Розгляд головних аспектів інтелектуальної діяльності як необхідного компоненту формування інтелектуальної культури. Аналіз концепту "інтелектуалізація планетарного світу" у контексті філософського пізнання. Сутність поняття "інтелектуальна культура".

Сетевой путь конвергенции науки, технологии и общества как стратегия радикально нового этапа научно-технологического и социального развития общества. Анализ взаимовлияния информационных технологий, биотехнологий, нанотехнологий и когнитивной науки.

Аналіз концепту "любов" у світлі філософії архаїчної доби давньогрецької культури. Позначення лексемами "філічного словника" дружні стосунки між особистостями. Висвітлення "любові" в докласичній філософії в онтологічному і антропологічному контекстах.

Дослідження проблеми "метафори зору" у філософському пізнанні як сфері інтелектуального процесу. Зародження філософської теорії, показ її зв’язку із культурними практиками, релігійними містеріями та церемоніями, а також – із соціальними практиками.

Исследование актуализации концепта "миротворчество", вербализированного лексемой peacekeeping в аутентичном газетно-публицистическом дискурсе. Моделирование матрицы концепта, реализованного в рамках общественно-политической концептуальной картины мира.

Розгляд Дж. Остіном "складного експліцитного наміру" адресанта комунікативного акту. Трактування П. Стросоном наміру та перлокуції в результаті наявності крочевської інтуїції-експресії у висловлюванні чи повідомленні і естетичному впливові на реципієнта.

Рассмотрение представлений российских участников локальных конфликтов о мужестве. Анализ ограничений популярной в отечественной историографии экзистенциалистской стратегии интерпретации фронтового опыта и конструктивистской трактовки маскулинности.

Дослідження особливостей моделей епохи. Розгляд сучасного розуміння цінності буття природи і людини. Визначення місця, ролі і значення концепту "наукова картина світу" в суспільно історичному процесі. Вивчення динаміки наукова-філософського мислення.

Аналіз концепту "образ" у його розвитку в західноєвропейській філософській думці. Історично образ людини розвивається під впливом уявлень про ідеальне, яке визначало його зміст. Можливості практичного використання "образу" щодо створення іміджу людини.

Предметне поле і методологічні засоби аналізу концепту "природа" в сучасному філософському дискурсі. Феноменологія сумісних імплікативних зв'язків природи як предмету природничих наук. Визначення топосів взаємодії науки і донаукових форм пізнання.

Розуміння серця та його властивостей - основа для розгляду філософської системи П. Юркевича. Персоналізм - світоглядна концепція, що має релігійно-антропологічний вимір та акцентує увагу на людській особистості, яка має важливе аксіологічне значення.

Три современных варианта решения проблемы постмодернистского понятия-метафоры "смерть субъекта": радикальный отказ, диалектический отказ, "возвращение субъекта". Содержание и принципы "диалектического возвращения субъекта" в постмодернистской философии.

Анализ новых онтологических подходов к понятию "сообщество". Оценка теоретических предпосылок Ж.-Л. Нанси и Дж. Агамбена. Десакрализация трансцендентального в современном обществе. Сингулярность единичного как имманентная целостность и совместность бытия.

Аналіз дослідницьких підходів до розуміння "хронополітики". Філософсько-методологічний інструментарій дослідження сутності терміна, соціально-світоглядні та культурно-антропологічні основи. Соціально-пізнавальне та методологічне значення концепту.

Філософсько-методологічний інструментарій дослідження "хронополітики" в якості метатеоретичного концепту. Соціально-світоглядні та культурно-антропологічні основи. Характер трансформаційних процесів в українському суспільстві з огляду на хронополітику.

Рассматривается концепт "чистого знания" Сеземана в качестве структурно-целостного, самостоятельного и оригинального феномена. Доказательства неспособности основных теоретико-познавательных концепций: неокантианства, интуитивизма и феноменологии.

Анализ формирования мышления феноменологическими приемами интерпретации сознания в связи с "прагматикой" (режимом осмысленного бытия человека, задействующим весь экзистенциальный потенциал индивида) и с "эстетикой" (предполагающей творческий подход).

Вивчення особливостей об’єктивації фреймової структури концепту Spiel / Гра. Найчастіше об’єктивовані фрейми та їх зв’язок з концептосферою Mensch / Людина. Фрейм як структура знань, що являє собою частину інформації про певний фрагмент людського досвіду.

Характеристика концепта виртуальности в его философско-методологическом аспекте, корреляций методологии сложного мышления (Э. Морен) и постмодернистской онтологии Ж. Делеза. Обоснование возможности интерпретации виртуального существования как складки.

Аналіз структури концепту віра, виявлення ядрової, приядрової та периферійної зони. Опис художньо-семантичного наповнення мікроконцептів. Визначення авторської позиції щодо існування особистості у світі. Трактування концепту віра у мовомисленні В. Бойка.

Дослідження концепту вічного повернення, який є суттю філософії Ніцше. Зв’язок цього концепту з іншими ніцшеанськими ідеями, такими як воля до влади, надлюдина, "смерть" Бога та нігілізм. Неоднозначність концепту вічного повернення.

Исследование понятия "грех". Авторское обоснование положения о том, что "грех" в его религиозном осмыслении постепенно уходит из лексикона современного человека, его заменяют понятием "многообразие человеческого поведения". Природа и причинность греха.

Висвітлення результатів аналізу специфіки тлумачення поняття "громада" в сучасному суспільствознавстві, розкрито його методологічний потенціал як інструменту побудови соціально-філософських теоретичних конструктів. Концепт "громада" в сучасних умовах.

Аналіз естетико-філософського, художнього та міфологічного аспектів концепту долі. Розгляд проблеми долі як інформаційної складової художньої свідомості. Дослідження долі як такої, що розгортається в екзистенційних вимірах буття і окремої особистості.

Знакомство с историей использования понятия концепта в философской и научной литературе от времен Средневековья до наших дней. Концепт как синтезирующее лингвоментальное образование, методологически пришедшее на смену представлению, понятию и значению.

Исторический анализ употребления термина "концепт" и выявление его трактовок в философии и конкретных науках. Введение понятия концепта через анализ глобального процесса, связанного с возвращением в науку метафизики. Семантическая конструкция концепта.

Изучение эвристический потенциал концепта интерсубъективности в общефилософском, эпистемологическом, социально-эпистемологическом и культурно-антропологическом контексте. Исследование историко-философские истоки в европейской философии Новейшего времени.

Окреслення головних засад еволюції, ґенези, трансформування, теперішнього розуміння ідеї миру. Аналіз змісту концепту ідеї миру в праці німецького філософа, родоначальника німецької класичної філософії І. Канта "Вічний мир: філософський нарис".

Становлення освіти як соціального інституту. Розгляд рефлексивного концепту філософії освіти. Наслідки зростання впливу освіти на соціум. Дослідження особливостей функціонування європейського освітнього простору в контексті процесу глобалізації.

Визначення та характеристика рефлексивного концепту філософії освіти, яка за своїм змістом і спрямованістю відповідає конкретному соціокультурному континууму, в якому вона реалізовується. Дослідження й аналіз особливостей категоріального апарату освіти.