Історико-теоретичні передумови виникнення теорій суспільного договору. Сучасні версії договірної доктрини, проблема раціонального обґрунтування моралі. Раціональне обґрунтування принципів соціальної справедливості в рамках сучасного контрактаріанізма.

Виявлення тенденцій осмислення проблеми виникнення держави на основі суспільного договору в історії суспільно-політичної думки України. Дослідження ефективності демократичного шляху розвитку країни. Специфіка української суспільно-політичної думки.

Проблеми, пов’язані із стрімким розвитком технологій НБІК сучасності — нанотехнологій, біотехнологій, інформаційних технологій, когнітивних наук. Формування нової філософії трансгуманізму про те, що люди здатні подолати обмеження за допомогою технологій.

Біографія психолога, філософа, одного із основоположників неофрейдизма - Еріха Фрома. Філософська сутність поняття "свобода" як способу подолання нестерпного стану, нав’язаного особі матеріальними і духовними умовами життя, її аспекти та механізми.

Вчення Сковороди про дві натури і три світи. Ідея співіснування двох натур за часів античності. Співвідношення між двома типами буття у різних філософських ученнях. Пов'язування Сковородою ідеї внутрішньої, невидимої природи з поняттям "сутність".

Аналіз теорії альтруїзації та альтруїстичної любові П. Сорокіна у філософському контексті. Повернення до філософського осягнення соціальної реальності відбудеться у пізніх працях П. Сорокіна. Покращення природи людини, підвищення рівня її духовності.

Механізми міркування та природа творчого мислення. Аналіз процесів мислення та їх закономірностей. Релігійні та наукові погляди про сутність речей та побудову Всесвіту навколо терміну "логіка". Зародження свідомості як наслідок логічних взаємодій.

Подолання уречевлення і повернення до родової сутності людини в теорії Карла Маркса. Сутність і причини відчуження в ученні Маркса. Аналіз причин популярності та відмови від марксизму. Основні напрямки критики суспільно-економічних теорій Маркса.

Специфічні особливості визначення людини в іудео-християнській традиції. Принцип застосування детермінізму до психології як характерна ознака філософського вчення Зиґмунда Фрейда щодо людської природи. Основні погляди К. Маркса на теорію гуманізму.

Комплексний історико-філософський аналіз теорії культурно-історичних типів М.Я. Данилевського в контексті європейської та російської філософської традиції. Аналіз законів історичного розвитку, етнопсихологічної концепції культури, геополітичної доктрини.

Онтологічні, гносеологічні й логіко-методологічні розробки М.Я. Данилевського. Основні закони історичного розвитку та їх етнопсихологічна концепція культури. Головні ідеї автора в роботі "Росія і Європа" як осмислення сучасної цивілізаційної ситуації.

Характеристика засад лібертаріанства задля розуміння позиції Р. Нозіка у сучасному неоліберальному дискурсі. Сутність анархічної концепції існування з боку критики лібертаріанської політичної думки, її слабкі сторони. Поняття та сутність справедливості.

Активне неприйняття англійської мови в якості засобу інтернаціональної комунікації як елемент боротьби за національну самоідентифікацію. Лінгвіцизм - спосіб легітимізації нерівноправного розподілу влади між групами, що визначаються на мовній основі.

Поняття пізнання, його види, рівні та форми. Проблема істини в пізнанні. Роль розумової активності людини у створенні знання і у свідомій організації своїх пізнавальних дій. Основні типи умовиводів. Суттєві особливості наукового пізнання, його методи.

Космогонічна концепція Канта як найвеличніше досягнення астрономії з часів Коперніка. Особливості вчення цього філософа в "критичний період" його творчості. Роль антагонізмів у суспільному розвитку. Основна суперечність філософського вчення Канта.

Види знань у гносеології Платона. Аристотелізм у європейській гносеологічній традиції. Зв'язок гносеології і логіки Аристотеля, основні типи знань. Пізнання як згадка. Неоплатонізм як продовження і розвиток теорії ідей Платона в європейській філософії.

Аналіз процесів прийняття рішень як об'єкту дослідження в контексті вирішення питань екологічної безпеки. Аспекти залучення концепту "прийняття рішень" при моделюванні і прогнозуванні суспільної поведінки як реакції на сприйняття екологічних ризиків.

Поняття "прийняття рішень". Аналіз концептуальних основ теорії прийняття рішень та перспективи її застосування в галузі екологічної безпеки. Методологічні засади пізнання процесів прийняття рішень. Предметна специфіка екології та теорії прийняття рішень.

Поняття раціональності у філософському й економічному дискурсах. Експериментальне обґрунтування чотирьох раціональних стратегій, кожна із яких є раціональною для певного діапазону складності задач, що спростовує теорію раціональності П. Козловські.

Визначення поняття раціональності у філософському й економічному дискурсах. Німецький філософ Петер Козловські та його теорія, згідно із якою суб’єктивістське поняття економічної раціональності розширюється за рахунок етичної і релігійної раціональності.

Сутність симуляційних філософських теорій Ж. Бодрійяра. Онтологічні принципи та філософська стратегія включення самодостатних, незалежних від трансцендентних зразків симулякрів в універсальну сферу життя сучасної людини у парадигмі некласичної філософії.

Розгляд теоретичної концепції Р. Барта трьох видів одягу та їх структур: іконічної, технологічної, вербальної. Дослідження впливу різноманітних форм віртуального простору на феномен моди. Аналіз співвідношення іконічної та вербальної структур одягу.

Формування політичної та правової ідеології Древньої Греції в ідеях софістів. Поняття номіналізму та універсалій в поглядах середньовічного філософа В. Оккама. Політичні проекти у філософії епохи Відродження:від Н. Макіавеллі до Т. Гоббса і Дж. Локка.

Цивілізаційний статус країн та їх регіонів як предмет наукового дослідження. Підходи до історії розвитку людства. Дослідження теорії цивілізацій в контексті розвитку сучасного гуманітарного знання. Східна та західна парадигми цивілізаційного розвитку.

Краткая биография Е.П. Блаватской, оценка ее роли и вклада в развитие теософии как научного направления. Основные положения ее учения: происхождение Вселенной, реинкарнация, закон Кармы, социально-историческая концепция. Отзывы о трудах философа.

Изучение теософских моментов в цивилизационных теориях О. Шпенглера и А. Тойнби, наиболее репрезентативных представителей "теорий локальных цивилизаций". Бэконовская триада, разделяющая весь космос познания на божественное, природное и человеческое.

Вчення про аскезу. Дослідження складних стосунків спорту, релігії та церкви в контексті елімінації сучасного розуміння "правильної аскези" у контексті активізації фізкультурно-спортивного світогляду людей у ставленні до власної рухової активності.

Специфика христианства с точки зрения того, как оно определило европейский научный идеал рациональности. Анализ проблематики самосознания и внешнего бытия на основе метафизики долженствования - особенность христианского средневекового вероучения.

Наука и философия в средние века. Особенности культурно-исторического типа рациональности (теоцентризма). Соотношение разума и веры, различие задач философии и теологии, становление концепции истины. Сущность и смысл христианства; реализм и номинализм.

Средневековье как эпоха господства религиозного сознания. Теоцентризм - характеристика последовательного религиозного мировоззрения, в котором Бог и религиозная деятельность, религиозное бытие выступают основой и центральным звеном всей жизнедеятельности.