Общая характеристика суждения как формы мышления, отражающей представление о действительности в сознании человека. Определение связи между понятием, мыслью и суждением. Анализ простых логических связей ложных, истинных, условных и импликативных суждений.

Простое суждение, как отображение существования или не существования предмета суждения в реальности. Сущность изучения логикой форм мышления, абстрагированных от заключенного в них конкретного содержания. Подведение представлений под рассудочные понятия.

Суждение как форма мышления и его субъекты. Повествовательные, вопросительные и побудительные предложения, их структура и назначение. Понятия, отношения между которыми выражаются логическими кругами. Вывод суждения при помощи логического квадрата.

Суждение, как форма мысли, представляющая собой логическую связь двух и более понятий, могущая быть истинной или ложной. Признаки суждения и признаки предложения (знакового комплекса). Логическое подлежащее, сказуемое. Последний элемент суждения - связка.

Что такое признак предмета. Состав простого и сложного суждения. Понятие и состав умозаключения. Понятие фигур силлогизма. Нарушение правил аргументации. Суждение, истинность которого необходимо обосновать. Высшая форма организации научного знания.

Суждение - форма мышления, в которой что-либо утверждается или отрицается о факте предметов. Логическое отражение реальности Разнообразие модальных частиц, слова, словосочетания по своему значению и этимологической природе. Единицы экспрессивной лексики.

Характеристика суждений, их связи с понятием: сущность связи суждения и понятия; их отличительные аспекты (генетический и функциональный); выражение истинной или ложной мысли; логики-номиналисты (Р. Уэтли, Гоббс); логики-идеалисты (Кант); виды суждений.

Общая характеристика суждений. Деление суждений на виды по характеру связки. Выделяющие и исключающие суждения. Классификация суждений по количеству. Отношения между суждениями. Независимые суждения как суждения, которые не имеют общих составляющих.

Общая характеристика и роль суждения в познании. Структуры (виды) простых суждений, суть единичных и множественных. Понятие и виды сложных суждений: конъюнктивные, дизъюнктивные, импликативтивные. Особенности выражения суждений в естественном языке.

Понятие и направления логического анализа суждения как формы абстрактного мышления, в которой что-либо утверждается или отрицается о существовании предметов, связях между ними, свойств. Классификация и типы суждений, их сравнительная характеристика.

Суть простого суждения, его виды и структура. Определение субъекта и предиката в суждении. Понятие атрибутивного суждения, суждения с отношением, суждения существования. Суть категорических суждений. Класс предметов в целом как субъект общих суждений.

Установление вида отношения между суждениями, заданными логическими формулами. Способы определения области истинности логической функции на диаграмме Вена, логическое уравнение. Анализ суждений и построение таблиц истинности для посылок и заключения.

Самоубийство как саморазрушительный акт личности. Анализ культурно-исторических представлений о феномене саморазрушения личности в философско-религиозном аспекте. Разнообразие взглядов в мировых нравственных и религиозных традициях на проблему суицида.

Характеристика сущности понятия самоубийства. Анализ статистических данных по проблеме самоубийства (география, причины, социальная и этническая принадлежность, пол, возраст, время совершения). Анализ философских взглядов на понятие "рациональный суицид".

Пошук відповіді на питання "чому в епоху інтенсивної комунікації все ще актуальною залишається теза про те, що мовчання – золото?". Самообмеження в комунікації як форма мізантропії. Не допущення проявів агресії, зверхності по відношенню до інших людей.

Зменшення гносеологічного оптимізму та самовпевненості через усвідомлення неспіврозмірності навколишнього світу та людського інтелекту, якому не вистачає швидкості, та маневрової лабільності в сучасному світі. Структурні зміни в автопоезних системах.

Приведення багатоманіття соціально-психологічних практик, способів опанування світу до можливої єдності (принципу суперечливості) психологічного дискурсу з філософським. Реалізація діалектичного принципу суперечливості в ситуації кризи особистості.

Суперечливість процесів формування і функціонування інноваційної культури у демократичному суспільстві. Оцінка підготовленості громадян до впровадження демократичних стандартів життя та соціальних процедур. Демократично-гуманістичні засади виховання.

Аналіз та оцінка цілісності світу на сучасному етапі його розвитку, існуючі суперечності та глобальні проблеми. Основні характеристики моделювання як методу наукового пізнання. Вивчення та оцінка ефективності даної соціально-філософської проблеми.

Особенности нанонауки, в частности нанохимии, создание методов исследования, управления и манипуляции веществом вплоть до единичных атомов и молекул. Супрамолекулярная химия и нанохимия как результат раскрытия новой области химии и смежных наук.

Аналіз теоретичного внеску Ю. Габермаса в дослідження проблеми інклюзивного формування публічності. Характеристика практичної значущості соціально-філософської концепції німецького мислителя. Обґрунтування її релевантності актуальним проблемам сучасності.

Аналіз теоретичного внеску Ю. Габермаса в дослідження проблеми інклюзивного формування публічності. Практична значущість його соціально-філософської концепції світового громадянського суспільства, її релевантність актуальним проблемам сучасності.

Исследование философских источников супрематического обоснования беспредметного мира (буддизма, даосизма, феноменологии Гуссерля и Хайдеггера), повлиявшего на принципы живописи Малевича. Супрематизм Малевича, пустота пустынь и вещественность вещи.

Історико-філософські тлумачення свідомості. Сутність поняття "суспільна свідомість", її структура та функції. Зв'язок між суспільним буттям і свідомістю. Мова як матеріальна форма вираження свідомості. Шлях людини до самосвідомості через соціалізацію.

Характеристика діалектики взаємного конституювання сучасного права. Аналіз соціально-філософської концепції модернізації як суспільної раціоналізації. Способи виявлення евристичного потенціалу і меж застосування парадигм дослідження модернізації.

Поняття суспільної свідомості. Політична форма свідомості, правова, моральна, естетична, релігійна, філософська, наукова форми свідомості. Матеріальні умови життя суспільства. Політична психологія. Розуміння співвідношення свободи і відповідальності.

Аналіз викликів філософії виховання із соціокультурних контекстів. Гідність як виховний орієнтир, соціальна цінність у вимірах негативної і позитивної свободи. Перспективи взаємодоповнення філософії освіти, соціальної філософії та філософії політики.

Аналіз гідності як виховного орієнтиру та соціальної цінності у вимірах негативної та позитивної свободи. Виявлення потенціалу філософії освіти у становленні культури свободи, необхідної для розбудови демократії та ствердження демократичних цінностей.

Сутність, соціокультурні прояви суспільного досвіду в динаміці соціального часу, чинники його формування та сприйняття. Еволюція соціально-філософських уявлень про роль досвіду, як етноментального феномену соціуму, в розвитку особистості та суспільства.

Аналіз філософії морального ідеалізму, особливістю якої є утвердження ідеалу абсолютного добра, що, на думку Новгородцева, набуває форми суспільного ідеалу як вічної складової суспільного життя. Відродження природного права як ідеальної сутності права.