Становление взглядов человека на окружающую объективную реальность, как отражение духовного мира. Разновидность проявления мировоззрения и его соотношение с деятельностью человека. Определение сущности менталитета. Различия между верой и религией.

Исторические типы мировоззрения. Проблемы и понятия древнеиндийской философии. Теоцентризм как принцип европейской средневековой философии. Эмпирическое и рационалистическое обоснование научного знания. Этапы и сущностные черты русской философии.

Понятие философии и мировоззрения как системы взглядов на объективный мир и место человека в нем. Предмет и аспекты философии, назначение и ее функции в культуре. Вопрос о природе философского знания и ее влияние на исторический процесс своими идеями.

Исследование проблемы человеческой агрессивности. Анализ глубокой концепции по данному вопросу выдающегося биолога, лауреата Нобелевской премии, К. Лоренца. Тезисы Лоренца, касающиеся "изнанки" агрессивности, представляющих наибольшую опасность.

Решением мировоззренческих проблем как задача философии. Особенности мировоззрения философии. Предфилософские формы мировоззрения: мифология и религия. Взаимоотношение философии с наукой, искусством и житейским бытом как другими формами мировоззрения.

Роль философии как ответственного свободомыслия. Объективизм утилитарно-коммерческий тип мышления. Внедрение в коллективное сознание элементов профанной эсхатологии. Ставка власти на принцип эффективности в вопросах организации общественной жизни.

Изучение этапов становления философской концепции Рубинштейна; их идейно-теоретические источники. Сравнительный анализ деятельностной концепции Маркса с принципом единства сознания и деятельности Рубинштейна и культурно-исторической теорией Выготского.

Онтологическое противоречие между человеком и искусственным интеллектом - причина возникновения нового экзистенциального вызова человечеству. Сохранение многообразия цивилизаций - важнейшая мировоззренческая установка научно-технического прогресса.

Обоснование и анализ системной классификации различных форм, типов мировоззрений и ценностей, определяемой четкими и объективными критериями. Выделение атеистической, теистической и агностической форм мировоззрения на основе уровневой структуры.

Изучение понятия здоровья в традиционной китайской медицине. Исследование теории об Инь и Ян как двух противоположных началах. Особенности ее использования при анализе патологических состояний человека, в процессах диагностики и лечения заболеваний.

Развитие философских представлений об образовании. Философские подходы к обучению и воспитанию, изменение целей, идеалов и моделей образования от античности к эпохе модерна. Зависимость философских представлений от мировоззренческого контекста эпохи.

Анализ сущности жизни в современной науке. Этапы выделения биологии как дисциплины. Проблема социокультурной детерминации биолого-экологического знания. Эволюция идеи закономерной связи животного и среды, в частности, способа питания и строения организма.

Рассмотрение феномена русской философии в качестве диспозитива, связывающего такие ее компоненты, как "русская идея", специфическое отношение к метафизике и ситуация выбора между знанием и верой. Проведение исследования природы метафизического знания.

Описание основных философских взглядов Ивана Васильевича Киреевского — русского религиозного философа, литературного критика и публициста, одного из главных теоретиков славянофильства. Его взгляды относительно отношений России и Запада, судьбы нации.

Мировоззрение как целостность представлений человека о себе, о мире, характеристика основных функций: теоретико-познавательная, ценностно-ориентационная. Причины возникновения и становления древнеиндийской философии. Легизм как учение школы фацзя.

Изучение проблем жизни и смерти в философской науке. Исследование неоднозначности позиций мирового сообщества по вопросам смертной казни, клонирования и эвтаназии. Рассмотрение факторов, влияющих на изменения темпа и образа жизни современного человека.

Идейная диалектика Достоевского. Человек и его судьба. Тема свободы и любви, зла и преступления. Русский революционный социализм. Религиозное народничество писателя. Понимание христианства в "Легенде о Великом Инквизиторе". Богочеловек и человекобог.

Особливості пізнавального процесу людини. Аналіз евристичного потенціалу освітніх інтенцій у розвитку мислення релевантного й співмірного потребам сучасної епохи. Використання проблемно-діяльних методів отримання знань для формування критичного мислення.

Розгляд поняття мислення як процесу. Його характеристика у концептуальних системах філософів Нового часу, представників класичної німецької філософії та за Арістотелем. Визначення проблеми визначення інтелекту. Інтелектуальні властивості особистості.

Поняття про мислення та його відмінності від відчуття, сприйняття та уявлення. Поняття терміну "культура мислення". Предмет логіки: абстрактне мислення та його характерні особливості. Істинність і правильність, поняття про форми і закони мислення.

Мислення як процес опосередкування та узагальнення відображення дійсності під час її аналізу й синтезу, що виникає на основі практичної діяльності й досвіду. Аналіз умов задачі. Індуктивний та дедуктивний умовивід. Індивідуальні відмінності в мисленні.

Вивчення продуктивного мислення, як найважливішої характеристики людини. Аналіз мислення, як способу творчого освоєння природної і соціальної реальності у навчально-освітньому процесі із врахуванням сучасних філософських методик і педагогічних практик.

Засади педагогічних поглядів Б. Трентовського, видатного польського філософа ХІХ ст. стосовно основ виховання особистості та принципів управління колективом. Специфіка історичних процесів, що мали місце в історії Польщі першої половини ХІХ ст.

Істотна відмінність між змістом понять "мислити" і "мислення" в різних сферах життєдіяльності людини. Характеристика критеріїв, механізмів поєднання поняття з досліджуваним предметом. Здатність мислити як антиномія. Мислення як філософська категорія.

Розгляд феномену мислення у філософському вимірі. Дослідження проблеми можливості вчити вмінню мислити в системі вищої школи. Формування студентів як мислячих особистостей, підготовка фахівців, здатних осмислювати та вирішувати нові конкретні завдання.

Проведение исследования русской философской школы евразийства в первой половине ХХ века. Эпоха Великого Эволюционного Перелома как эпоха великих ноосферных преобразований основ бытия человека на Земле и ноосферный прорыв из Большой Евразии в XXI веке.

Возможность формирования новой миссии ученых как нового подхода к гуманизму. Формирование совместной миссии ученых, философов и социальных ученых. Особенности отношения к человеку, который оказывается включен в мир на равных с нечеловеческими факторами.

Культуротворчий потенціал філософії освіти. Розгляд мистецтва як спеціалізованої форми культури і концепту філософії освіти. Функціонування філософії освіти як системи, здатної до полікультурної комунікації. Мистецтво у світоглядно-філософському дискурсі.

Екзистенційні та соціокультурні вимоги і можливості оволодіння особистістю мистецтвом жити у суспільстві ризику. Дослідження особистісної освітньої парадигми. Ризики життєтворчості у добу цивілізаційних зрушень та перспективи їхньої мінімізації.

Знаходження подібності у мистецтві постмодернізму і філософії містицизму періоду постмодерна. Розкриття мистецтва постмодерна як своєрідного суб’єктивного фактору проектування і будівництва утопій в царині відношення до утопій філософського містицизму.