Значення раціональної трансформації християнського міфу в схоластиці в процесі формування онтологічного фундаменту перших наукових програм. Аналіз специфічних особливостей міфічних елементів онтології науки як однієї з домінант сучасної культури.

Методологічне значення інтеркультурної комунікації, крізь яку здійснюється розкриття її евристичного потенціалу. Поняття "інтеркультурність". Філософська рефлексія предметного поля інтеркультурної освіти. Розвиток та зміни філософії навчання і виховання.

Дослідження категорії "політичне життя", яка визначається та співставляється з головними категоріями сучасної політичної теорії: політичною системою та політичним процесом. Пізнавальна цінність категорії, оцінка можливості її використання в дослідженнях.

Теоретичні засади вчення Жана Бодрійяра про мову у розрізі його культурологічних і соціально-філософських концепцій. Дослідження взаємовідносин складових знаково-референційної системи в умовах симуляції і гіперреальності у поглядах Ж. Бодрійяра.

Характеристика основних підходів до розуміння сутності суперечки, її ролі та місця у спілкуванні людей в концепціях мислителів різних епох. Розгляд важливості свідомого ставлення до еристичної практики, набуття знань та навичок щодо ведення суперечки.

Критичний аналіз твору Ю. Гордера "Світ Софії" та визначення його місця у філософії для дітей як сфери гуманітарного знання та засобу всебічного формування особистості. Методика Р4С М. Ліпмана. Зіставлення окремих творів М. Ліпмана із "Світом Софії".

Особливості соціальних процесів у трансформаційний період розвитку суспільства. Аналіз різних аспектів теорії соціальних конфліктів. Мінімізація негативних наслідків конфліктогенних процесів. Демократизація економічного і духовного життя суспільства.

Розгляд підходів до аналізу феномену традиції в історико-філософському дискурсі. Дослідження стану теоретичної розробки проблеми категорій традиції в історії філософії. Трактування феномену традиції у вітчизняній та зарубіжній філософській літературі.

Визначення місця фізичної культури в схоластичних школах через призму верховенства душі над тілом. Пошук причин впливу церкви і духовенства на занепад фізичної культури в епоху Середньовіччя. Релігійні світоглядні погляди у школах Середньовіччя.

Сутність філософії, її місце, роль та призначення в освіті та житті суспільства. Хронологічна та логічна реконструкція дискусії, яка розгорнулась між професорами світських та духовних навчальних закладів Києва щодо місця філософії в системі освіти.

Дослідження змісту поняття "міська ідентичність", яке доцільно використовувати для позначення сукупності культурних смислів та поведінкових норм, які городяни визнають своїми. Ідентичність міста як культурно-смислове ядро, виражене в історичному вимірі.

Способи, принципи мінімізації впливів забудови на навколишнє середовище міста. Екофілософські візії міст з особливим акцентом на цінності природних систем. Модерністські та постмодерністські концепції організації "ландшафтних зв’язків" міста з довкіллям.

Дослідження міфу та ритуалу у споживацькому суспільстві. Вплив на міфи та ритуали масової культури та її механізмів. Застосування методів історико-культурного, герменевтичного, семіотичного аналізу, психоаналізу, міметичної теорії ритуалу Жирара.

Дослідження та аналіз основних проблем взаємозв'язку міфотворчості із засобами масової інформації. Характеристика процесу міфологізації інформації, яка може вести як до консолідації суспільства, так і відігравати деструктивну роль в житті держави.

Розгляд міфу у якості іманентної онтологічної сутності людини як істоти. Духовно-світоглядні, буттєві, сутнісні основи людської життєдіяльності. Місце і роль міфу в історичному та культурному процесі. Трансформація соціокультурних цінностей цивілізації.

Розгляд питання про відношення Платона до міфології. Аналіз причин звернення Платона до міфу. Спосіб висловитись про ті глибинні проблеми буття, які не може осягнути людський розум. Фактичне відкриття нової системи презентації філософської думки.

Характеристика підходу до ментального картографування, що оснований на уявленнях про нації й цивілізаційні утвори. Визначення "біологічних" і "культурно-ідеологічних" міфів про спільне походження. Опис формування колективної генеалогії на прикладі Англії.

Деконструкція модерної міфологеми "Схід - Захід" на грунті компаративного аналізу православної та католицької картин світу. Розкриття смислових структур католицького образу світу у співставленні с православною космологією. Комунітарний дискурс соборності.

Концептуальне положення пропонованої розвідки – деконструкція модерної міфологеми "Схід-Захід" на ґрунті аналізу православної та католицької картин світу. Створення міфологічного топосу шляхом інтерпретації смислів східного і західного християнства.

Розгляд трансформації основних уявлень та настанов, що пов’язані з категорією гендерної ідентичності. Дослідження ідеї андрогінності як поєднання чоловічого та жіночого. Характеристики гендерної ідентичності, що залежать від культурної ситуації.

Форми та рівні суспільної свідомості як об’єкт міфологізації. Причини, принципи та механізми створення та поширення сучасних міфів у масовій свідомості. Роль і місце, шляхи та способи міфологізації свідомості в сучасному тоталітарному суспільстві.

Трансформація та експлікація уявлень про сутнісні сили людини в текстах героїчного епосу в залежності від зміни смисложиттєвих орієнтирів особистості й соціуму. Принципи та особливості виявлення даних процесів у творенні українського героїчного епосу.

Філософське осмислення свідомості людини. Виявлення положень щодо міфу, міфології, часу-простору, розмаїття філософських пошуків на етапах становлення людства. Інтелектуальне кодування ідей, у яких висвітлюються культурні смисли, значення та образи.

Аналіз раціональності та особистісної ідентичності, які відтворюються в процесі трансформації новоєвропейської моделі суб’єкта в сучасній культурі. Концепція визначення міфа в некласичній філософії та його відмінність від архаїчних відповідників.

Зародки філософського мислення на різних континентах Землі, в різні часи. особливості та напрямки вивчення, а також наукові досягнення народів Індії та Древньої Греції. Принципи, закладені у Ведах, Брахманах і Упанішадах. Джерела вірогідного пізнання.

Філософсько-естетичні засади концептуального аналізу специфіки вияву архетипів у міфопоетичній творчості та мистецтві. Сутність міфу як типу світовідношення та способу естетичної інтеграції особистісного, соціального і космічного рівнів людського буття.

Особливості логіки міфорелігійного мислення, яке пов’язане з чуттєвим сприйняттям дійсності. Сутність смислової кризи сучасної цивілізації, що породжує потребу в нових духовних орієнтирах. Виявлення особливостей логіки міфорелігійного мислення людини.

Соціокультурний аналіз сучасної міфотворчості як способу легітимації й збереження влади мусульманськими елітами за рахунок створення когнітивних і поведінкових стереотипів підпорядкування для подальшого утвердження у свідомості широких народних мас.

Провозглашение "точности" познания прерогативой божеств у Ксенофана. Соотнесение мнения и знания с различными уровнями реальности. Категориальное оформление основных философских идей и проблем теории познания. Некоторые примеры "субъективных" мнений.

Оценка ситуации в русскоязычном научном дискурсе. Публикационная гонка как атрибут общества потребления. Навязывание количественного измерения научной деятельности, ее превращение в "поглощение знаков". Противодействие фальсификации научных исследований.