мистецтва у ХХ-ХХІ ст. Аналіз революційних перетворень художньої практики, пов'язаної із появою й поширенням нових технологій. Огляд сучасних медіа-проектів, що демонструють можливість передавати символічні коди і сенси.

Виявлення суті медіакартини світу як міждисциплінарного предмету наукового інтересу. Окреслення меж поняття як нової інтерпретаційно-орієнтаційної системи особистості. Форми та контексти побутування медіакартини світу у соціально-філософському дискурсі.

Розкриття медіалізації як ключового елемента дискурсивного відтворення, що формує певне соціокультурне значення меморалізованих подій. Використання медіалізації у країнах із неусталеною правовою системою для символічних маніпуляцій із правосвідомістю.

Виявлення особливостей медіальної природи уяви у горизонті культури медіарозмаїття. Осмислення зв’язку між уявою і медіальністю, осягнення медіальної природи уяви. Філософський аналіз амбівалентної ролі уяви в сучасній медіакультурі і медіадосвіді.

Розгляд медіанасильства як прояву девіантних маніфестацій індивідуального та колективного соціального тіла. Характеристика зсуву акцентів від праць соціологічної та етнографічної спрямованості до більш широкого формату досліджень людини та медіа.

Аналіз медіафілософії, виділення основних її структурних елементів. Прояви її в соціокультурному середовищі західної цивілізації, в комунікативних актах, що формують специфічний медіа простір. Розвиток нової галузі філософського знання як медіареальність.

Визначення поняття "медіафілософія". Окреслення основних віх розвитку та елементів нової галузі філософського знання. Розкриття предмету та колу проблем, які постають у зв’язку з її появою. Розгляд перспектив її розвитку в сучасному суспільстві.

Визначення специфіки екранної медіакультури. Дослідження принципової відмінності медіафілософії від теорії комунікації. Вивчення та характеристика особливостей процесу комп'ютеризації людської свідомості та її перенесення у світ віртуальної реальності.

Медіафілософія як інструмент на шляху до розуміння медіапростору і апробації головних проблем досліджуваної галузі. Розробка пунктів, які допоможуть кожному у повсякденній взаємодії з медіа-ресурсами. Вивчення способів передачі значень або певного сенсу.

Взаємозв'язок між вербальною та символічною і медійною візуалізацією образу влади. Концепт ідентичності як екзистенціал та специфічна когнітивна конструкція. Філософема символу в контексті філософсько-антропологічного аспекту національної ідентичності.

Создание прототипа междисциплинарной призмы, способной раскладывать сложный процесс исследования на составляющие. Применение инструментальных методов и приборов, основанных на спектральном анализе для определения пределов цветов в дисперсионном спектре.

Собственность как объект междисциплинарного исследования: опыт социально-философской рефлексии. Модели в гуманитарном познании: сущность, функции и перспективы исследования. Основные подходы к решению глобальных проблем: возможности и пределы изучения.

Анализ некоторых аспектов формирования и развития междисциплинарных связей между правоведением и экономической наукой. Причины высокой заинтересованности современного общества в выработке практико-ориентированного (экспертного) социального знания.

Основные модели взаимодействия философии и психиатрии. Экзистенциально-феноменологическая психиатрия. Основные направления "философии психиатрии". Механизмы воздействия философского анализа на психиатрию. Влияние исследований психопатологии на философию.

Рассмотрение возможностей смысловой дидактики для исследований оригинальных текстов в курсе философии. Методический алгоритм выявления междисциплинарных связей филологии, философии, теологии. Практическое применение смыслового анализа философского текста.

Выявление сущности юмора, его эволюция. Анализ подходов к изучению юмора, его категории. Место комичного в жизни человека. Необходимость юмора в педагогической деятельности. Влияние положительных эмоциональных состояний на работоспособность человека.

Работа посвящена яркому эпизоду формирования дискуссионного поля вокруг понятия "византийская философия" в связи с циклом публикаций и последующих острых обсуждений авторских пропозиций. Исследован вопрос о природе и специфике философии в Византии.

Естественное и гражданское состояние - основные предметы политической философии, которым свойственна временная протяженность. Специфические особенности определения значения любви для публичной сферы в философских учениях Ханны Арендт и Уистена Одена.

Анализ понятия "патриотизм" и "национализм" на примере философских и социальных взглядов отечественных мыслителей. Влияние их идей на духовное возрождение современной России. Разграничение "настоящего" и "ложного" патриотизма, противоречивость понятий.

Осмысление человеческих чувств в европейской философии, культуре и искусстве, которое восходит к учению Платона и Аристотеля. Показано, как гуманисты и ученые Нового времени активно переосмысляют все способности души под влиянием платоновской философии.

Осмысление человеческих чувств в европейской философии, культуре и искусстве, которое восходит к учению Платона и Аристотеля. Формирование "новой философии" и экспериментально-опытного знания в раннее Новое время. Чувственное восприятие в новой философии.