Проаналізовано розвиток толерантності. Доведено глибинність витоків зазначеного феномена в світовій та вітчизняній історії. Розглянуто ідею толерантності як пошуки шляхів до гармонізації людських відносин, що символізують актуалізацію моральних якостей.

Закладення основ українського філософського вчення в стінах Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка. Роль П. Копніна в якісному зрушені у характері та напрямках досліджень історії української філософської та суспільно-політичної думки.

Джерела та національні особливості філософії України. Становлення і розвиток філософської думки в Х-ХІV ст., в епоху Ренесансу, Просвіти та Романтизму. Натуралістично-позитивістські та соціалістичні ідеї в України. Філософські погляди ХХ століття.

Аналіз розвитку філософії освіти в Україні як суспільно-інтегративного процесу. Дослідження філософсько-освітніх ідей українських мислителів на суспільство, ролі національного в осмисленні освіти та особи, конституювання національної школи і освіти.

Історико-філософський аналіз становлення і розвитку філософії науки в Україні кінця ХХ - початку ХХІ століття. Завдання методологічного забезпечення пізнання та освоєння світу. Методологічна основа відкриття невідомих законів природи, теорій, знань.

Аналіз причин низької мотивації участі жінок у громадських організаціях. Обґрунтування необхідності оновлення цілей жіночої стратегії розбудови української соціокультури. Визначення пріоритетних векторів стратегії "етики турботи" жіночих організацій.

Логіка та методологія науки, започатковані у попередніх розвідках В.А. Рижка. Парадигма дослідження проблематики концептуалізації. Тлумачення філософії як "концептології". Проектування (проектне мислення) та мережева організація наукових практик.

Осмислення специфіки функціонування демократії в біоетичній парадигмі. Дослідження біоетики, що виникла у сфері біологічних та медичних наук. Розгляд демократії для західного світу, як кращої системи управління. Характеристика тоталітарних режимів.

Осмислення специфіки функціонування демократії в біоетичній парадигмі. Розкриття авторського розуміння біоетики як нового виду фундаменталізму ХХІ ст., що виправдовує демократію еліт. Переваги існування біоетики та проблеми, пов’язані з її становленням.

У статті досліджуються філософські погляди на волю та свободу волі Марка Тулія Цицерона – видатного римського оратора, політичного діяча, гуманіста-просвітника. Цицерон дослідив звідки з’являється у людини воля і свобода волі. Визначення терміну воля.

Культурологічний аналіз феномену українського народного малярства. Менталітет людей, субстанція душі, наявність амбівалентних, бінарних начал у художніх роботах. Гармонійне поєднання ідеального, метафізичного, нематеріального та матеріального в картинах.

Аналіз медіамережевої специфіки епістолярного дискурсу Василя Стуса. Епістолярна комунікація в СРСР у 1970-1980-ті як спосіб поширення альтернативних офіційних цінностей. Дослідження розмаїття мовних ігор у листах Василя Стуса до друзів і рідних.

Наслідки ототожнення понять екзегетики та герменевтики в сучасному академічному дискурсі, проблема їх методологічного та історико-філософського розмежування. Розуміння екзегетики та герменевтики як стратегій, що мають різні інтерпретаційні інтенції.

Дескрипція шляхів понятійного та методологічного визначення екзегетики та герменевтики, що дозволить уникати смислових неточностей та закріпить традицію вживання понять. Історико-філософський аналіз смислового навантаження інтерпретаційних стратегій.

Філософ Епіктет - легендарний мислитель давньоримського стоїцизму. Особливості визначення феномену свободи в раціоналістичному вченні філософів-стоїків. Праведне життя — одна з найвищих цінностей в аксіологічній парадигмі філософії цього вченого.

Огляд феномену совісті як антропологічного чинника, що реалізується як зустріч трьох значних мислителів у просторі роздумів про совість. Філософський простір, де відбувається дія совісті. Філософський дискурс як реалізація парадоксальної пасивності Я.

Необхідність сутнісного розрізнення між філософією й теологією Марітеном. Дослідження неосяжної величі та незбагненності найвищого, містичного рівня пізнання в інтерпретації Марітена Ю.Т. Характеристика фізико-математичного та спекулятивного знання.

Генезис розуміння розуму, волі як провідних антропологічних основ права. Основні моделі поведінки (автономної, гетерономної, девіантної). Аналіз головних джерел права з точки зору взаємодії розумних, вольових засад у регулюванні правової поведінки людини.

Розгляд розуму як ключової властивості людини та засобу пізнання, на основі якого формується об’єктивна картина світу. Вивчення природи розуму шляхом осмислення його проявів. Окреслення шляхів подолання перманентної кризи, в якій перебуває сучасна людина.

Розум як ключова властивість людини та засіб пізнання, на основі якого формується об’єктивна картина світу та відбувається накопичення знань. Шанс відкрити нові горизонти власного існування. Добровільне переміщення людини у штучний світ власних вражень.

Аналіз розуму в персоналістичному вченні Ч.С. Бартніка як структури особи, що обумовлює процес пізнання, який бере початок в особі, виражає її, реалізує і співвідносить із дійсністю. Реальність дійсності як передумова способу пізнання, його прояву і суті.

Завдання неопатристики як теологічного православного руху. Зв’язок поняття християнської віри із релігійним досвідом. Значення віри як довіри до особистості, як впевненості у досвіді для існування етичних, соціальних відносин та існування науки, культури.

Трактування злочину доби Нового часу в контексті філософсько-правової доктрини такими відомими європейськими вченими як П. Гесеенді, Б. Спіноза, Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо, Ш. Монтиск’є, Д. Юм, Ч. Бекаріа, а також російськими та українськими просвітителями.

Специфіка погляду на істину та правду М.М. Бахтіним у роботах "До філософії вчинку" та "Проблеми поетики Достоєвського". Вплив неокантіанства на ідеї філософа. Критика Бахтіним монологічного погляду на істину в межах "єдиної свідомості взагалі".

Розгляд нелінійності особистості в науковому дискурсі, як переходу науки від класичного до некласичного і постнекласичного етапів її розвитку. Аналіз розуміння нелінійної особистості як активного суб'єкта відношення "людина - суспільство - світ".

Дослідження суспільного ідеалу як ціннісного орієнтира у державотворчих процесах, що розглядається крізь призму поглядів видатного філософа ХІХ–ХХ століття П.І. Новгородцева. Поняття "суспільний ідеал" та наслідки його віддзеркалення у масовій свідомості.

Аналіз поглядів на поняття свободи у європейській філософії права (ХІV-ХVІІ ст.). Досліджено погляди провідних європейських філософів прав на розуміння категорії "свобода". Надана оцінка і запропоновано рішення шляхів реалізації ідеології лібералізму.

Філософський підхід до визначення принципів герменевтичності психоаналітичного процесу. Виокремлення психоаналітичної герменевтики поруч із психологічною, філологічною, юридичною, теологічною. Обґрунтування психоаналізу як герменевтичної практики.

Розробка базових положень концепції розуміння у здійсненні права і стратегії її побудови на основі герменевтики права. Удосконалення концепції здійснення права. Предмет і критерій розуміння у здійсненні права в цивільному та кримінальному судочинстві.

Аналіз філософсько-правових ідей епохи Відродження. Розкриття суті особистої свободи та відповідальності, повернення людини до естетичних ідеалів. Гармонізація суспільних і приватних інтересів. Суть індивідуалізму М. Монтеня, розум як критерій істини.