Исследование связи веры как многогранного её применения в жизни человека с основами бытия. Вера в виде доверия как фундамент культуры человеческих отношений. Логический путь материализации веры. Осмысление фактора верования с позиции человечности.

Грани бытия и социальный смысл жизни русской интеллигенции: прошлое как предвестник "застоя" в настоящем. Рассмотрение поиска смысла жизни в профессии социолога. Роль, значение социологии и современных симулякров социально-гуманитарного познания.

Исследование класса многоэлементных логических матриц. Обоснование возможности применения определений отношения логического следования, альтернативных классическому, в построении нестандартных семантик классической логики высказываний на базе изоморфов.

Истина как величайшая проблема философии. Историко-философское исследование генезиса и развития категории истины. Влияние учения Парменида об истинном бытии на развитие воззрений Платона. Понимание истины Аристотелем. Воззрения на истину неоплатоников.

Знакомство с основными особенностями построения универсальной философии. Рассмотрение роли современных философских дискуссий в определении основных форм развития философии, которые условно обозначаются здесь как "одномерность" и "многомерность".

Специфика мифа как структуры сознания, его сложность и комплексность. Анализ диалектики мифа и логоса как дополняющих принципов упорядочения опыта сознания. Исследование специфики философского изучения мифа как опыта сознания, его ипостаси и символы.

Особенности опыта рефлексии над теоретическими предпосылками феноменологического, системного подходов к проблеме прогнозирования социальной реальности. Характеристика принципа каузальной асимметрии времени, определение проблем социального прогнозирования.

Любовь как одно из необходимых условий трансформации психической жизни человека, в основе которой переход от преодоления эгоцентрического сознания к просветленному. Особенности формирования многообразия традиций. Отношение к различным формам любви.

Выделение уровней организации религиозной целостности человека, оценка веры в Бога как специфического и центрального ее элемента, анализ связи религиозной целостности человека с его поступками. Рассмотрение противоречий религиозной целостности человека.

Основания многообразия философских школ. Структура предмета мировоззрения как основание существования типов философствования. Поиски первоначала мира. Взгляды Людвига Фейербаха. Примеры социоцентрической системы. Теизм, атеизм, материализм, идеализм.

Сущность познания как вида деятельности человека. Основные формы познания в современной гносеологии, философская оценка существования человека и формирование его мировоззрения. Понятие логики и умозаключения, определение истинности и ложности суждений.

Рассматривается роль акторно-сетевой методологии в концептуализации смерти и географии локусов коммеморации. Заостряется внимание на возникающих в результате интеграции и инфраструктурах, включающих в качестве своих элементов человеческое тело и среду.

Полная дискредитация средневековой космологии, опирающейся на идею центра мира и концентрических сфер, окружающих его, утрата всякого смысла противопоставления возвышенного и низменного, небесного и земного. Высота духа и героическая жизнь Дж. Бруно.

Исследование возможностей человеческого мозга и нейрореволюции. Витгенштейнианская философия и концепции нейропластичности. Интеграция форм нейробиологической морали в социальные институты. Анализ влияния нейронауки на философские и гуманитарные науки.

Вплив багатоваріантності сучасного культурного середовища на виникнення різноманітних форм самоідентифікації особистості. Значення мережевої культури для появи нового типу мережево-інформаційної особистості, яка включена в особливу сферу комунікацій.

Філософські джерела сучасних уявлень про логіку та семіотику мови права. Проблеми мови в класичній німецькій філософії права та концепціях її критиків. Джерела феноменологічного напрямку в дослідженнях мови права у Ф. Брентано, погляди В. Каткова.

Проблеми мови як дискурсу влади у філософії та теорії дискурс-аналізу в епоху глобалізації. Аналіз дихотомії західної та східної лінгвокультури та як її окремий випадок – владні відношення між глобальною-англійською та локальною-японською мовами.

Побудова штучної мови для відображення дійсності. Філософія буденної мови Вітгенштайна. Критика можливості індивідуальної мови, яку постулювали модерні філософи. Вплив філософії Вітгенштайна на мислителів аналітичної і континентальної філософії.

Специфіка соціально-філософського аналізу соціокультурної самоідентифікації особистості і ролі мови в цьому процесі в суспільствознавчій думці. Окреслення шляхів виходу з сучасної кризи мовної самоідентифікації, яка має місце в українському суспільстві.

Соціально-філософський аналіз мови як засобу формування ідентичності особистості. Мова як важливий компонент процесу формування ідентичності особистості в соціокультурному просторі. Оптимізація впливу мови на процес формування ідентичності особистості.

Аналіз переходу від філософської класики до періоду філософії мови. Дослідження мовних систем в їх історичному ракурсі як самостійної галузі знання. Особливість сутності і природи говору як простору думки і будинку буття з теорією Мартіна Гайдеґґера.

Варіативний потенціал взаємин між мовою і філософією. Відтворення історії філософських підходів до вивчення глоттогенези. Окреслення кола питань щодо побудови теорії походження мови. Мовний ресурс філософії, способи і основні стилі її репрезентації.

Дослідження варіативного потенціалу взаємин між мовою і філософією. Характеристика мовного ресурсу філософії, способів, а також стилів її репрезентації. Відтворення історії філософських підходів до вивчення глоттогенези. Побудова теорії походження мови.

Встановлення зв’язків між розумом та зовнішнім світом. Суть активних і конструктивних властивостей мови та її здатності впливати на формування народної культури, психології і творчості. Особливість існування будь-якої культури за допомогою мови.

Аналіз економічного тлумачення імперіалізму. Створення ринкових відносин між метрополією, імперською країною й колонією. Визначення переваги у цих відносинах для метрополії через мовно-монопольне становище. Економічна експлуатація підкорених територій.

Збереження мовної картини світу, що сприймається як цивілізаційний виклик, актуальний для сьогодення. Підвищення ролі соціального середовища, яке сприяє зміні співвідношення між спадковими та набутими механізмами регуляції поведінки людини сьогодні.

Л. Вітґенштайн як один з найвпливовіших мислителів, який глибоко зрозумів роль мови у філософії. Пошук значення мовних висловлювань - важливе завдання постмодерністської герменевтики. Мова згідно Ж. Дерида - завжди неорганізована гра знаків та слів.

Європейські інтегративні процеси. Мовні стратегії як один з головних засобів налагодження міжкультурного діалогу, досягнення толерантності і взаєморозуміння, подолання суперечностей та конфліктів, які час від часу виникають у європейському просторі.

Розгляд специфіки мовчання як аргументу та риторичної фігури в комунікативній практиці людини. Варіативність феномена мовчання як аргументу (аргумент до мовчання та аргумент від мовчання) і риторичної фігури (навмисне незавершене висловлювання оратора).

Репрезентація специфіки феномена мовчання через приклади його використання. Дослідження мовчання як аргументу та риторичної фігури в комунікативній практиці людини. Мовчання сторін у ритуалі весільної церемонії як підстава визнання легітимності шлюбу.