Структурні рівні матерії. Неорганічний рівень - мікросвіт, макросвіт, мегасвіт; органічний та соціальний рівень. Форми руху матерії у філософії. Механічна, фізична, хімічна, біологічна, соціальна форма руху (дія - протидія; притягання - відштовхування).

Анализ идей Макса Вебера как маргинальное направление развития науки, связанное с сугубо обществоведческим интересом мыслителя. Приписывание Э. Маху и А. Пуанкаре идеи реализма и корреспондетской теории истины неверным или ограниченно-возможным.

Аналіз розвитку історичної науки, формування теоретичних моделей історичного процесу. Зосередження акцентів на циклічній теорії історичних подій у минулому, з'ясування їх причин та паралелей із сучасністю. Пошук людством дороги до вищої розумної мети.

Изучение проблемы "киборгизации" как процесса слияния человеческого тела с различными механизмами с целью его совершенствования. Характеристика современных научных идей на примере развития нанотехнологий в XXI веке и их влияние на современную культуру.

Эффективность модели мегаорганизма при объяснении устойчивости сложных самоорганизующихся систем, в существовании которых не обнаруживаются простейшие признаки устойчивости: статичность, симметрия, жесткий детерминизм, реализация принципа простоты.

Проблема движущих сил мирового исторического процесса. Памятный образ типа бытия в сознании и подсознании популяционного общества. Ответ популяционного общества на ощутимое изменение бытийной среды. Архетипы создания мнимого образа (протомема).

Место и роль конкретного человека в природе и обществе в качестве силы, способной изменить эволюцию природы и общества в целом. Формирование новой системы мировоззрения и способа существования человека, системы образования и воспитания, общества в мире.

Знакомство с попытками разрушения ценностной структуры общественного сознания с помощью медиавирусов, анализ проблем. Рассмотрение особенностей перепрограммирования "здоровых клеток" общественного сознания. Сущность понятия "информационные потоки".

Поиск подлинности экзистенциальных оснований субъекта медиапоэзии в новых условиях интернет-пространства. Изучение комплекса вопросов, связанных с культурно-историческими, пространственно-временными аспектами возникновения и распространения медиапоэзии.

Интерпретация медиареальности как одного из типов виртуальной реальности, наряду с художественной, игровой и компьютерной реальностями. Анализ модели процесса погружения человека в медиареальность, основанной на специфическом признаке медиаобраза.

Медиатекст как один из самых распространенных и доступных носителей информации. Анализ бытийного и материального аспектов медиатекста в философии. Степень подготовленности аудитории к восприятию медиасообщения, уровень образованности коммуниканта.

Определение медийного образа как невербального средства коммуникации, передающего субъективное состояние ее участника. Анализ медийного образа через социальные нормы, маски для общения с Другим (самопрезентация), художественный и "сакральный" образы.

Історична ретроспектива виникнення та розповсюдження медитації у країнах Давнього Сходу завдяки теорії духовного вдосконалення буддизму. Використання практик медитації та майндфулнес як засобів подолання стресу, пов’язаного із управлінською діяльністю.

Дослідження та структура, аналіз онтологічної складової будь-якої філософської системи, яка визнає рівень трансперсональних "Я" – форм як форм Духу. Медитація, яка відкриває внутрішнє бачення, споглядання, як універсальна пропозиція першофілософії.

Поширення у філософських рефлексіях метафор, пов’язаних із сферою медицини. Вивчення метафор, що ґрунтуються на аналогіях різних аспектів людського життя із медичними технологіями та інструментами. Посилення гносеологічного змісту філософських рефлексій.

Феномен медіа картини світу у контексті його генетичного зв’язку з картиною світу та становленням медіакультури як домінантної форми культури інформаційного суспільства. Основи психолінгвістичного, лінгвофілософського та соціально-філософського підходу.

Розгляд процесу "антропотехногенезу" у філософських концепціях А. Леруа-Гурана та Б. Стіглера та проєкту "дивовижних хмар" Д. Пітерса. Розкриття потенціалу медіа-антропологічної стратегії та осмисленні рівня антропологічної рефлексії у цифрову епоху.

Дослідження специфіки впливу медіа-засобів на особистісний світогляд у контексті аналізу сучасного суспільства споживання. Функції і роль медіа-засобів у суспільстві. Особливості створення й кодування медіа-послань. Способи подачі інформації споживачеві.

Розкриття проблеми збереження здоров’я та гарантування безпеки людини у медійно-інформаційному освітньому просторі. Визначення потенціальних можливостей медіа-освіти як механізму забезпечення здоров’я особистості у медійно-інформаційному просторі.

Трансформація символічної сутності мистецтва у ХХ-ХХІ ст. Аналіз революційних перетворень художньої практики, пов'язаної із появою й поширенням нових технологій. Огляд сучасних медіа-проектів, що демонструють можливість передавати символічні коди і сенси.

Виявлення суті медіакартини світу як міждисциплінарного предмету наукового інтересу. Окреслення меж поняття як нової інтерпретаційно-орієнтаційної системи особистості. Форми та контексти побутування медіакартини світу у соціально-філософському дискурсі.

Розкриття медіалізації як ключового елемента дискурсивного відтворення, що формує певне соціокультурне значення меморалізованих подій. Використання медіалізації у країнах із неусталеною правовою системою для символічних маніпуляцій із правосвідомістю.

Виявлення особливостей медіальної природи уяви у горизонті культури медіарозмаїття. Осмислення зв’язку між уявою і медіальністю, осягнення медіальної природи уяви. Філософський аналіз амбівалентної ролі уяви в сучасній медіакультурі і медіадосвіді.

Розгляд медіанасильства як прояву девіантних маніфестацій індивідуального та колективного соціального тіла. Характеристика зсуву акцентів від праць соціологічної та етнографічної спрямованості до більш широкого формату досліджень людини та медіа.

Аналіз медіафілософії, виділення основних її структурних елементів. Прояви її в соціокультурному середовищі західної цивілізації, в комунікативних актах, що формують специфічний медіа простір. Розвиток нової галузі філософського знання як медіареальність.

Визначення поняття "медіафілософія". Окреслення основних віх розвитку та елементів нової галузі філософського знання. Розкриття предмету та колу проблем, які постають у зв’язку з її появою. Розгляд перспектив її розвитку в сучасному суспільстві.

Визначення специфіки екранної медіакультури. Дослідження принципової відмінності медіафілософії від теорії комунікації. Вивчення та характеристика особливостей процесу комп'ютеризації людської свідомості та її перенесення у світ віртуальної реальності.

Медіафілософія як інструмент на шляху до розуміння медіапростору і апробації головних проблем досліджуваної галузі. Розробка пунктів, які допоможуть кожному у повсякденній взаємодії з медіа-ресурсами. Вивчення способів передачі значень або певного сенсу.

Взаємозв'язок між вербальною та символічною і медійною візуалізацією образу влади. Концепт ідентичності як екзистенціал та специфічна когнітивна конструкція. Філософема символу в контексті філософсько-антропологічного аспекту національної ідентичності.

Создание прототипа междисциплинарной призмы, способной раскладывать сложный процесс исследования на составляющие. Применение инструментальных методов и приборов, основанных на спектральном анализе для определения пределов цветов в дисперсионном спектре.