Дослідження методологічного потенціалу метаантропології для аналізу феномена академічної мобільності. Розкриття специфіки імплементації ідей академічної мобільності в буденному, граничному та метаграничному екзистенціальних вимірах буття людини.

Зв'язок антропологічної кризи, виникнення масового суспільства з кризою повсякдення та появою масової, звичайної "людини без властивостей". Осмислення повсякдення у західноєвропейській соціальній та соціальній філософії. Теорії, що пояснюють ций феномен.

Окреслення напрямів впливу "метамодернізму" на сучасне мистецтво, представники якого використовують "нову естетичну чуттєвість" — quirky. Визначення сутнісного характеру світових культуротворчих процесів. Розгляд американських підходів до постмодернізму.

Аналіз останніх крос-медійних тенденцій в еволюції вітчизняної цифрової медіасфери. Суперечності, що супроводжують втілення цифрової форми відображення у процес представлення та передачі даних на тлі актуальних потреб сучасного споживання інформації.

Теоретичні підстави концепту політичної свідомості (ПС) як складової системи світоглядних інтересів. Сутність ПС як процесу віддзеркалення політичної реальності з урахуванням соціальних інтересів людей, аналіз категорії "віри" як складової ПС і культури.

Теоретичні підстави концепту політичної свідомості як складової системи світоглядних інтересів. Процес віддзеркалення політичної реальності з урахуванням соціальних інтересів людей. Концептуальне відображення корінних інтересів певної соціальної групи.

Рассмотрение сущности понятия пространства в работах Декарта, Ньютона. Разные смыслы и планы в определении понятия пространства в естествознании. Освещение основ будущей теории координат и физического пространства в "Трактате о конфигурации качеств".

Переосмысление метаморфоз в религиозной жизни и культовой практике в рамках постсекулярности духовной жизни современного общества. Влияние постсекулярности на духовную жизнь. Общество потребления как олицетворение торжества гедонистического, телесного.

Основная характеристика выявления содержательного различия нравственности и морали. Особенность рассмотрения содержания отношения совести и Абсолюта как основания характеристики убежденности в качестве метасоциального феномена человеческого бытия.

Дослідження змісту поняття "метатекст" як філософської категорії у контексті художньої творчості. Її місце в системі соціально-філософського знання. Можливість використання метатексту як гносеологічної конструкції пізнання й розуміння соціального світу.

Сущность понятия "устойчивое развитие". Знакомство с общими принципами формализованного представления знаний политической науки. Анализ метатеоретических моделей политической науки об устойчивом развитии в концепции расслоенных пространств деятельности.

Метатеоретическая постановка проблемы сознания под углом опыта рассуждений М.К. Мамардашвили и А.М. Пятигорского. Попытка осмыслить специфику парадоксов, возникающих в отношении сознания, мышления, языка, квантового мира; идея герменевтического круга.

Націє центричний світогляд Г. Сковороди, есхатологічні мотиви філософсько-освітніх поглядів. Феномен національного духу українського народу, його ментальність і самоідентифікація, філософсько-освітні та ціннісно-орієнтаційні точки духовної опори.

Дослідження феномену "свідомості" та сутність понять "метатеорія" та "життєвий світ". Метатеоретичний аналіз формування самосвідомості в аспекті соціокультурного буття. Значущість духовних та етнічних чинників в синтезі змісту національної свідомості.

Обґрунтування метатеоретичного підходу до природи свідомості у вимірах "життєвого світу" і аксіологічних орієнтацій особистості. Аналіз формування самосвідомості в аспекті соціокультурного буття. Ментально-етнічні чинники ціннісних мотивацій людини.

Структура метаязыковых средств, их элементный состав, соотношение с методологией. Оптимизация взаимодействия теоретического и философского уровней юридической науки с учетом эвристического потенциала правовых метафеноменов. Понятие "граница смыслов".

Метафизика (то, что после физики) – раздел философии, занимающийся исследованиями первоначальной природы реальности, мира и бытия как такового. Этимологическое значение метафизики в ходе истории. Примеры определений и описаний метафизики у Канта.

Анализ положений "Науки о божественном" Аристотеля. Поиск причины как некоего иного начала, а именно то, откуда начало движения. Определение действительности. Наличие связи: "сущность-действие-цель". Мир как самоорганизующаяся и саморазвивающаяся систем.

Развитие собственного философского учения Аристотеля, как первооткрывателя динамизма и телеологии. Совершенство и вечность Бога. Виды движения, свойства материального и подвижного. Физика элементов и различия геометрических форм. Идеи атомистов.

Деаксиологизация дискурса - элиминирование нравственной проблематики из теоретических изысканий, касающихся человеческой практики. Метафизика как единый фундамент для теории познания философских систем прошлого. Основные понятия этики Аристотеля.

Аристотель – ученик Платона, развивший собственное философское учение. Выделение в вещи материи и формы. Душа - форма человека. Единичное бытие - синтез материи и формы. Динамизм Аристотеля. Последняя реальность - Бог, который является причиной движения.

Исследование "Метафизика" как крупнейшего основополагающего учения Аристотеля. Характеристика четырех причин существования вещей, рассмотрение концепции существования общности между вещами и идеями. Взаимосвязь, существование формы отдельно от материи.

Проблема отношения человека к смерти. Традиции в оценке жизни и смерти, бытия и небытия в истории философии. Трактовка бессмертия через идеи метемпсихоза и реинкарнации. Особенности взглядов философов воскресения. Онтологическая значимость бессмертия.

Учение Мария Викторина о Божественном мышлении, реконструкция его возможных философских источников. Роль неоплатонической доктрины "умопостигаемой триады" в тринитарном учении Викторина. Бог как единство трех Божественных атрибутов, потенций или актов.

XVIII век в России как век реформ в философии, время изменения самой структуры философии, появления и развития новых направлений знания. Роль метафизики в философском поиске, а также ее связь с антропологической, этической, эстетической проблематикой.

Анализ направления метафизики на познание предельных оснований бытия. Анализ метафизической картины мира, основанием которой выступает небытие как актуальная бесконечность, порождающая из виртуального пространства потенциальную бесконечность – бытие.

Ознакомление с виртуальными уровнями реального бытия. Исследование и анализ метафизической картины мира, основанием которой выступает Небытие, как актуальная бесконечность, порождающая из виртуального пространства потенциальную бесконечность – бытие.

Характеристика картины мира А. Шопенгауэра. Анализ идей сочинения "Мир как воля и представление". Анализ видов причины и следствия, согласно которым восприятие творит мир. Характеристика размышлений А. Шопенгауэра об индивидуальной и Мировой Воле.

Рассмотрение основных аспектов средневековой философии, связанных с проблематикой воли и желания. Представление ключевых сдвигов в понимании понятий желания, воли, аффекта, произошедших в этот период. Философские проблемы сущности воли и желания.

Характеристика фундаментальных оснований метафизики в русской философии всеединства. Исследование особенностей процесса поиска идеала в отечественной религиозной философии, который представляет собой единство онтологического и этического совершенства.