Учет восточных философских традиций при рассмотрении вопроса о том, как философы представляют себе природу сознания. Обсуждение особенностей философского понимания проблемы сознания в западной и в индийской культурах. Концепция субъективной реальности.

Стать як одна з ключових ознак ідентичності та самоідентичності людини. Встановлення різниці поміж організацією енергетичного "каркаса" чоловіка та жінки. Особливість дотримання відповідних моделей поведінки. Розкриття дійсної природи статі езотериками.

Структурні та функціональні особливості феномена неявного особистісного знання, яке розглядається як елемент цілісної суб'єктивності людини. Специфіка участі свідомості в пізнавальній діяльності. Природа та гносеологічні функції особистісного знання.

Уточнення поняття неявного знання з урахуванням сучасних філософсько-методологічних концепцій. Розкриття природи та виявлення особливостей феномена особистісного неявного знання і визначення його ролі в процесі наукового пізнання в сучасної епістемології.

Проблема творчества в границах классической философии психоанализа. Связь феномена с двойственной природой творческой деятельности, которая включает в себя сознательное и бессознательное, рациональное и иррациональное, опирается на логику и интуицию.

Предмет філософії, її місце серед інших наук. Особливості філософського знання. Природа математичних і філософських понять та суджень. Об’єкти математичного і філософського пізнання. Загальні принципи побудови математичних і філософських концепцій.

Определение категории ценности, ее место и роль в картине мира. Исторический путь формирования данного понятия. Виды ценностей в зависимости от их уровня и ценностного отношения человека к миру. Анализ философских подходов к аксиологической проблеме.

Содержание понятий "конвергентные технологии", "природа человека", "постчеловек". Анализ потенциальных угроз, возникающих при воздействии конвергентных технологий на природу человека. Проблема философской антропологии в условиях техногенной цивилизации.

Характеристика парадокса современной философии и мировоззрения. Идея смерти и кризиса трансцендентального, божественного, человеческого и естественного. Анализ смысловых и вещественных трансформаций, которые претерпевает собственно природа человека.

Особенности природы человека. Диапазон определений и оценок человека в истории. Проблема достижения гармонии между телом и духом, природой и обществом. История возникновения человечества. Предназначение человека, смысл его жизни. Человек и космос.

Раскрывается понятие "этническая ментальность" с трех ракурсов: природного, социального и экзистенциального. Природный компонент этнической ментальности представлен условиями существования человека и спецификой функционирования его мозговой деятельности.

Аналіз понять загального уявлення про природу. Форми її сприйняття в історії філософії. Етапи взаємодії суспільства і природи. Філософський смисл екологічної проблеми. Причини, прояви і перспективи вирішення. Поняття про ноосферу у працях В. Вернадського.

Этапы взаимодействия природного и социального бытия человека. Соотношение систем "человек-биосфера", "техносфера-ноосфера", понятие "коэволюции". Проблема взаимодействия человека и природы, тенденции в их взаимоотношениях. Сущность органической теории.

Зміст морального і релігійного ідеалу, базових моральних цінностей. Існуючі типи моральної свідомості. Особливості сприйняття людьми, групами, класами, що представляють різні соціальні цінності, моральних ідеалів і вищих моральних цінностей і імперативів.

Изучение крупных социальных и культурных феноменов, существующих в виде целостностей. Исследование теории цивилизации в работах Н. Данилевского, О. Шопенглера, А. Тойнди, П. Сорокина, К. Ясперса. Характеристика понятия материальной и духовной культуры.

Выявление логических оснований учения Оригена. Проанализировано, как тематика причастности находит свое выражение у этого раннехристианского философа. Парадигмы понимания концепта причастности в античной философии. Природная и индивидуальная причастность.

Изучение творческого наследия философа Гоббса. Особенности учения о природе. Человеческое познание в работе "О теле". Создание первой системы механистического материализма. Натуралистическая теория как следствие механистической концепции человека.

Зміст метафізичного поняття гідності людини. Дотримання людиною внутрішніх резервів гідності як абсолютної цінності. Позитивні та правомірні дії громадянського суспільства у реалізації норм права: дотримання, виконання, використання та застосування.

Концепция мифа Буслаева, складывающаяся под влиянием философской антропологии В. Гумбольдта. Способность лексем создавать новый мир образной реальности при помощи антропоморфных идей и форм. Аргументация концепции языкового мировидения древних народов.

Анализ специфики исторического и социоприродного бытия России. Обоснование необходимости достижения уровня энергозатрат на душу населения, компенсирующих потребности преодоления природно-климатических трудностей и противостояния развитым странам.

Роль природы в становлении человека и его дальнейшем развитии. Стремление Фейербаха построить истинную религию на основе материалистического. Обоснование необходимости понимания глубоких связей человека с природой. Оценка мощности творчества природы.

Порівняння богословсько-філософських концепцій вічності видатних мислителів Орігена та Данте. Висвітлення поняття часу у творах авторів. Співставлення думок ранньохристиянського теолога та середньовічного поета в інтелектуальних і культурних контекстах.

Порівняння концепцій часу різних авторів. Розгляд понять часу та вічності у творчості Орігена та Данте, які мали значний вплив на культуру та духовну спадщину світу. Розкриття шляху людини до вічності, завдяки якому вона може знайти вічну постійність.

Проведен логический анализ теоретической философии Иммануила Канта. Изучены вопросы о полноте и надежности всех частей создаваемой им системы трансцендентальной философии Присутствие Канта в методологических исследованиях научного познания наших дней.

Корни законов существования общества - в природе людей. Противоречивость человека как социально-биологического вида. Способность контролировать уровень агрессии. Наслаждение битвой, забытие и потеря ощущения реальности. Стремление человека первенствовать.

Дослідження основних аспектів дискретності цивілогенезу. Філософський аналіз відомих класифікацій можливих причин загибелі цивілізації в межах сучасної філософії історії. Культурно-расова однорідність соціального ядра та периферії сучасного суспільства.

Історичні, законодавчі та соціально-економічні причини модернізації вітчизняної філософської освіти. Основні уміння та навички, які згідно дослідників-футорологів, будуть у найближчому майбутньому найбільш конкурентними та важливими на ринку праці.

Рассмотрение философской концепции по вопросу о месте и роли причинности. Детерминизм в истории философии. Основные категории причины и следствия. Причинно-следственный детерминизм - основной закон вселенной. Живые организмы как источник событий.

Античное понятие причинности и судьбы, которое занимает одно из центральных мест в философии А.Ф. Лосева. Сопоставление древнегреческой мифологемы судьбы с принципом наименьшего действия, широко применяемым в современной науке, обсуждение ее генезиса.

Знакомство с основными причинами возникновения и существования философии, анализ этапов. Общая характеристика факторов, создающих благоприятные условия для процветания философии: высокий уровень благосостояния общества, развитые производительные силы.