Общие принципы учения о понятии философии в творчестве Гегеля. Вывод о необходимости понимания гегелевского абсолютного идеализма как результата разумного снятия всех исторических формообразований философской мысли - в логико-систематическую, всеобщую.

Предмет философии и ее месте в системе научного познания. Милетская школа древних философов: Фалес, Анаксимандр и Анаксимен. Представители герменевтики. Неопозитивисты и позитивизм О. Конта. Историческое осознание категории бытия и бытие как проблема.

Понятие и предмет философии. Отношение философии к науке, религии и мифологии. Противоположность материализма и идеализма. Диалектика как концепция связи и развития. Принципы диалектики. Понятие бытия и субстанции. Пространство и время, их типология.

Відношення до наукового виробництва як до професії. Раціональний експеримент як засіб контрольованого пізнання. Мистецтвознавство та юриспруденція як науки, їх головні завдання. Теорія пізнання Канта. Поняття про раціоналізацію та інтелектуалізацію.

Особливості наукової діяльності і взаємодія науки з іншими сферами матеріальної і духовної діяльності суспільства. Наукове пізнання об’єктивного світу як самовизначення людини у цьому світі, самореалізація її як суб’єкта. Етичний імператив ученого.

Розвиток науки у філософських концепціях С.Б. Кримського; соціокультурний, антропологічний, праксеологічний аспекти. Динаміка поглядів мислителя на науку як культурний феномен. Трансформація науки і вищої освіти в умовах інформатизації суспільства.

Наука і філософія науки. Способи людського світовідношення й освоєння світу за законами істини. Філософія і наука: відмінність можливостей і взаємодія. Протонаука: архаїчні витоки і античні раціональні прозріння на шляху до мистецтва наукового мислення.

Понятие научной деятельности, ее структура: субъект, объект и предмет исследования, средства и методы, результаты исследования. Понятие научных фактов, эмпиризма, теоретизма, проблематизма. Аспекты бытия науки. Наука как особый вид мировоззрения.

Цель "парусии" как политического гностицизма. Ведущие признаки современного гностицизма. Развитие концепции Э. Фёгелина в части собственного понимания общественных явлений и научного знания. Особенности, показывающие природу гностического отношения.

Наука как специализированное познание действительности. Процесс ее формирования в социальный институт. Цели и тенденции современных учений. Виды и уровни научного знания. Этапы и методы исследования объекта. Роль науки в ходе развития человечества.

Определение понятия и целей науки. Основные этапы и направления формирования отраслей науки в соответствии со сторонами действительности, которые были вовлечены в процесс познания. Формы познания, важнейшие эмпирические методы научного познания.

Становление и развитие основных идей классической науки Нового времени. Идеи Г. Галилея, И. Ньютона. Основные научные и технические достижения XVIII-XIX в. Предпосылки для активной разработки наиболее общих философских проблем и принципов науки.

Революция в развитии науки. Основные направления научно-технического развития. Три типа "научных парков" в США и Великобритании. Научно-технический прогресс — основа развития и интенсификации производства. Коэффициент механизации производства и труда.

Основні аспекти формування наукової культури в контексті розвитку ідей українських мислителів другої половини ХХ століття, взаємодоповнюваність означених рис та їх особливості. Особливості висвітлення функцій понять "наука" і "наукова раціональність".

Визначення меж і умов раціональності як методологічної частини наукового дослідження. Зв’язок раціонального та інтуїтивного в науковому пізнанні. Розуміння раціональності як відкритої структури, що дозволяє розглядати прояв позараціонального в пізнанні.

Наукова раціональність як когнітивна основа для формування об’єктивного знання. Забезпечення контролю над природою за допомогою влади науки - яскравий приклад дискурсивної суспільної цінності. Характеристика основних постулатів російського космізму.

Зміна пізнавальної ситуації та руйнування старого Космосу. Космологія і механіка Галілея. Основні положення теорії Ньютона. Філософсько-методологічна маніфестація наукової революції. Нова модель Космосу. Соціальна сторона наукової революції XVII століття.

Виділення чотирьох властивостей, притаманних як науковому творчому пошуку, так і розумінню еросу у філософії Платона: пристрасність, запитливість, невідступність, екстатичність. Виявлення суперечностей між Поросом і Пенією. Науковий пошук істинної краси.

Аналіз функціонування наукової традиції та новації у філософській сфері. Оцінка ролі цього соціального явища у гуманітарній практиці на основі системно-діяльнісного підходу з використанням аналітичного, історичного і системних методів дослідження.

Співвідношення понять "наукове" і "позанаукове" знання з погляду становлення самої проблеми. Перехід від позиції наївного раціоналізму, що відстоював безальтернативність наукового знання, до позиції нового образу пізнання. Позитивне ставлення до знань.

Сучасні форми наукового мислення. Розсуд істини у прямому вигляді без необхідності доводити чи впадати у міркування. Класифікація наук наукового мислення за предметними областями. Етапи розвитку, види інтуїції. Особливості наукового розумового процесу.

Основні форми раціонального мислення. Ідея в науковому пізнанні. Осягнення в мисленні явищ об'єктивної дійсності. Пізнавальні установки, які регулюють процес відображення об’єкта в різних формах наукового знання. Зміна типів наукової раціональності.

Пізнання як філософська проблема. Діалектика процесу пізнання. Практика і її роль у процесі пізнання. Вчення про істину та проблема її критерію. Наукове пізнання як найвищий рівень пізнавальної діяльності. Поняття науки, форми і методи наукового пізнання.

Пізнання як процес відображення реальної дійсності, його основні види, природа та призначення. Специфіка наукового пізнання, його форми і методи. Поняття істини, її види, шляхи досягнення. Практика як критерій істини, її абсолютний і відносний характер.

Встановлення взаємозв’язку наукового та інших видів дискурсу в умовах інформаційного суспільства. Виявлення методологічних й соціокультурних засад трансформації функцій науки, які обумовлюють необхідність осмислення її як виду суспільного дискурсу.

Визначення сутності інноваційної складової в структурі сучасного наукового дискурсу. Дослідження та характеристика особливостей співвідношення теоретичного, прагматичного і соціокультурного аспектів наукового дискурсу в умовах інформаційного суспільства.

Особливості функціонування англомовного наукового дискурсу за допомогою наративів. Аналіз наративів-мимезісів й наративів-дієгезисів. Розширення жанрового діапазону й розмаїття наукового дискурсу. Більш емоційне інформування адресата про наукові здобутки.

Дослідження співвідношення між концепціями філософії космізму в його науковому напрямку та сучасної постнекласичної науки з точки зору їхньої людиновимірності. Аналіз ролі пошуку шляхів освоєння космічного простору для задоволення суспільних потреб.

Наука як найвищий щабель розумового розвитку людини, вершинне і специфічне досягнення людської культури. Експеримент – найбільш загальний емпіричний метод пізнання. Формалізація – метод відображення наукового знання у знаково-символічному вигляді.

Зміст і структура поняття науковий простір, його чинники і форми трансформацій, значення концептів лідерів для його характеристики. Основні періоди становлення і розвитку наукового простору, значення філософсько-методологічної рефлексії в цьому процесі.