Зміст антропологічних та інституційних свобод у їх історичних виявах. Питання свободи в історії суспільно-політичної думки навколо розуміння людини і суспільства. Аналіз даної категорії в ґенезі політичних поглядів мислителів античності та сучасності.

Многозначность понятийной связки "центр-периферия". Варианты ее использования в различных научных дисциплинах и школах. Рассмотрение действия данного феномена на примере жизни и деятельности современной российской уммы (сообщества российских мусульман).

Розгляд антропологічної моделі людини доби Постмодерну. Віртуальна людина як ознака сучасних соціокультурних трансформацій, в сфері інформаційно-комунікативних технологій, тобто віртуалізації суспільства. Перехідна ланка до майбутньої моделі людини.

Широкие возможности моделирования как метода познания. Понятие моделирование как триединый процесс построения, изучения и применения моделей. Основные разновидности материальных моделей. Основные различия между познавательными и прагматическими моделями.

Дослідження важливих філософських аспектів першого національно-культурного відродження в Україні (кінець XVI – XVII ст.). Аналіз уявлень відомих українських мислителів – І. Вишенського та Кирила Транквіліона Ставровецького про ідеальне людське життя.

Дослідження філософських аспектів першого національно-культурного відродження в Україні (кінець XVI-XVII століття). Аналіз уявлень І. Вишенського та К.Т. Ставровецького про ідеальне людське життя в межах світоглядної парадигми української духовності.

Розгляд етапів розвитку сучасного українського суспільства. Аналіз моделі української ідентичності, що формувалася і реалізовувалася в роки боротьби української нації за незалежність. Ю. Габермас як один з представників сучасної комунікативної філософії.

Методологічна основа соціально-філософської спадщини Гаєка, його некласичне розуміння свободи та особлива природа соціальних порядків. Категоріальне визначення свободи філософом, оцінка її внутрішньої структури. Принципи ліберального соціального порядку.

Етнопсихологічні характеристики, історичні та соціальні чинники формування особистості, відображені в дискурсі Кульчицького. Пріоритетні завдання та методологічні засади філософської антропології, її особливості та місце в новій філософській парадигмі.

Простежено концептуальні підходи до окреслення моделі людини у вітчизняних гуманітарних студіях ХХ-ХХІ ст. Теоретичний екскурс здійснюється на основі праць учених: О. Кульчицького, А. Єрмоленка, В. Шинкарука, В. Табачковського, В. Калуги, Н. Хамітова.

Изучение механизма формирования мнения по гомеостатическому принципу, что позволяет раскрыть суть двойственного влияния, конкурентной борьбы информационных воздействий средств массовой информации. Анализ схемы модели формирования мнения аудитории.

Абстрактный объект - основа системы понятий, которую субъект нарабатывает в течение своей жизни. Решение проблемы толкования субъективной реальности - задача философской науки. Интеллектуальные знания - результат антропоцентрического мировосприятия.

Виявлення особливостей танцю постмодерн крізь призму концепту "тіло без органів" та аналіз означеної моделі тілесності як продуктивної тілесної парадигми в контактній імпровізації С. Пекстона. Поняття "тіло без органів" в теоретичних працях А. Арто.

Анализ модельных представлений о человеке, характерных для современного научного познания. История становления и особенности наиболее разработанных моделей такого рода: "человека экономического", "человека социологического", "человека психологического".

Побудова моделі знакової реальності і застосування цієї моделі до текстів культури. Семіотична здатність: кодування і інтерпретація. Модифікаційні уточнення денотативної моделі у концепції Пірса. Синтаксне трактування театрального і поетичного текстів.

Побудова моделі знакової реальності і застосування цієї моделі до текстів культури. Межі застосовності теорій знакового аналізу моделі М1. Аналіз критики денотативної моделі і дослідження структуралістської моделі М2. Завдання синтаксної моделі знака М3.

Аналіз теоретичних підстав моделювання інформаційно-комунікативного процесу складних соціальних систем, що має велике значення для рефлексії зворотних зв’язків єдиного соціального організму. Аналіз здійснення комунікацій у складних соціальних системах.

Описание постмодернистский воззрений в книге Вольфганга Вельша "Наш постмодерный модерн", их оценка, дифференциация и систематизация. Отслеживание преемственности философского плюрализма. Рассмотрение основных положений теории трансверсальности.

Взаємопроникнення модерну та антимодерну у філософії культури першої половини ХХ століття. Дослідження зв'язку творчості Беньяміна з минулими феноменами європейської гуманітарної культури та творчістю авторів, що найбільше вплинули на Беньяміна.

Визначення форми взаємоспіввіднесеності культурно-історичних очевидностей філософування. Характеристика схеми функціонування філософії в культурі Модерну. Розгляд можливостей виробленої методології цілісної інтерпретації філософської доктрини Паскаля.

Інтерпретація філософії Нового часу (і історичного типу мислення) як структурно обумовленого конфлікту декількох мислительних стратегій. Специфічна інтерпретація текстів Б. Паскаля, яка коректує загальноприйняті уявлення про характер філософії XVII ст.

Особенности проявления взаимосвязи политического и правового сознания и развития идеологии государственного строительства в период Новейшего времени. Модель государственно-созидающей идеологической матрицы, которая характерна для данного периода.

Исследование основных проблем философии Ш. Ауробиндо - природе Абсолюта, природе человека, а также эволюции человека и мира. Особенности взаимодополнительности рационализма и исторического подхода к явлениям, а также мистического проникновения в их суть.

Современный кризис культуры как антропологический кризис, сутью которого является трагическое противоречие между богоподобием человека и реальным существованием. Обострение данного противоречия в эпоху капитализма, формирующей экономического человека.

Определение движущих сил развития цивилизации, что зависит от методологических принципов исследователя. Ознакомление с утверждениями теологических философских концепций цивилизаций. Анализ доминирующей тенденции в исследовании конкурирующих цивилизаций.

Проблемы, сопряжённые с глобализационными и модернизационными процессами, которые имели место в древнейшей иудейской культуре. Необходимость всемирного единения людей на почве гуманистических принципов, используемых и сегодня в глобализационной политике.

Розгляд революційних змін соціальності крізь призму опозиції індивідуального і загального, модерного консерватизму і традиціоналізму. Аналіз модернізму як прагнення до солідарності, що наповнює соціальне буття утопічними очікуваннями або ностальгією.

Критика культуры как изменение типа социокультурного построения по отношению к традиционному, реализацией которого есть европейский мир. Характеристика двух интенций: внутрикультурной и интеркультурной. Проектирование "посткультуры" и "интеркультуры".

Аналіз дискусії в європейській періодиці кінця ХІХ - початку ХХ століття навколо проблеми скінченності людини і їх впливу на формування модерністської парадигми. Розгляд аргументів оптимістичної або песимістичної позиції у ставленні до проблеми смерті.

Розгляд проблеми синхронізації індивідуального і колективного в політичній філософії Ж. Бодена. Впровадження принципу державного суверенітету. Індивідуалізований порядок раннього модерну. Становлення абсолютиської монархії та релігійного вільнодумства.