З'ясування механізму та моделей функціонування капіталу знань щодо діяльності людини у сучасному соціумі. Трансформаційна природа сучасних знань як багатовимірний вияв соціальної реальності. Функціонування загального механізму осмислення дійсності.

Макс Шелер: свобода дій, дієздатність, індивід і особистість. Вільгельм Дільтей: причини та передумови виникнення герменевтики. Едмунт Гуссерль, "Криза європейського людства і філософія". Отто Фрідріх Больнов та його "Філософська антропологія сьогодення".

Виявлення взаємозв’язку антропоцентричного напряму в гуманітарно-природничих наукових сферах. Визначення світоглядних орієнтирів наукової картини світу кожної доби. Визначення перспективів дослідження нового напряму антропології - лінгвоантропогенезу.

Сутність герменевтики як сучасної наукової дисципліни. Особливості розвитку та напрямки дослідження цієї науки. Реалізація ідеї діалогічного сприйняття світу, відкриття особистісного смислу текстів для зрозуміння ідей великих письменників та вчених.

Дослідження особливостей соціокультурної реальності глобалізованого світу. Аналіз базових чинників зміни соціокультурного простору. Виявлення основних аспектів у трансформації комунікативних, ціннісних та ідентифікаційних адаптаційних механізмів людини.

Проведення комплексного аналізу етичної проблематики сучасних медіа з її проєкцією на поняттєву диспозицію класичної (Кантівської) етики та "нової" етики. Розгляд етичного складника в концепції історії філософії Освальда Шпенглера ("Присмерк Європи").

"Чотири благородні істини буддизму", сформульовані Просвітленим в одній із перших проповідей, як сутність та принципи буддизму. Пантеон віровчення буддистів. Філософія їх релігійного культу і релігійної організації. Основні ідеї в буддизмі, їх поширення.

Етико-практична спрямованість буддизму. Основні засоби перетворення психіки і психофізіології особистості. Вивчення сучасного значення буддизму. Перший принцип методології природного реалізму. Визнання рівноправності і рівнозначності всіх іпостасей буття.

Аналіз проблеми інформаційної людини як транс- та пост-людини. Розрив між соціальним станом та біологічною фазою. Контекстуальність і локальність ідеї людського часу. Перехід від символічного обміну розрізнень до соціальної логіки еквівалентностей.

Аналіз розвитку соціальної філософії. Фрагментація кризи, ослаблення принципів раціональності, відсутність порівняльних аспектів у сучасних соціально-філософських дослідженнях. Розрив між соціальною теорією і практикою сучасної трансформації суспільства.

Аналіз сутності, динаміки та ціннісних аспектів тенденцій розвитку інформаційного процесу в контексті постіндустріального суспільства. Огляд можливостей ефективного використання сучасних комунікаційних процесів у соціально-економічній сфері суспільства.

Цифрові технології та нові засоби комунікації. Специфіка сучасної технологічної революції, зумовленої прогресом та ефектами NBICS конвергентних мегатехнологій та їх соціокультурними наслідками та ризиками. Процеси технологізації наукової діяльності.

Загальна характеристика сучасного антропологічного виміру гештальту. Розгляд особливостей екзистенційно-аналітичної території особистості. Аналіз процесу надбання будь-яким об’єктом або явищем своєї форми. Сутність поняття "континуум усвідомлення".

Дослідження думки студентів з основних макрорегіонів (окрім окупованих територій), щодо сприйняття постаті та ідей українського філософа, письменника, педагога Григорія Сковороди. Ключові ідеї видатного мислителя про смисл життя й розуміння щастя.

Спроба осмислення умов та принципів вільного досягнення справжньої згоди, яка не спотворюється зовнішніми та внутрішніми примусами, а конституюється силою кращого аргументу. Аналіз можливості втілення принципу свободи, яке сприяє повазі до гідності.

Сучасний арт-ринок характеризується глобалізацією своєї діяльності, зміною традиційних функцій художніх інституцій та гіпертрофованою роллю професійних посередників, відсутністю чіткої цінової політики та неможливістю контролю цін, а також віртуалізацією.

Аналіз маніпулятивного змісту неорусинства, спрямованого на спотворення процесу формування української національної ідентичності мешканців Закарпаття на засадах спільного громадянства, утвердження громадянських прав та побудови консолідованої демократії.

Визначення особливостей осмислення естетизму. Розгляд іронічно-афористичного мислення Б. Дизраелі і О. Уайльда. Спроби введення уайльдівських міркувань у простір проблематики європейської філософії. Аналіз застосування потенціалу біографічного методу.

Місце і роль філософії в суспільстві та аспекти формування нових значень філософського понятійного апарату. Дослідження особливостей функціонування міфологем у науковому пізнанні. Аналіз постмодерністських інтерпретацій усталених культурних смислів.

Характеристика взаємозв’язків раціональних та позараціональних компонентів у науковому пізнанні. Суть проблеми контексту (смислового поля), в якому функціонують ті чи інші поняття. Дослідження особливостей застосування міфологем у науковій діяльності.

Розгляд параметрів сучасного філософсько-антропологічного знання як основи життєвої стійкості українців в умовах анексії Росією Криму та у результаті спецоперації московських зверхників на Донбасі, спрямованої на дестабілізацію ситуації в Україні.

Розгляд етимологічної складової концепту "місцевий розвиток" у реалізації підходу філософської рефлексії як "специфічного типу конструювання, відображення мисленнєвої реальності" задля пошуку його ідеалу. Розвиток людської цивілізації, науки і техніки.

Розглядаються основні умови, які визначають перебіг процесів у духовній сфері сучасного українського суспільства та формуванні духовного простору країни. Описані аспекти міжцивілізаційної взаємодії у духовних процесах, становлення ментальності населення.

Зв’язок філософії освіти з духовно-моральним вихованням молоді в епоху науково-технічного прогресу (НТП). Філософська проблема впливу НТП на духовно—моральне становлення людини як інтелектуального, духовно багатого й освіченого фахівця, на його природу.

Екзистенціалізм як напрям у філософії двадцятого століття, що позиціонує і досліджує людину як унікальну духовну істоту, що здатна до вибору власної долі. Розкриття екзистенціальних інтенцій спорту в контексті сучасних соціально комунікативних практик.

Вивчення стану наукової сфери в Україні. Визначення вимог до директивної форми управління, характерної для дисциплінарної організації досліджень, у міждисциплінарних і трансдисциплінарних дослідженнях. Аналіз кадрового забезпечення наукової діяльності.

Виклики сучасній науці: тотальна комерціалізація, бюрократизація, втрата академічних свобод, невідповідне кадрове забезпечення, проблема розуміння науки суспільством, втрата сприйняття наукової істини як загальнолюдської цінності. Подолання цих викликів.

Осмислення питання гетерогенної специфіки суб’єктивності, онтологічний вимір якої уможливлює залучення багатовимірної специфіки людської реальності. Особливість розвитку проблематики афективності й пасивного конституювання в генетичній феноменології.

Онтологія виявлення гетерогенної специфіки суб’єктивності. Вивчення гетерогенності суб’єктивного досвіду, що уможливлює залучення фундаментальних рівнів індивідуального буття у світі, що визначають базові умови суб’єктивної специфіки людського досвіду.

Методологія фальсіфікаціонізму. Історизм як принцип наукового пізнання. Цінності і норми пізнавальної діяльності. Співвідношення знань, істини і переконань у науці. Критерії етичності вчених. Прагматистський інструменталізм Дьюї. Тлумачення позитивізму.