Вопрос о возникновении и причинах суицида. Исследование работ Красненковой И.П., философских справочников и словарей, интернет-источников. Примеры, иллюстрирующие возникновение и причины самоубийства, его анализ на современном и античном уровне.

Философия как система взглядов на окружающую нас действительность. Реальный процесс возникновения, развития и смены философских идей в основе истории философии. Период расцвета древнегреческой философии. Общие черты философских школ Древней Индии.

Основные мировоззренческие характеристики античной и древневосточной цивилизации. Проблема жизни, смерти и бессмертия в культурно-историческом опыте человечества. Наука как предмет философской рефлексии. Исследование методов наблюдения и эксперимента.

Исследование аспектов менталитета населения, находящегося в условиях российско-китайского приграничья на территории Забайкалья. Изучение особенностей восприятия образов китайцев и Китая массовым сознанием некитайских народов этого приграничного региона.

Исследование социальных процессов ослабления института семьи и брака, уменьшения рождаемости и возросшей гетерофобии, которые являются олицетворением этапа кризиса феминизма. Противостояние идеологически разных течений внутри феминистического движения.

Умови подолання екзистенційного вакууму та антрополого-глобальної катастрофи. хибність світоглядної орієнтації на пріоритет матеріального, який реалізовує людина. Формулювання філософських й психологічних засад подолання хибного напряму людського буття.

Аналіз, специфіка філософських поглядів американського педагога Дж. Дьюї щодо освіти та виховання. Сутність концепції інструменталізму, демократичні уявлення про освіту в різних країнах світу. Особливості розробки навчального плану і програм Дж. Дьюї.

Інтерпретації з боку Мартина Гайдеґера та Ойґена Фінка Геґелевого поняття досвіду свідомості у "Феноменології духу", які розглядаються як частина історії розвитку геґелезнавства в Німеччині. Розгляд та зіставлення цих ориґінальних інтерпретацій поняття.

Переорієнтація логічних досліджень з аналізу окремих речень на аналіз систем аргументів. Особливості правдоподібних аргументів, що висуваються на підтримку прийняття рішень. Підстава для прийняття висновку правдоподібного аргументу як обґрунтованого.

Аналіз появи кожної песимістичної філософської парадигми як стимулу для відповідної інтелектуальної реакції у вигляді оптимістичних міркувань стосовно будь-якої філософської проблеми. Тлумачення філософських систем О. Шпенґлера та А. Шопенґауера.

Обґрунтування заперечення автором статті усталеної в європейській історико-філософській думці інтелектуальної звички тлумачити філософську теорію О. Шпенґлера песимістичною. Розгортання пізнавальної активності людини в її історико-логічному вимірі.

Здійснення культурно-філософського виміру проблеми духовної складової людини та суспільства в творчості мислителя Р. Генона в історико-філософському ключі. Спроби Р. Генона демонструвати прихильність консервативним традиціям християнського світу.

Висвітлення проблеми метамови гуманітарної науки на основі поширення теорії гри на пізнання феномена художнього тексту та залучення досвіду розвитку філософської думки 2-ї половини ХХ ст. Дослідження внутрішніх суперечностей в теоріях та їхньої неповноти.

Теоретико-практична актуальність осмислення механізмів інтуїції в процесі діяльності. Філософське осмислення механізмів інтуїції, керування ними в процесі розв’язання завдань набуття навичок, самонавчання, підвищення кваліфікації в сучасних умовах.

Дослідження концепцій "Індустрія 4.0" та "Суспільство 5.0" з точки зору їх можливих переваг та загроз для людства. Структурні зміни у галузях економіки та масове відмирання неконкурентоспроможних підприємств. Стандарти класичної європейської освіти.

Характеристика проблеми удосконалення законодавчого процесу, його демократизації та раціоналізації. Визначення ролі введення в законодавчу експертологічну практику логічної експертизи. Аналіз розгалуження сфер лінгвістичної та логічної експертизи.

Зміст філософської системи гносеологічного оптимізму Г. Лейбніца, її відмінність від концептуальних підходів інших новочасних філософів. Обґрунтування принципу нескінченності пізнавального процесу. Роль розуму та віри у пізнанні істини і сутності буття.

Розкриття поняття сутності естетичної аксіології, її предмету, місця і критеріїв у працях Л. Столовича. Аналіз специфіки естетичної цінності, природи естетичного предмета, де вона реалізована. Відмінності естетичної цінності від моральної та пізнавальної.

Ознайомлення з поглядами видатного німецького філософа К. Ясперса. Вивчення історії встановлення панування Духа благочестя в Стародавній Персії, Індії та Китаї. Розгляд активного реверсу в духовній сфері до екзістенціальної реальності архаїчних часів.

Необхідність дослідження видового розділення, класифікації феномену соціального простору. Механізми інтуїції в діяльності та сучасних гуманітарних досліджень на основі філософського принципу об’єктивності. Типи і модальність феномену соціального простору.

Проблема необхідності сучасного переосмислення всезагального соціальних законів та пов’язаного з ними суспільно-політичного і моральнісно-правового законодавства, дослідження і формулювання яких значно інтенсифікувалося у західноєвропейській філософії.

Мета як суб’єктивний компонент мотиву і соціальної настанови. Знайомство з особливостями духовно-практичного осягнення світу. Загальна характеристика предметних форм культури. Розгляд основних способів освоєння людиною світу. Аналіз матеріального буття.

Осмислення феномену трагедії та сутності трагічного. Трагедія виступає як один з найбільш філософічних жанрів. Трагічне - категорія, яка репрезентує об’єктивні протиріччя у боротьбі людини з природою, з суспільними силами чи з власним внутрішнім світом.

Посвячення лекції Романа Інгардена філософії Едіт Штайн. Характеристика основних причин, завдяки яким відбувається трансформація поглядів Штайн: від реалістичної феноменології до містичного богослов'я. Відчуття як спосіб пізнання досвіду Іншого.

Сучасні способи дослідження радянського філософського знання. Присутність в офіційній ідеологізованій філософії прихованого західного дискурсу. Маскування понять у традиційних радянських міфологемах та сюжетах. Розгляд оригінальних текстів філософів.

Суть процесса развития творческого потенциала человека в постсовременном мире отчуждения в превратной форме прогресса "общества профессионалов" и обучения квалифицированного работника. Возвращение людей и их нематериальной практики в социальную теорию.

Сравнительный анализ интерпретаций основных аспектов проблемы "Запад - Восток" в историософии В. Соловьева, Е. Трубецкого, С. Булгакова, П. Флоренского и Л. Карсавина. Определение принципов историософии всеединства в воззрениях обозначенных мыслителей.

Идеальность, обусловленная социальной природой человека. Процесс реализации "идеального" в сознании. Распространение сознательной деятельности людей на взаимодействие с природой и биосферой. Понимание функций и возможностей человеческого разума.

Понятие авторитета и его функции, проблемы функционирования научного авторитета. Накрутка наукометрических показателей и "хиршемания". Способы достижения научного авторитета и оценка адекватности таких наукометрических показателей, как индекс Хирша.

Звертання філософом Ортега-і-Гассета до теми кризи в працях: "Безхребетна Іспанія", "Тема нашого часу", "Що таке філософія?", "Повстання мас", "У пошуках Гьоте", "Дегуманізація мистецтва", "Положення науки та історичний розум", "Виникнення філософії".