Розгляд питань апріорного характеру фамілістичних інтуїцій у філософсько-культурологічному вимірі. Історико-культурологічний аспект обґрунтування "фамілістичного апріоризму". Роль сім’ї для становлення особистості, для антропної сфери буття в цілому.

Інтерпретація релігійно-метафізичних ідей Ніцше у працях, присвячених його ставленню до релігії. Поняття "Бог" в аспекті структурно-функціонального та семантичного аналізу, його компоненти в онтологічному контексті. Виникнення християнства за Ніцше.

Потенційний вплив сутності та питомих рис концепцій буття людини в західноєвропейській філософії першої половини ХХ ст. на українську філософію цього періоду. Характерні риси соціального аспекту буття української людини, а особливо національного.

Потенційний вплив сутності та питомих рис концепцій буття людини в західноєвропейській філософії першої половини ХХ століття на українську філософію цього періоду. Духовний смисл буття людини як особистості, що забезпечує їй відчуття цілісності.

Особливості понятійного апарату, застосованого Б. Спінозою. Основні підходи до розробки владної проблематики в філософії Нового часу. Структура та внутрішня послідовність концепції влади Спінози, її характерні риси. Характеристика вчення про свободу.

Дослідження джерел, сутності та особливостей філософської концепції влади Б. Спінози, її місце та роль в філософії. Розвиток владної термінології в західноєвропейській філософії. Зв'язок між ученням Б. Спінози про владу та його вченням про свободу.

Філософська спадщина Спінози. Концепція влади як суто енергетичної у своїх проявах божественної могутності. Джерела, сутність та основні положення цілісної концепції влади Б. Спінози: послідовна реконструкція й критичний аналіз її основних аспектів.

Головні етапи та напрямки розповсюдження російського космізму, зокрема ідей М. Лосського. Обґрунтування вченим необхідності набуття фізикою ХХ століття метафізичного фундаменту, аналіз його гіпотез і аспекти: волюнтаристський, еволюційний, панпсихічний.

Підходи до проблеми добра і зла в межах етики і онтології. Характеристика східної і західної гілки патристики, як підґрунтя онтологічного підходу до проблеми добра і зла в російській релігійній філософії. Аналіз та сутність автономної етики І. Канта.

Виявлення значущості філософського дослідження феномену визнання у XX столітті для формування концепції довіри, створеної Френсісом Фукуямою. Аналіз взаємозв’язку поняття довіри з поняттями визнання, громадянського суспільства та мультикультуралізму.

Розробка на основі поняття міфосимволу методології дослідження концепції духовної реальності П.О. Флоренського. Виявлення моделі духовної реальності у "конкретній метафізиці". Аналіз наявності в антроподицеї філософа релігійно-антропологічного аспекту.

Дослідження основних аспектів проблеми естетичних переживань, їх мети та ролі у формуванні естетичних цінностей. Дослідження ролі початкової емоції в естетичному переживанні. Суть контемпляційного та перенасиченого емоціями інтенціонального схоплення.

Художнє сприйняття - діяльність, що відтворена в цілеспрямованому та цілісному відчутті твору мистецтва як естетичної цінності. Роль нематеріального буття у філософії представників епохи романтизму. Інтенціональність - тема феноменології Гуссерля.

Дослідження ідеології перехідного суспільства як філософського поняття і духовно-практичного явища, що відображає найбільш типові риси суспільних перетворень, притаманних пострадянським країнам. Аналіз типологічних характеристик суб`єкта ідеології.

Поняття "соціуму" у сучасній філософії, його основні функції та структура. Соціально-політична й духовно-культурна сфера життєдіяльності людини та виробничі відносини. Історичні типи суспільства. Культура та, духовність в інформаційному соціумі.

Провідні концепції походження й типології ідеї вірності своїй нації. Сутність культурницького націоналізму й особливості його прояву в європейських країнах. Фактори його розвитку в Україні. Духовно-релігійні чинники формування національної свідомості.

На основі аналізу творів класика американської соціально-філософської думки, одного з фундаторів філософії прагматизму Джона Дьюї досліджується концепція культурної адаптації як провідного механізму процесу соціалізації, соціально активної особистості.

Політико-правові аспекти вчення відомого англійського мислителя Джона Локка, що обґрунтовують становлення держави і права. Аналіз концепції розподілу влади і системи стримувань та противаг. Гуманістичний зміст політико-правового вчення Дж. Локка.

Обґрунтування гуманістичного змісту політико-правового вчення Дж. Локка. Висвітлення ліберальних ідей англійського мислителя щодо розуміння людської свободи. Пошук шляхів прогресивного розвитку суспільства та задоволення приватних інтересів громадян.

Людина - центральна тема німецької класичної філософії. Ідея етичної автономності її в концепції Канта, роль людини у марксизмі. Центральне місце поняття потреби в обґрунтуванні головної філософської ідеї Маркса. Положення сучасної філософії людини.

Проведення аналізу методологічних підходів та історіографічної й джерельної бази дослідження творчості С. К’єркеґора. Розкриття загальної концепції буття людини у філософії автора шляхом осмислення та інтерпретації концептуальних засад екзистенції людини.

Концептуальні засади конституювання екзистенції людини у філософській спадщині мислителя Сьорена К’єркеґора на основі трьох головних стадій буття (естетичної, етичної та релігійної), двох проміжних стадій – іронії та гумору, а також нульової стадії.

Історико-філософська реконструкція проблеми масового суспільства і порівняльний аналіз поглядів Хосе Ортеґи-і-Ґасета з ідеями К. Маркса, Ф. Енгельса, О. Шпенглера та Ф. Ніцше. Зв'язок між появою "масової людини" і розвитком європейської історії.

Критика К.Г. Юнгом функціоналістського підходу до визначення сутності міфу. Зв'язок міфу у концепції Юнга із юнгівськими концептами архетипу і колективного несвідомого. Визначення Юнгом за допомогою аналізу архаїчних міфологем архетипу як ядра міфу.

Засвоєння антропологічних ідей та поглядів, що трансформуються у предметному полі педагогіки. Теоретичні міркування І. Канта, які пронизані думкою про самоцінність моралі. Розуміння людської гідності у Й.Г. Фіхте. Діалектика чистого практичного розуму.

Узагальнення процесу створення парадигми в культурологічному напрямі у формі концепції "духу народу". Аналіз системи ідейно-теоретичних та методологічних приписів концептуалізації процесів націогенезу та національно-державного облаштування Й. Гердера.

Ноосфера – новий еволюційний стан біосфери, гармонійно об’єднаний зі сферою людини (антропосферою) на базі духовно-розумного розуміння генетичної єдності світу і його Загальних Законів. Шлях взаємодії Людини-Природи-Космосу. Пізнання мудрості Природи.

Розуміння людини як особи, онтологічної структури. Характеристика філософських праць Штайн. Проблема "ядра особи", започаткованої у феноменологічних дослідженнях Штайн. Особливості, різниця між душею та духом. Вивчення проблематики цінностей Ю. Тішнерома.

Аналіз концепції Осьового часу як основної лінії філософської системи К. Ясперса. Обґрунтування евристичного та методологічного потенціалу цієї концепції. Нові прояви історичного поступу суспільства та людства загалом в постмодерністській свідомості.

Дослідження проблеми концепції природного права у філософській спадщині як глибинного духовного руху до усвідомлення людиною своєї самоцінності. Особливості впливу природних прав на процеси державотворення та формування громадянського суспільства.