Предикат як одне із фундаментальних понять логіки, а також математичної логіки, умова сформульована в термінах деякої точної логіко-математичної мови. Теорія предикатів та аналіз граматичної будови простих висловлень. Відмітні риси логіки предикатів.

Ситуація вибору між двома альтернативами. Теоретична модель прийняття рішення. Критерії вибору альтернативи для прийняття суб'єктом остаточного рішення. Теоретико-ігрова модель прийняття рішення в конфліктній ситуації. Аналіз дерева прийняття рішення.

Логічні та методологічні складові наукової пізнавальної діяльності як обов’язкової умови формування принципів. Здійснення їх реалізації під час експериментів з урахуванням наявності експериментального впливу. Розуміння місця історії в духовній культурі.

Логіка як одна з найдавніших галузей наукового знання, що є суттєвим загальнокультурним феноменом від початку її виникнення як науки. Предмет і методи її вивчення, видатні постаті та напрямки їх досліджень. сучасні досягнення та перспективи логіки.

Логіка як наука про логічні моделі-інтерпретації та їх максими, в основі яких дискурсосмислення правильного логічного мислення та його застосування в управлінській практиці. Відмінність між діалектичною, класично-формальною та іншими видами логіки.

Дослідження епістемології та філософії науки раціоналістичного напрямку. Реабілітація А. Тарським класичної теорії істини як відповідності висловлювання до дійсності, згідно з К. Попером. Ґрунтування принципу об’єктивізму на раціональному обмеженні.

Аналіз наукового доробку Г.Х. фон Врігта засобами логічної аналітики. Специфіка дослідження алетичних модальностей в логіці Г.Х. фон Врігта. Філософські та логічні концепції епох Античності, Середньовіччя, Відродження, Нового часу та Просвітництва.

Дослідження логічних форм анекдотичних міркувань з метою експлікації типових порушень логічних законів та правил (алогізмів) як джерел гумористичного ефекту. Визначення риторичних засобів його вираження. Особливість парадоксального зіткнення смислів.

Концептуальний апарат для теорії соціальних дій із залученням методів логіки, аналітичної філософії свідомості і аналітичної філософії. Аналіз проблем, що виникають при побудові формальних теорій для міркувань у відкритому і непередбачуваному оточенні.

Сутність поняття гармонії, її головне завдання для людини. Порядок проведення логіко-структурного аналізу індивіда, процес визначення його основних складових та їхнє значення. Здібність людини як головний складовий. Роль гармонії розуму, почуттів і волі.

Головні напрямки дослідження поняття "дискурс", з метою виявлення концептуального апарату; суттєві характеристики витлумачення. Розробка концепції еристичного дискурсу, базуючись на понятті еристичного акту. Виявлення обмеженості логічної семантики.

Аналіз концепції "мовних ігор" Л. Вітгенштейна у зв’язку з становленням загально-прагматичних і логіко-прагматичних принципів аналізу дедуктивно-мовних явищ, безпосередній зв'язок цієї концепції з онтологічною концепцією "Логіко-філософського трактату".

Аргументи проти матеріалізму у сучасній філософії свідомості. Функціонування фізичної системи людського мозку. Рішення спірного питання на рівні півсвідомості. Логічна можливість феноменальних зомбі, її узгодження з позицією дуалізму-інтеракціонізму.

Висвітлення логічної сутності методу абдукції як пошуку окремого фактору, що поясняє причину явища. Логічне міркування, яке відповідає за створення пояснювальних гіпотез. Дослідження природи функціонування та особливостей застосування процесу абдукції.

Роль модельного підходу у науковому пізнанні. Виділення зовнішнього та внутрішнього аспектів логічного моделювання. Визначення логіки як моделі для аналізу юридичної аргументації. Співвідношення між мовною структурою та певними способами мислення.

Визначення місця логіки, як моделі для аналізу юридичної аргументації, виходячи з виділення зовнішнього та внутрішнього аспектів логічного моделювання та з "модельного" підходу до ролі логіки у праві. Характеристика теорії семантичних категорій.

Розглядається проблема формування системи аргументації в процесі ствердження логіки нового мислення в аналітичній філософії. Новий "образ" логіки в концептах представників Віденського гуртка. Пошук продуктивних шляхів доказу істини в науковому пізнанні.

Можливості застосування методів та засобів сучасної логіки для аналізу конфліктів. Специфіка теоретико-ігрової семантики аналізу протиріччя. Систематизація логічних засобів аналізу конфлікту, розкриття можливостей прагмадіалектики в його дослідженні.

Значення, структура, види та закони доказу. Логічна операція обґрунтування істинності якого-небудь судження. Сутність та загальна схема дії закону: тотожності, суперечності, протиріччя, виключеного третього, достатньої підстави та логічного доказу.

Логічні засади раціональної організації слідчого експерименту та критерії доказовості його результатів. Модель систематизованого застосування логічних засобів оптимізації слідчо-експериментальної діяльності, її роль у підвищенні результативності.

Різновиди логічних помилок. Паралогізми як ненавмисні логічні помилки, обумовлені порушенням законів логіки. Софізми як результат навмисного обману. Різниця між софізмом та парадоксом. Пошук джерела парадоксу. Визначення логічних помилок, їх уникнення.

Анализ феномена жизни как локального проявления устройства мира в целом (подчиняющегося принципу "все во всем") и процесса его развития (определяемого генеративностью). Нераздельность лиц Троицы, в отношении к миру представленной в божественных логосах.

Учение Н.О. Лосского и П.А. Флоренского как альтернатива диалектике и наследие лейбницеанской монадологии и логики. Сравнительно-исторический метод в изучении логики и споров вокруг картины научного мышления. Анализ разработок в области прикладной логики.

Определение понятия технического мироотношения. Формы проявления локального. Локальное в техническом мироотношении как отражение культурно-особенного. Субъектность локальной культуры с точки зрения воспроизводимости специфики форм познания, целеполагания.

Исследование процессов локального сообщества (энтропия, связанная с распадом, хаосом в связи с криминализацией поселенческой среды, и негэнтропии, основанной на самоорганизации и установлении порядка. Идея социокультурного возрождения поселения.

Рассмотрение моральной риторики восприятия мертвого (умирающего) тела как дара, использование которого возможно благодаря практикам органного донорства. Введение понятия этической и эпистемической инфраструктуры. Исследование посмертного донорства.

Повышенная актуальность классической проблемы соотношения знания и веры. Роль информационных процессов, создающих благоприятную ситуацию для манипуляций массовым сознанием, для возникновения одиозных символов веры, проявлений фанатизма и легковерия.

Розгляд праць українських дослідників та аналіз їх тематики та їх міру заглиблення у філософію англійського мислителя. Розкриття загальних рис епістемологічних та політичних ідей Джона Лока. Дослідження теологічних впливів на його філософські погляди.

Виявлення сучасного стану локознавчих студій в Україні, апробація методу усної історії філософії для досліджень філософії англійського мислителя. Необхідність перегляду творчої спадщини мислителя в контексті суспільно-політичних процесів у Україні.

Биографические сведения о жизни римского философа-стоика, поэта и государственного деятеля. Его моралистические сочинения, которые были во все последующие времена излюбленным чтением поклонников моральной философии. Известные выражения мыслителя.