Позиции наиболее востребованных философских подходов к данной теме: философия культуры экзистенциализма и постмодернизма. Обращение к ауре повседневного мышления теоретиков-философов. Исследование культурной плюральности феномена повседневности.

Отличия философских воззрений на смерть от мифологических по способу их формирования и передачи. Рассмотрение философии бессмертия в учении Платона. Христианское понимание смерти и бессмертия. Трактование бессмертия в философии Канта, Фейербаха, Геккеля.

Изучение древнегреческой философии в период эллинизма. Рассмотрение основных философских направлений эпохи эллинизма. Основные философские вопросы скептицизма. Необходимость обоснования для человека счастья в эпикурействе. Возникновение физики стоиков.

Огляд кола дослідницьких проблем, пов'язаних із темою теософії та "Живої Етики". Описано здобутки на ниві дослідження теософії та "Живої Етики" різними представниками гуманітарної науки. Стан висвітлення даної теми в релігієзнавстві та сходознавстві.

Проблемы разметки по предметным областям в новых электронных ресурсах, отражающих данные народной речи. Опыт внедрения тематической разметки томскими диалектологами осмысляется на фоне решений, принятых разработчиками других диалектных корпусов.

Предмет и методика исследования, а также направления деятельности представителей "Социальных исследований науки". Принципы неопозитивизма в отношении методологии научного познания. Концепция анализа американского философа и социолога науки Дж. Холтона.

В статье рассматривается социально-философская рефлексия феномена социальной памяти, выявлены устойчивые тематические области и структуры, имеющие непосредственное отношение к фундаментальным социально-философским обобщениям в отношении проблемы памяти.

Взаимосвязь мышления и абсолютного сознания. Математика - часть сознания, созданная самим сознанием. Мистическое представление о сознании. "Парадокс точности" от Колмогорова. Использование сознанием способа пространственно-временного представления вещей.

Раскрытие фундаментальных процессов функционирования музыкального времени. Особенности музыкального смысла как упорядочивающего отношения звучания ко времени и времени к звучанию. Хронотопическое представление смысла в процессе интерпретации музыки.

Результаты исследования времени как момента творчества. Анализ хронометрической структуры момента выражения и понимания смысла. Изучение событийного времени как меры научных и технических форм. Рассмотрение реперцепции константных форм представлений.

Руйнування загальнолюдських цінностей і погіршення стану фізичного та психічного здоров’я мешканців світових мегаполісів, проблема темпів життя сучасної людини, витіснення з її буднів розміреності. Підходи до розуміння особистісної темпоральності людини.

Характеристика онтологических различий в качестве ключевого положения, разделяющего онтологию М. Хайдеггера на два уровня. Анализ главного принципа фундаментальной онтологии - онтологического различия - на основе экзистенциальной аналитики Dasein.

Основы процессов культурной динамики: растяжения и сжатия поля культуры. Анализ понятий "новая архаика" и постмодерн, постпостмодерн, "культурничество". Моделирование культурной системы с учётом формирования предметной идентичности человеческого "я".

Мифология как форма мировоззрения современного человека. Роль религии в формировании мировоззрения. Предмет и методы философии. Основные направления и идеи восточной и русской философии. Проблема материи, пространства и времени в философии и науке.

Рассмотрение позитивизма как одного из наиболее влиятельных направлений буржуазного философского мышления и его исторических форм. Раскрытие сущности позитивистской философии и причин ее возникновения. Изучение основных положений аналитической философии.

Аналіз сучасної освітньої моделі та її компонентів з урахуванням світового досвіду й національно-культурних традицій. Окреслення закономірностей розвитку загальної середньої освіти в Україні відповідно до сучасних філософських концепцій і теорій.

Оцінка рис сучасної філософії, етапи її становлення. Діалектичний та історичний матеріалізм. Філософські напрями: позитивізм і неопозитивізм. Філософія життя від Ф. Ніцше. Герменевтична інтерпретація життєвих питань. Структура психіки особи за Фрейдом.

Дослідження специфіки філософського дискурсу, висвітлення тенденції' його розвитку в контексті сучасного медіапростору. Використання комп'ютерних й телекомунікаційних технологій при забезпеченні інтерактивності комунікації постіндустріального суспільства.

Дослідження розвитку американської філософської думки з середини XX століття до сьогодення. Визначення та аналіз сутнісних рис американської філософії. Створення об’єктивної класифікації та систематизації основних філософських течій та відомих мислителів.

Розгляд філософсько-богословських поглядів голландського мислителя Спінози, зокрема його метафізичних поглядів. Розкриття філософських вимірів параметрів трансцендентності і з'ясування його відносин зі світом і людиною. Роль книги "Етика" Спінози.

Характеристика осмысления модели теодицеи Г.В. Лейбница в контексте ее предпосылочной роли по отношению к кантианской модели антроподицеи. Главная особенность реконструкции лейбницевского способа постановки и решения проблемы бого- и мирооправдания.

Аналіз філософсько-богословських поглядів данського мислителя ХІХ ст. С. К’єркеґора. Порівняння теодіцейних розбіжностей між позиціями Геґеля і К’єркеґора. Аналіз філософсько-богословських вимірів параметрів трансцендентності. Аналіз книги "Твори любові".

Зв'язок в епоху Середньовіччя політичної думки з теологією. Здійснення філософського аналізу теократичних поглядів А. Блаженного. Заснування канонічного права на римському праві. Використання ідеї права як релігійною, так і світською політичною думкою.

Различные представления о теократии с юридической, политической и теологической точек зрения. Социально-экономическое и политическое устройство общества державы Ахеменидов, правительство в провинции Иуда. Теократия в провинции Иуда: pro et contra.

Отношения между теологической и философской этикой, взаимная дополнительность этих академических дисциплин. Этика и религиозные традиции. Анализ теорий контраста и тождественности к вопросу о соотношении между христианской этикой и моральной философией.

Суть содержания и места теологической теории в английской политико-правовой мысли XVIII века. Связь эволюции теологических воззрений на природу королевской власти в XVIII веке с закономерными изменениями в идеологическом климате английского общества.

Реконструкция культурных условий возможности теологии как специфической интеллектуальной практики. Главная особенность понимания божественного как неантропного - неподконтрольного человеку, но при этом оказывающего на него непреодолимое влияние.

Характеристика проблемы определения статуса теологии в системе гуманитарных наук в современной России. Исследование структуры теологии как науки в исторической и теоретической проекциях, сделав особый упор на отличительные для любой науки особенности.

Дослідження багатовимірного феномену з підвищеною гносеологічною та онтологічною складністю. Проблемі пізнання та самовдосконалення людини в межах релігійно-містичної філософської традиції у площині діалогу філософії, науки і релігії в сучасну епоху.

Походження зла як результат повстання проти авторитету Бога. Божественне передбачення, план спасіння як основа теодицеї. План викуплення як остаточне вирішення проблеми зла в контексті Божої милості та справедливості, комплексне відновлення людини.