Характеристика специфіки концепції Франкфуртської школи. Проблеми відчуження в історії соціальних наук та оцінка їх особистісних вимірів. Ознайомлення з витоками фінансово-економічної глобалізації. Поняття "інтеграції" та шляхи подолання відчуження.

Основні підходи до проблеми відчуження в історії соціальних наук та з’ясування специфіки концепції Франкфуртської школи. Аналіз особистісних вимірів відчуження та їх поширення у сучасному просторі. Поняття інтеграції у зв’язку з глобальними процесами.

Вибір є одним з факторів становлення особистості. З філософської точки зору всі різновиди вибору є однаково важливими. При цьому фундаментальна освіта є провідною умовою розвитку вільної та відповідальної особистості, яка здатна робити свідомий вибір.

Проблема власності як один з аксіологічних імперативів сучасного "економічного суспільства". Власність з позицій "егоїзму" та "альтруїзму". Соціальна дисгармонія у самій людині, а не у власності. Неможливість суміщення "власності" та "справедливості".

Анализ концепций власти в либеральных и консервативных течениях отечественной философии конца XIX - начала XX века. Изучение философско-теоретических оснований русского либерализма и консерватизма. Обзор ключевых проблем в развитии понятий о власти.

Ознакомление со взглядами Фуко - выдающегося мыслителя, который внес существенный вклад в переосмысление феномена власти. Определение необходимости более глубокого понимания концепта Фуко "знание-власть". Характеристика принципов властных отношений.

Анализ проблемы "третьего модерна", который актуализировался для этнокультур Евразии, неорганически модернизируемых массовой культурой. Анализ социокультурных преобразований в терминах "синтетический символизм", "трансмиграция символов разной природы".

Изучение понимания Л.Н. Толстым проблемы войны и мира в его позднем философском творчестве конца XIX – начала XX в. Терминологическое значение понятий "война" и "мир" в философии и мировоззрении Толстого. Анализ основных причин войн, выделяемых писателем.

Проблема волевиявлення людини у філософській культурі Київської Русі. Зародження і розвиток гуманізму як усвідомленої волі до людяності у філософській культурі України ХІІІ-XVII століттях. Ідея волі у філософії діячів Києво-Могилянської академії.

Специфіка прояву волі як складової української ментальності та особистісної характеристики людини відповідно до сучасної концепції незалежності. Особливість вираження бажань до влади і свободи до пізнання через комплексне вивчення історичних епох.

Актуальность осмысления сути, содержания, принципов организации и функционирования времени. Анализ разработки и переживания проблемы времени философами, психологами, поэтами Франции и России в их творчестве конца 19-го - первой половины 20-го столетия.

Характеристика причин трансформации временной парадигмы в связи с изменением общества. Рассмотрение советской парадигмы времени, которая имела выраженный футуристический и созидательный характер. Анализ особенности современного восприятия времени.

Основные концепции времени и его свойства. О трудности постижения времени, его модели в истории культуры. Объективность и субъективность, однонаправленность и необратимость, непрерывность и дискретность. Модусы времени, анализ попыток его преодоления.

Осмысление проблемы спасения в учении Мухаммеда Рашида Риды – одного из ключевых участников модернистского движения в исламе. Специфическая форма сотериологического инклюзивизма, отличающаяся от религиозного плюрализма. "Ислам" - смирение перед Богом.

Гедонизм был актуализирован в США и Европе в 60-х гг. ХХ в., основными трансляторами которого стали СМИ. Отрицательной чертой современного гедонизма является снижение уровня духовных ценностей, в следствие чего у человека развивается духовный кризис.

Політологічна критика "національних історичних шкіл", що протягом ХХ ст. особливо розповсюдились у країнах Східної Європи. Дослідження декількох засадничих прикладів гіпотези Висоцького про зародження державностей на базі конглютинатних спільнот.

Характеристика различных подходов к объяснению происхождения языка. Исследование роли практики в генезисе языка. Рассмотрение темы соотношения языка и человеческого сознания. Анализ деятельностного подхода к объяснению феноменов человеческой психики.

Стратегии решения проблемы Геттиера. Анализ эпистемологических теорий: релайабилизма, каузальной, контекстуализма. Отказ от выведения теории знания через необходимые и достаточные условия. Критика проблемы знания как проекта с переоцененной значимостью.

Исследование целесообразности рассмотрения глобальной культуры, как совокупности глобальных cубкультур. Определение необходимости рассмотрения понятия глобальной культуры при изучении культурной глобализации. Характеристика содержания работ Робертсона.

Исследование взаимоотношения науки и власти. Выявление сущности науки по отношению к власти и сущности власти по отношению к науке. Обоснование необходимости государственного регулирования темпов и последствий научно-технического развития и их контроля.

Диалектика атеистического и гуманистического в философии экзистенциалистов, ее взаимосвязь с русской культурой. Отрицание бога, отчаяние поиска смысла жизни, дезориентация нравственных устоев как предпосылки для возникновения оптимистичного мировоззрения.

Идея уважительного отношения личности к другим людям как один из главных принципов гуманизма. Отчуждение как общественное явление, выражающее социально-психологическое состояние личности, в котором разделяется его онтологическая сущность с реальной.

Анализ воззрения учёных на проблему мегатехнологий, способных изменять психику и биологическую заданность человеческого существа. Обоснование концепции трансгуманистической эволюции, в процессе которой реализуются антропотехнологические преобразования.

Історико-філософський аналіз проблеми ґендеру у філософському дискурсі другої половини ХХ ст. Ґенеза, сутність, провідні світоглядові та наукові тенденції. Етапи розвитку проблематизації ґендеру в зарубіжній та вітчизняній дискурсивній практиці.

Изучение проблемы движущих сил и конкретизации их типов, непосредственно ориентированных на понимание переходного процесса. Выявление специфики движущих сил антропогенеза, раскрытие их динамики возникновения, становления, развертывания и преобразования.

Кризисные явления во всех сферах общества. Обострение глобальных проблем. Разработка комплекса проблем, касающихся законов качественных перестроек бытия. Переходные состояния и законы их движения. Анализ концепций антропогенеза с позиции движущих сил.

Обзор факторов городской среды в аспекте их негативного влияния на развитие личности человека. Специфика образовательного пространства, идеология потребительства, массификация, высокий уровень "информационного шума", специфика трудовой деятельности.

Исследование феномена провинции, которое характеризуется явным разрывом между теоретическим и практическим уровнями. Координация исследований культурологических наук между собой и с философскими науками. Проблема уровня изучения феномена провинции.

З’ясування місця та ролі співвідношення етнічного та національного в структурі вирішення В. Липинським проблеми одержавлення нації. Аналіз універсальних історіософських категорій з їх інтерпретацією західними європейськими консервативними мислителями.

У статті розглянуто формування Т. Гоббса як мислителя, що відбувалось під впливом передових філософських ідей, які пробивали собі шлях в умовах Новітнього часу. "Левіафан" де Гоббс формулює проблеми сутності держави та її функції, роль і місце суверена.