Анализ проблемы исторической ценности и степени достоверности свидетельств о Сократе. Характеристика сведений о личности философа. Изучение отношения Сократа к демократии, философского спора античного ученого с софистами. Анализ значения учения Сократа.

Определение новаторства Сократа в развитии философской мысли. Выявление взглядов Сократа на человека и общество. Особенности сократического метода философствования. Определение Сократом основных добродетелей. Сущность идей Сократа о бессмертии души.

Особенность определения гендерной идентичности и субъективности матери. Характеристика понимания материнского поведения как перформативного и потенциально разрушительного. Проведение исследования феминистского философского подхода к материнству.

Содержание социально-политического учения Конфуция, его этико-правовые положения, основанные на гуманности, добродетели и свободные от мистики и сверхъестественного. Влияние философии Конфуция на культуру, мышление и социальную жизнь Древнего Китая.

Определение понятия массовой культуры, причины ее зарождения и функции. Исследование ценностных ориентиров массовой культуры. Изучение человека как потребителя и феномена массовой культуры. Анализ особенностей самореализации личности в массовой культуре.

Формирование, социальный статус и основные концепции личности. Понятие, теории и эффекты девиации в социологии. Общая характеристика социальных отклонений. Континуум форм взаимодействия индивида в обществе. Социальный контроль и социальные санкции.

Проблема социальных отношений и личности в современном обществе. положения марксистской теории личности. Гипотеза относительно диспозиционной структуры личности. Особенности формирования поведенческих готовностей в соответствии с уровнем деятельности.

Понятие личности как объекта и субъекта правовой деятельности. Ее проявления в различных общественных и социальных отношениях в качестве участника. Личностное развитие человека в деятельности. Личность - как главная производительная сила общества.

Философская антропология как направление в западноевропейской философии, исходившее из идей Дильтея, феноменологии Гуссерля, стремившееся к созданию целостного учения о человеке. Личность и результат взаимодействия биологического, социального, духовного.

Превращение всеобщей формы движения и развития действительности в субъективную способность. Проявление опровержения формы личностного бытия в противоречии всеобщего культурно-исторического содержания и способа его единично-индивидуального осуществления.

Рассмотрение понятия личности в современной философии. Характеристика деятельностной концепции личности. Изучение особенностей духовного мира личности и становление индивидуальности. Установление предпосылок самореализации и самоактуализации личности.

Воззрения Карла Юнга на вопросы культуры в целом. "Коллективное бессознательное" как центр юнговской концепции. Мифология как главный способ обработки архетипических образов. Культура и проблема целостности человеческой души. Критика идей Карла Юнга.

Философия как теоретическая дисциплина о мире и человеке, ее возникновение на Западе и на Востоке. Исследование жизненного пути и философских взглядов Конфуция. Фундаментальная роль в истории этической и политической мысли китайского учения Конфуция.

Духовные ценности и основные культурные традиции Древнего Китая. Основные предпосылки возникновения и развития даосизма. Направления и школы даосизма. Наиболее ранние сведения о Лао-цзы. Характеристика трактата "Дао дэ цзин" ("Книга пути и добродетели").

Павел Новгородцев и его основное преклонение к идеалу вселенской солидарности. Особенность личности, одаренной нравственным сознанием. Важнейшая характеристика утопического мировосприятия. Существенный анализ формирования морального идеализма философом.

Понятие личности и стадии ее социализации. Подходы в определении сущности процесса социализации. Анализ внутренней и внешней свободы человека. Философия ответственности личности. Формы социального влияния. Особенности конформизма и нонконформизма.

Философское осмысление личности во времени и в идеологии. Познание как одна из целей личности. Сотворение смыслов как основное задание мысли и личности. Проблема существования в философии. Существование как фундаментальная категория в контексте познания.

Смысловые особенности понятий человек, индивид, личность, индивидуальность. Биологическая, социальная и духовно-нравственная природа человека. Типы личности и методы социально-психологического воздействия на них. Свобода как высшая ценность личности.

Русский философский консерватизм второй половины XIX века. Личные взаимоотношения К.Н. Леонтьева, Н.Н. Страхова и П.Е. Астафьева. Идейное единство течения, осознававшееся его представителями вопреки радикальному несходству характеров и личных черт.

Англійський лібералізм та його риси. Теорія утилітаризму І. Бентама. Дж. Мілль про свободу. Вирішення проблеми свободи в ліберальному дусі, що знайшло відображення в працях французького публіциста, вченого і політичного діяча Бенжамена Констана.

Дослідження індивідуалістичного підходу до розуміння прав і обов’язків особи у суспільстві. Причини труднощів визначення поняття лібералізму. Аналіз видів, багатовимірності та еволюції. Розгляд як політико-правової категорії з евристичним потенціалом.

Розкриття сутності земської діяльності В. Вернадським. Його діяльності як члена Конституційно-демократичної партії. Основні положення дворянського лібералізму початку XX ст. Аналіз теоретичних праць вченого, в яких викладенні засади лібералізму.

Аналіз лінгвістичної парадигми як елемента сучасної гуманітарно-наукової методології, становлення якої зумовлено двома головними чинниками: значними успіхами наук про мову, сучасними тенденціями розвитку і трансформації філософії та методології науки.

Філософський аналіз лінгвістичного аспекту культури свободи як ускладненого комунікативного процесу з потенційними конфліктами інтерпретацій. Дослідження проблеми культури домовляння в сучасній комунікативній філософії. Стратегії "м'якого" домовляння.

Філософський аналіз лінгвістичного аспекту культури свободи як ускладненого комунікативного процесу з потенційними конфліктами інтерпретацій. Характеристика основного парадоксу культури свободи – необхідності створення ситуації конфлікту інтерпретацій.

Обґрунтування концепції лінгвістичного повороту як одного з головних факторів сучасного парадигмального зрушення в філософії в цілому та філософії науки зокрема. Експлікація сутності лінгвістичного повороту, його епістемологічних та когнітивних наслідків.

Дослідження історико-філософських особливостей інтерпретації концепту лінгвістичного повороту. З'ясування, чому проблема мови стала визначальною не лише для аналітичної традиції філософування, а й для континентальної філософії і гуманітарної науки.

Дослідження поняття "світ" через лінгвотерміни, культуропростори та міфопоетичну модель світу із вирізнянням бінаризувальних параметрів та властивостей світопроявів. Специфіка міфопоетичної моделі світу через витлумачення образів Світового Дерева і Яйця.

Зміст та сутність таких понять, як "євпраксофія", "dasein", "масса/натовп", "людина маси/натовпу", свобода "freedom" і свобода "liberty" в їхній кореляції з когнітивним та лінгвофілософським витлумаченням. З'ясуванні природи свободи та прав людини.

Специфіка ключового засобу, що наділяє світоглядні засади філософії космізму універсальністю, здатністю виявляти свій потенціал у контексті лінгвокультурного простору. Становлення принципово нового типу мовця як цілісного та творчого суб’єкта культури.