Соціальна природа цінностей. Розкриття різноманітних компонентів індивідуальної ідентичності. Роль спекулятивної філософії щодо осмислення реального світу. Розкриття особливості людської свідомості Д. Генріхом. Обґрунтування самосвідомості особистості.

Творческая деятельность как сложная многомерная духовная работа, в которой задействованы разные области человеческого сознания. Отсутствие дистанции между теорией и практикой как одна из наиболее характерных особенностей античной философской науки.

Проблема структури громадянського суспільства в історії філософії. Роль середнього класу у зростанні соціальної мобільності в високодиференційованих суспільствах. Характеристика факторів соціального структурування постіндустріального суспільства.

Автор стверджує, що згідно з Емпіріком "чуттєва" природа явища є метафоричним поняттям, оскільки воно поширюється на чуттєвість і на мислення. Доводить, що Декарт не міг спростувати "надлишок" скептичних сумнівів і висловити іманентну критику скептицизму.

Явище подібного містика і митця як стадія "визрівання" у творчому процесі. Суб’єктивний фактор в явищах буття подібного у "Стані Безсмертя»" містика і митця на сучасному етапі. Розкриття понять і прописних істин онтології як філософської дисципліни.

Определение роли суггестии как социально-естественного механизма формирования и сохранения общественного сознания. Особенности социальной и естественной сторон суггестивного воздействия на процесс генезиса религии как формы общественного сознания.

Діяльність орієнтованих молодіжних громадських організацій. Умови становлення громадянського суспільства в Україні, як особлива форма практичної реалізації сучасної філософії освіти. Пріоритети політики у формуванні професійних якостей спеціалістів.

Аналіз особливостей античної філософії любові. Вивчення основних аспектів погляду на любов давньогрецької філософині Діотіми в платонівському "Бенкеті". Висвітлення її фундаментального значення для формування та розвитку імпліцитної філософії любові.

Рівень медичного обслуговування та забезпечення суспільства - ключовий показник розвитку, тривалості людського життя. Раціональність і раціоналізація - функціональні структури, що пов’язують філософію науки з іншими напрямками філософських досліджень.

Архітектура як знаряддя організації простору, структурний компонент більшості філософських утопій. Характерна ознака геометрії утопічних міст. Архітектура у філософських утопіях як інструмент реалізації соціальних завдань, які ставили перед собою автори.

Дослідження архітектури, як знаряддя організації простору - важливого структурного компоненту більшості філософських утопій. Використання архітектури як наочно-символічного вираження досконалості соціуму. Аналіз геометричної форми утопічного поселення.

Анализ творчества Ф. Ницше в системе русской национально-культурной специфики. Выявление основных точек пересечения философских концептов Ф. Ницше с особенностями русского мировоззрения. Анализ особенностей "русского" прочтения произведений философа.

Влияние толерантности на понимание человеком своей принадлежности к этносу. Осмысление национальных характеристик различных народов. Эмпирическое исследование взаимосвязи особенностей самопонимания этнокультурной идентичности и толерантности студентов.

Особенности исследования проблемы человеческой души философами Эпикуром и Каром, представление в их учениях картины природы и места человека в ней. Сравнительное описание содержания трудов ученых по данной тематике, понятие анимуса и его изучение.

Доведення участі віддалених пращурів і сучасників у реалізації п'яти найбільших в історії Хомо світоглядних революцій. Пояснення здійснених носіями українських генів глобальних революцій з фундаментальними змінами у світогляді і життєзабезпеченні Хомо.

Розвиток соціального інтелекту українського мережевого суспільства. Еволюція підходів щодо визначення сутності лідерства у ХХ-ХХІ ст. та осмислення феномену в контексті особистісно-орієнтованого лідерства. Ефективність сукупного інтелекту етносу.

Социально-философский анализ управленческого сознания как инструмента в преодолении кризисных тенденций в социоприродной и информационной среде (на примере двух сфер). Роль управленческого сознания в социальных сферах (экологической и информационной).

Философия рационализма, влияние на его возникновение научной революции XVI–XVII вв. Особенности философского учения Р. Декарта. Основные правила дедуктивного метода, взаимосвязь интуиции и дедукции. Вклад Ф. Бэкона в развитие научной рациональности.

Основные понятия и задачи философии в жизнедеятельности человека. Анализ мировоззрения и его исторических форм. Структура философии и методы философского анализа. Рассмотрение основных функций философии и особенностей их воздействия на общество.

Философия: ее место в жизни человека и общества. Изучение духовной деятельности людей. Житейское и повседневное миропонимание. Философское определение системы ценностей и социальных норм человека. Рассмотрение сущности понятия "природа" в философии.

Характеристика универсума как совокупность потенциальных и актуальных форм бытия, отношений в общественной жизни. Анализ философии как научной дисциплины, специальной области духовной деятельности человека, специфического уровня человеческого сознания.

Рассматривается роль философии в жизни человека. Показан главный смысл в философии. Исследована проблема восприятия философии в современное время. Делается вывод, что философия по прежнему является мировоззренческим основанием развития общества.

Зигмунд Фрейд как основоположник психоанализа и концепции в области философии и культуры. Способы существования вещей в сознании. Мировоззрения в культуре христианства. Этический принцип индийской философии и религии. Фрейдовская теория социализации.

Философия: ее предназначение, смысл и функции. Анализ сущности философских проблем, учения о принципах бытия, об отношении человека к миру. Раскрытие значимости философии как формы общественного сознания, роли в жизнедеятельности общества и личности.

Рассмотрение личности Александра Македонского в контексте трансформации древнегреческой философии периода эллинизма, влияние его политической деятельности на греческий миропорядок, развитие культуры, искусства на территории от Македонии до Индии.

Философский принцип единства мира и интеграция научного знания. Специфика развития русской идеи в религиозной философии. Бытие как вневременная реальность и как оппозиция сознания. Исторические и социальные процессы в их философском осмыслении.

Философия, ее предмет и назначение в современном обществе. Взаимосвязь философии и техники. Этические аспекты технической деятельности. Философский подход к изучению окружающей среды и общества, как основа здравого и гуманистического управления.

Различие между материальной и духовной культурой. Превращение культуры в предмет самостоятельного философского анализа. Природа, общество и человек как основные формы бытия. Исследование философии у Платона. Взаимодействие культуры и цивилизации.

Анализ проблемы роли философии в моделировании социокультурного аспекта творческого потенциала технических специалистов, деятельность которых реализуется в условиях опережения модернизации российского общества. Морально-этический аспект культуры.

Рассматриваются разнообразные теории рациональности, представленные лишь в философских трудах. Поиск новых неклассических оснований развития юридического знания. Протекание процесса исследования философии рациональности в правовых исследованиях.