Характеристика концепта любви Н.О. Лосского в контексте его аксиологического учения. Характеристика параллелей в осмыслении любви Н.О. Лосским и христианской традицией. Изучение особенностей антропологического аспекта исследования феномена любви.

Проясняется смысл любви, подчеркивается, что любовь – это не только субъективное чувство, она имеет и социоонтологические функции. Основное внимание уделено концепциям любви, созданным философами-персоналистами Эммануэлем Мунье и Николаем Бердяевым.

Понятие любви как силы гармонии, проявляющейся в человеческой жизни, особенности ее осмысления в мифах и древнейших системах философии. Терминология различных типов любви. Внутреннее сходство всех видов и форм любви. Лестница любви и красоты Платона.

Понятие любви как непосредственного, интимного и глубокого чувства к определенному предмету. Главные причины его возникновения. Толкования В.Б. Розанова, его понимание брака и семьи. Основные догмы Н. Бердяева и С. Франка. Виды псевдолюбви, их сущность.

Размышления о любви в трудах великих философов и поэтов. Душевные состояния, одинаково естественно рождающиеся в человеке под влиянием большого искусства и под влиянием большой любви. Положения работы Бахофена "Материнское право". Групповой брак.

Формирование философских взглядов Людвига Витгенштейна под воздействием различных явлений в австрийской культуре начала XX века, в результате творческого освоения новых достижений в сфере логико-математического знания. Язык в концепции мыслителя.

Анализ ранних представлений Людвига Витгенштейна о тесной взаимосвязи между языком и миром. Воззрения австрийского философа в его фундаментальном труде "Логико-философский трактат". Принцип функционирования фактуального языка и его соотношение с миром.

Рассмотрение концепции немецкого философа Людвига Генриха фон Якоба (1759—1827) в его трактате, в котором он пытался выстраивать доказательства априорного знания, опираясь на кантовскую критику. Критика онтологического места абстрактных понятий о Боге.

Краткие сведения о жизненном пути и деятельности Людвига Фейербаха - выдающегося немецкого философа-материалиста. Его материалистическое учение о познании. Материализм против идеализма и религии. Антропологическое понимание человека в учении о морали.

Значение и революционный характер гегелевской философии. Разрушение всех представлений об окончательной абсолютной истине и о соответствующих ей абсолютных состояниях человечества. Потребности борьбы гегелевской школы против положительной религии.

Критика послегегелевской философии. Классическая немецкая философия. Критический разбор книги Штарке о Фейербахе. Изложение материалистического понимания истории. Отношение мышления к бытию. Борьба с остатками средневековья. Стремление к идеальным целям.

Характеристика, значение и особенности принципов антропологической философии Фейербаха. Отличительные черты и описание религии духовно-человеческой. Сущность и взаимосвязь потребностей и желаний, эгоизм человека с религией по мнению немецкого философа.

Розгляд філософських, антропологічних та християнських поглядів на людину як розумну, вільну, релігійну та соціальну особу. Аналіз теоцентричного та антропоцентричного поглядів. Характеристика тілесного, пізнавального та афективного світів особистості.

Визначення основних понять та складників медіантропології, що базуються на розумінні медіареальності як витвору людини. Дослідження зумовлених друком змін у соціобутті модерного світу. Характеристика особливостей книги як монадної соборної системи.

Дослідження механізмів історичного мислення. Характеристика концепції абсолютного історизму Б. Кроче. Аналіз ціннісних орієнтирів філософа. Оцінка фашизму як політичного та духовного явища. Розгляд психологічного процесу формування суспільної свідомості.

Сутність філософії символічних форм. Виявлення евристичного потенціалу методології "символічних форм" Е. Касірера в осмисленні людини як трансцендуючої, творчої істоти, відкритої до нового і співпричетної до всього поля культурного буття людства.

Суть характеристики людини постсучасного культурного простору. Аналіз її як суб’єкта творення та оновлення духовних цінностей. Сучасні інтерпретації осмислення людського існування з точки зору пошуку ціннісних смислів у контексті культури XXI століття.

Аналіз питання розуміння людини в праві. Аналіз розвитку правового людинорозуміння в різні історичні епохи, а також терміни, якими користується право на позначення людини. Особливості гуманістичного принципу найвищої цінності людини, її буття та прав.

Урбаністичні ідеї авангарду стосовно міста та людини в просторі міста обумовлені пошуками Абсолютного в теоретичних працях самих митців авангарду. Філософське "запитування" О. Богомазова, ідеалізм Василя Кандинського, "вчування" М. Гершенфельда.

Філософський аналіз становлення нової людини у віртуальних обставинах. Структура та зміст інформаційного простору з яскраво вираженим соціокультурним аспектом. Розгляд концепції компенсаторного спілкування, реалізованої в блогах і комп'ютерних іграх.

Проблема перевизначення парадигми сучасного світу, що має нову конфігурацію взаємодій та соціокультурних практик людини в умовах технологічної сучасності. Економічний чинник в сучасному філософському дискурсі. Одновимірність економічної людини (Е. Фромм).

Доводиться, що економічний чинник у сучасному філософському дискурсі набуває особливого значення, що пов’язано з наявними суперечностями спів-буття Землі та людини. Застосовується концепт "економічна цивілізація", що постає маркером епохи Капіталоцену.

Соціально-філософський аналіз динаміки, зміни трансгуманістичних концепцій щодо отримання людиною безсмертя від ідей кріоніки до кібернетичної модифікації людської природи. Визначення домінуючої серед провідних ідей вирішення проблеми людської смертності.

Світогляд Августина - архетип, на який орієнтувались всі філософи-іконописці західноєвропейського Середньовіччя. Високий рівень одухотвореності всіх сфер людської життєдіяльності християнством - характерна риса середньовічного філософського вчення.

Творчість Аврелія Августина як одного з найяскравіших представників філософії Середніх віків. Відкриття Августином Блаженним нового бачення особистості, персони та її зв’язку з надприродним Богом. Актуальні і фундаментальні проблеми філософського знання.

Поняття пізнання як питання гносеології, його основні види. Основні джерела знання та пізнавального процесу (відчуття та мислення). Рівні пізнання: чуттєвий, раціонально-логічний та синтезувальний. Проблема істини та якісні характеристики знання.

Історія як предмет філософії. Матеріалістичне розуміння історії К. Маркса. Спрямованість історичного процесу в матеріалістичному розумінні. Співвідношення еволюції та революції у розвитку людства. Роль народних мас і особистості в історії: їх поняття.

Аналіз життєвого бачення яскравого представника філософії екзистенціалізму Жана Поля Сартра. Дослідження проблеми існування людини, яка тісно пов’язана з проблемою свободи. Інстинкт самозбереження та материнський інстинкт. Огляд природи вільного вчинку.

Аналіз центральних принципів вчення американського філософа Д. Дьюї. Розкриття прагматичного поняття свободи. Визначення зв’язку між вибором і дією. Оцінка можливостей людини впливати на оточуючий світ. Пошуки перспектив реалізації людського потенціалу.

Аналіз наукового статусу поняття художнього мислення і концепту цього феномена як образної стратегії людського мислення, необхідність виокремлення його самостійних видів. Основні детермінанти існування, пізнавальні та творчі можливості його різновидів.