Особливості конструювання історичних образів, виявлення їх логічних закономірностей. Представлення образно­історичного мислення як логічного й обґрунтованого. Дослідження логіки історичних образів та наближення до розуміння історичного процесу в цілому.

Особливості конструювання історичних образів. Виявлення логічних закономірностей їхньої побудови. Історичні образи як результат систематизованого логічного мислення. Дослідження логіки історичних образів для розуміння історичного процесу в цілому.

Змістова інтерпретація, аналіз зв’язку побудованих логічних систем динамічної модальної логіки та наявних концепцій дослідження динаміки знань. Визначення та аналіз властивостей пізнавальних дій, що випливають з їх інтерпретації як модальних операторів.

Аналіз гегелівської логіки стосовно його вчення про право. Особливі і характерні риси гегелівської філософії. Поняття права, що розглядається Гегелем через суб’єктивність, об’єктивність і ідею. Буття як сутність, його риси та зміст, трактування.

Предикат як одне із фундаментальних понять логіки, а також математичної логіки, умова сформульована в термінах деякої точної логіко-математичної мови. Теорія предикатів та аналіз граматичної будови простих висловлень. Відмітні риси логіки предикатів.

Ситуація вибору між двома альтернативами. Теоретична модель прийняття рішення. Критерії вибору альтернативи для прийняття суб'єктом остаточного рішення. Теоретико-ігрова модель прийняття рішення в конфліктній ситуації. Аналіз дерева прийняття рішення.

Логічні та методологічні складові наукової пізнавальної діяльності як обов’язкової умови формування принципів. Здійснення їх реалізації під час експериментів з урахуванням наявності експериментального впливу. Розуміння місця історії в духовній культурі.

Стаття стосується загальної проблеми зв'язку юридичних міркувань, юридичної аргументації та, з іншого боку, логіки. Мета полягає у тому, щоб з'ясувати важливий аспект зазначеного зв'язку - саме чи є загальна, або формальна, логіка необхідною і достатньою.

Визначення методології, методики, методу. Особливості становлення та розуміння логіки як "другої" методології. Логічне пізнання дійсності. Усвідомлення логіки як методології пізнання державно-правових явищ і процесів. Діалектична логіка, логічні прийоми.

Логіка як одна з найдавніших галузей наукового знання, що є суттєвим загальнокультурним феноменом від початку її виникнення як науки. Предмет і методи її вивчення, видатні постаті та напрямки їх досліджень. сучасні досягнення та перспективи логіки.

Логіка як наука про форми і закони правильного мислення. Сучасна логіка, засновником якої був Г. Лейбниць, її суттєві різниця від традиційної, основи якої заклав Арістотель. Предмети логіки як філософської науки. Основні властивості абстрактного мислення.

Логіка як наука про логічні моделі-інтерпретації та їх максими, в основі яких дискурсосмислення правильного логічного мислення та його застосування в управлінській практиці. Відмінність між діалектичною, класично-формальною та іншими видами логіки.

Дослідження епістемології та філософії науки раціоналістичного напрямку. Реабілітація А. Тарським класичної теорії істини як відповідності висловлювання до дійсності, згідно з К. Попером. Ґрунтування принципу об’єктивізму на раціональному обмеженні.

Аналіз наукового доробку Г.Х. фон Врігта засобами логічної аналітики. Специфіка дослідження алетичних модальностей в логіці Г.Х. фон Врігта. Філософські та логічні концепції епох Античності, Середньовіччя, Відродження, Нового часу та Просвітництва.

Дослідження логічних форм анекдотичних міркувань з метою експлікації типових порушень логічних законів та правил (алогізмів) як джерел гумористичного ефекту. Визначення риторичних засобів його вираження. Особливість парадоксального зіткнення смислів.

Концептуальний апарат для теорії соціальних дій із залученням методів логіки, аналітичної філософії свідомості і аналітичної філософії. Аналіз проблем, що виникають при побудові формальних теорій для міркувань у відкритому і непередбачуваному оточенні.

Сутність поняття гармонії, її головне завдання для людини. Порядок проведення логіко-структурного аналізу індивіда, процес визначення його основних складових та їхнє значення. Здібність людини як головний складовий. Роль гармонії розуму, почуттів і волі.

Головні напрямки дослідження поняття "дискурс", з метою виявлення концептуального апарату; суттєві характеристики витлумачення. Розробка концепції еристичного дискурсу, базуючись на понятті еристичного акту. Виявлення обмеженості логічної семантики.

Взаємозв’язок логіки і праксеології щодо аналізу поняття "дія". Дослідження логічної структури праксеологічних оцінок в семантиці графів. Сутність логіко-когнітивного і логіко-феноменологічного підходів. Специфіка дослідження деревовидного універсуму.

Аналіз концепції "мовних ігор" Л. Вітгенштейна у зв’язку з становленням загально-прагматичних і логіко-прагматичних принципів аналізу дедуктивно-мовних явищ, безпосередній зв'язок цієї концепції з онтологічною концепцією "Логіко-філософського трактату".

Аргументи проти матеріалізму у сучасній філософії свідомості. Функціонування фізичної системи людського мозку. Рішення спірного питання на рівні півсвідомості. Логічна можливість феноменальних зомбі, її узгодження з позицією дуалізму-інтеракціонізму.

Висвітлення логічної сутності методу абдукції як пошуку окремого фактору, що поясняє причину явища. Логічне міркування, яке відповідає за створення пояснювальних гіпотез. Дослідження природи функціонування та особливостей застосування процесу абдукції.

Визначення місця логіки, як моделі для аналізу юридичної аргументації, виходячи з виділення зовнішнього та внутрішнього аспектів логічного моделювання та з "модельного" підходу до ролі логіки у праві. Характеристика теорії семантичних категорій.

Роль модельного підходу у науковому пізнанні. Виділення зовнішнього та внутрішнього аспектів логічного моделювання. Визначення логіки як моделі для аналізу юридичної аргументації. Співвідношення між мовною структурою та певними способами мислення.

Розглядається проблема формування системи аргументації в процесі ствердження логіки нового мислення в аналітичній філософії. Новий "образ" логіки в концептах представників Віденського гуртка. Пошук продуктивних шляхів доказу істини в науковому пізнанні.

Можливості застосування методів та засобів сучасної логіки для аналізу конфліктів. Специфіка теоретико-ігрової семантики аналізу протиріччя. Систематизація логічних засобів аналізу конфлікту, розкриття можливостей прагмадіалектики в його дослідженні.

Значення, структура, види та закони доказу. Логічна операція обґрунтування істинності якого-небудь судження. Сутність та загальна схема дії закону: тотожності, суперечності, протиріччя, виключеного третього, достатньої підстави та логічного доказу.

Логічні засади раціональної організації слідчого експерименту та критерії доказовості його результатів. Модель систематизованого застосування логічних засобів оптимізації слідчо-експериментальної діяльності, її роль у підвищенні результативності.

Різновиди логічних помилок. Паралогізми як ненавмисні логічні помилки, обумовлені порушенням законів логіки. Софізми як результат навмисного обману. Різниця між софізмом та парадоксом. Пошук джерела парадоксу. Визначення логічних помилок, їх уникнення.