Формирование типов рациональности: классического, неклассического и постнеклассического. Расширение философско-методологической рефлексии над познавательной деятельностью в процессе конструктивного развития науки. Изучение эволюции научного познания.

Дослідження процесів утворення індивідуальної, групової ідентичності у культурі. Розгляд особливостей культурної інтерпретації реальності, вбудованої в символічний універсум. Багатоманітність стратегій ідентифікації, причини існування поліідентичності

Стратегії формування індивідуальної, групової і поліідентичності у культурі. "Віртуальна" форма феномену. Підстави його зникнення і появи у суспільстві. Проблематика невизначеності етнічної складової ідентичності. Відносність її ідентифікації по суті.

Дослідження "класичної" та сучасної філософії. Типи філософського та соціального мислення як предмет сучасного історико-філософського дискурсу. Розуміння філософії як культури мислення в аспекті зв’язку філософської традиції та сучасного філософування.

Активизация системных методов исследования науки, философское осмысление закономерностей ее формирования и функционирования. Наличие наглядно-образных компонентов в научной картине мира. Особенности трансляции научного в ненаучные сферы культуры.

Анализ Аристотелем существующих государственных устройств, признаваемых благоустроенными: лакедемонского, критского, карфагенского. Соответствие их законоположений наилучшему государственному строю, наличие в них противоречий основному характеру их строя.

Глибокі історичні корені української риторики. Остаточне формування ораторського мистецтва в епоху Київської Русі. Проповідники та письменники давньоукраїнської доби: Володимир Мономах, Іван Вишенський, Мітрополит Іларіон Київський, Кирило Туровський.

Общая характеристика наказания как философского концепта. Взаимосвязь концепта наказания с проблемой насилия, свободы, справедливости, раскрыта неодозначность вопроса о карающем субъекте, пределах и мере наказания в разных социокультурных обстоятельствах.

Характеристика и структура предприятия. Налоговая база и налоговые ставки единого социального налога. Льготы при уплате единого социального налога. Порядок исчисления, порядок и сроки уплаты налогоплательщиками, производящими выплаты физическими лицами.

Актуальность приращения философско-культурологического знания в изучении рисков и опасностей, порождаемых развитием и внедрением нанотехнологий. Идентификация феномена нанориска в целях будущих положительных перспектив и благополучия человеческого рода.

Определение понятия "нанотехнологии". Атомистическое объяснение природы. Создание электронного микроскопа. Теоретико- и социально-философские, онтологические аспекты применения нанотехнологических методов. Возможные последствия, связанные с их развитием.

Аналіз впливу нанотехнологій на характер існування людини у сучасних суспільствах. Опис процесу формування нанотехнологічного етосу як нового стилю поведінки та мислення. З’ясування факту експансії нанотехнологічного етосу у всіх сферах соціального життя.

Учение о самобытности и национальной исключительности русского народа. Представители либерально настроенной дворянской интеллигенции. Воззрения западников и славянофилов, конституционно-монархическая форма правления. Становление русской философии.

Понятие верифицируемости и фальсифицируемости системы, значение принципа фальсификации в концепции К.Р. Поппера. "Воля к власти" и место данной категории в нигилизме как философском направлении. Деление психики на сознательное и бессознательное.

Философия ведийского и эпического периодов, неортодоксальные школы в Древней и Средневековой Индии и их противоречия. Философское учение "Бхагавадгиты". Основные положения древнекитайской натурфилософии, конфуцианства, даосизма, легизма, моизма.

Определение и анализ способов формирования диалектико-материалистического метода мышления студентов на основе понимания и использовании взаимосвязи универсальных компетенций. Характеристика особенностей современного состояния сферы высшего образования.

Теоретичне з'ясування сутності наративу на підставі розгляду основних концепцій наративу як форми наукового знання. Соціальна реальність як результат конструктивістської діяльності та інтерпретації, що здійснюється в межах смислового горизонту культури.

Специфіка постструктуралістських та синергетичних концепцій наративної ідентичності особистості та її нелінійної динаміки трансформації, а також визначення її ролі для методології історико-філософського дослідження. Розвиток людства в сучасній культурі.

Обґрунтування універсальності наративної методології для самопрезентації людини в умовах постмодерного інформаційного суспільства. Аналіз філософських підстав герменевтичного саморозуміння як єдино можливого способу реалізації практичної ідентичності.

Засоби самоідентифікації і досягнення людиною своєї ідентичності. Теоретико-методологічна розробка феномену наративу, вивчення його природи, принципів та особливостей. Аналіз взаємозв’язку автобіографічних наративів та різних видів пам’яті людини.

Загальна характеристика елементів критики історичного наративу. Розгляд головних настанов у форматі парадигм, які зумовили наративний поворот в історичній науці. Знайомство з особливостями та проблемами формування поняття наративізму в філософії історії.

Українська філософія як органічна складова української духовної культури, її загальні особливості. Риси національного характеру та особливості світосприйняття українців. Провідні філософські ідеї часів Київської Русі, поява професійної філософії.

Вплив філософського розуміння цінностей на прогресивний розвиток такої галузі міжнародного публічного права як міжнародне космічне право. Філософське розуміння права як унікального цивілізаційного явища. Концептуальна ідея міжнародного космічного права.

Аналіз світоглядних категорій "віра", "надія", "любов" як базових складників духовності у контексті екзистенційно-антропологічної філософії представників Київської філософської школи. Ідеї духовності, любові до мудрості у В. Шинкарука і С. Кримського.

Категориальный анализ социально-философских понятий, связанных с обыденным сознанием. Влияние внешних факторов, традиционно ассоциируемых с наркотизацией. Описание форм наркотической зависимости. Рассмотрение онтологических оснований наркотизации.

Руйнація патріархальної архаїки класичного рабовласницького полісу у V столітті до нашої ери - фактор, що вплинув на виникнення риторичного мистецтва. Знаковий характер мови - умова, від якої залежить специфічне мовлення підчас софістичних суперечок.

У статті в трьох аспектах досліджено феномен народження риторики з духу філософії за доби старших софістів. Розглянуто передумови застосування риторичних навичок і вмінь, викладені у "аксіоматиці Арістотеля", і з’ясовано специфіку риторичної логіки.

Характеристика пояснювального потенціалу екзистенціалів рішучості та турботи для розуміння феномену чужого. Дослідження особливостей екзистенціального аналізу Гайдеґґера до інтерпретації ідентичності як буття спільноти в приналежності до її світу.

Диференціювання форм і засобів вираження мудрості українського народу. Пошук мотиваційних домінант української народної і суспільної мудрості в сучасних умовах. Розробка пропозицій щодо напрямків ефективного функціонування і використання її надбань.

Вивчення соціально-філософського осмислення та визначення феномена мудрості. Аналіз духовно-діяльного потенціалу на шляху від душевного соціуму окремого індивіда до суспільного соціуму. Вирішення проблеми духовної єдності, цілісності українського народу.