Философские трактовки самосознания в различные исторические периоды. Общественная обусловленность формирования самосознания, возникающего в ходе общения людей, формулирования требований общества к индивиду, установления правил взаимоотношения в группе.

Разработка концепции самости человека, ее структура и функции в социальном бытии человека. Понимание самости в традициях западно-европейской философии. Черты этой категории в кризисном социуме, ее проявления в различных типах самоидентификации человека.

Анализ становления системной духовной практики самотворчества в учении неоплатоника Плотина. Проведение исследования его идеи борьбы телесности против возвышения души. Описание "обращения-возвращения" как состояния переходного между жизнью и смертью.

Изучение контуров определения философского статуса понятия "самотворчество". Соответствие личности со своими представлениями об идеале. Исследование значения самотворчества в современном социуме. Духовные упражнения как универсальная основа творчества.

Федір Достоєвський — один з мислителів, який продовжує приваблювати думаючого читача психологізмом літературного твору і нескінченною трагічністю запропонованого сюжету. Іван Карамазов - репрезентатор остаточної неможливості віри ціього письменника.

Соціально-філософські аспекти сучасних проявів феномену самотності. Необхідність вивчення особливостей інформаційного простору, його поширення і впливу на умови індивідуальної та соціальної комунікації людей. специфіка феномену "самотності у мережі".

Виключна стурбованість індивіда щодо місця, яке він займає в новітній соціальній структурі як один з головних показників забудькуватості людини щодо власної суті. Самотність - результат активізації зусиль особистості, що відірвана від суспільства.

Анализ процесса восприятия научным сообществом нового теоретического знания. Учёный против нового знания и критика собственных разработок. Объяснение механизмов отрицания значимости научных открытий с помощью вводимого понятия самоторможения науки.

Анализ культурно-исторических представлений о феномене самоубийства в религиозных традициях разных времен, народов и в философском смысле. Причины и истоки явления самоубийства. Изучение отношения к самоубийству (суициду) христианских конфессий, ислама.

Весомый вклад величайшего российского социолога и философа И.С. Кона в различные области научной деятельности: философия, сексология, этика и др. Значение и строение "Образа Я". Разделение проблемы "Я" в психологии. Взаимосвязь самоуважения "Образа Я".

Участие в процессе общественного развития представителей творческого меньшинства (А. Бергсон, А. Дж. Тойнби). Изучение философии М.К. Ганди. Сатьяграх - субъект социального развития. Влияние культурного и интеллектуального облика Ганди на его взгляды.

Аналіз антропологічних та аксіологічних інтенцій в філософсько-проповідницькій думці св. Димитрія (Туптала) проповідника митрополита Ростовського (1651-1709) в контексті культури українського Козацького бароко II половини XVII — початку XVIII століть.

Категориальный диалектический анализ семантики понятий "сверхдетерминация" и "гетероглоссия" в контексте американского постситуационизма. Установление отношений между понятиями в специально выбранной политфилософской триаде Бея - Блэка - Зерзана.

Биография доктора философских наук, профессора, заслуженного деятеля науки Республики Казахстан К.Х. Рахматуллина, его вклад в естественнонаучное знание. Размышления о глобальных проблемах философской культуры. Педагогическая деятельность профессора.

Описание и специфика социально-исторических и духовных предпосылок экзистенциализма, его понятие и основные направления. Характеристика, значение и отличительные черты философии К. Ясперса, рассмотрение сущности и смысла бытия в трудах М. Хайдеггера.

Ознаки суспільного ідеалу України. Аналіз проблеми ґенезу державності та соціально—правової держави. Фактори впливу на формування свідомості студентської молоді в Україні для формування суспільного ідеалу. Специфіка цивілізації як буттєвого світу людини.

Розгляд проблеми свідомості в історії філософії. Сутність і основні властивості свідомості, проблема ідеальної свідомості. Структурні елементи свідомості та визначення ролі самосвідомості в житті особистості. Дослідження проблем походження свідомості.

З'ясування тенденцій сучасних когнітивних наук та відношення до свідомості як предмета дослідження. Специфіка сучасного розуміння свідомості. Основні етапи становлення самосвідомості. Сутність маніпулювання свідомістю та сфери здійснення тролінгу.

Походження і сутність свідомості, як проблеми філософії, науки, релігії. Міфологія, релігія та філософія, як історичні типи суспільної свідомості та світогляду людини. Свідомість, як відображення та конструювання дійсності. Діяльність, мислення і мова.

Аналіз взаємодії таких складових свідомості, як діяльність і споглядання. Спільне та відмінне між категоріями споглядання і спостереження. Зведення всіх відносин людини зі світом до діяльності при одночасному постулюванні єдності свідомості і діяльності.

Питання про сутність людини, її походження, місце і роль у світі як одна з основних проблем філософської думки. Історичні типи філософських та релігійних вчень про людину. Перехід античного космоцентричного образу людини, в середньовічний – геоцентричний.

Аналіз історичного розвитку уявлень про світ. Поняття матерії. Співвідношення матеріального і ідеального. Рух як загальний спосіб існування світу. Форми руху. Закономірне і випадкове у розвитку світу. Ідеї механістичного детермінізму. Специфіка законів.

Чинники становлення світової спільноти через філософсько-історичний та соціокультурний аналіз основних етапів інтеграції людства. Визначення пріоритетів політики держав для збереження локальних культур у світовій спільноті на етапі глобалізації.

Аналіз місій і принципів роботи світових спілок мовників як вагомого інституційного аспекту розвитку телеіндустрії та аудіовізуальної культури у ХХІ ст. Розгляд роботи світових спілок мовників як інституцій розвитку та підтримки телеіндустрії у ХХІ ст.

Світогляд як форма загального людського самовизначення, основне ядро особистості, підґрунтя для намірів та планів людини. 4 основні питання світогляду за Імануілом Кантом. Класифікація основних видів світогляду. Практичний життєвий сенс світогляду.

Відкриття постнекласичної епістемології, в якій обґрунтовувалася ідея про значущість випадковості і нелінійний характер розвитку складних систем, які саморозвиваються. Вплив соціальних потрясінь та екологічних катаклізмів сучасності на розвиток людства.

Передфілософські уявлення давніх слов’ян, міфологія космосу, основні культи. Вплив язичницької свідомості на формування християнського світогляду в Київській Русі, нашарування релігійних поглядів. Характеристика основних світоглядних позицій християнства.

Світогляд як форма духовно-практичного освоєння світу та самовираження людини в ньому. Відмінності між історичними типами світогляду. Взаємозв’язок знання, переконання і віри. Аналіз впливу менталітету на погляди і діяльність людини, співтовариства людей.

Осмислення філософсько-антропологічного змісту поняття і феномену шаманізму. На основі вивчення релігійної мапи шаманізму, серед станів, що переживає шаман, визначення тих, що збігаються із розширеним станом свідомості за зовнішнім і внутрішнім проявом.

Розгляд освіти як одного з основних культурних інститутів. Концептуалізація проблеми антропологічного обґрунтування глобалізаційних змін у ній засобами філософії освіти. Обґрунтування положень різноманітності типів світогляду на підставі уявлень.