Основные функции науки. Применение научно обоснованных методов исследования как основное условие получения новых знаний. Классификация методов познания. Методы теоретического исследования, их характеристика, особенности, сущность и основные функции.

Особенности применения научно-обоснованных методов исследования. Абстракция и конкретизация, индукция и дедукция, анализ и синтез, сравнение, классификация. Метод восхождения от абстрактного к конкретному. Обобщение, как продукт мыслительной деятельности.

Особенности методов исследования абстракции и конкретизации. Индукция и дедукция как два важнейших типа умозаключений, которые совершает исследователь. Виды анализа как метода научного познания. Суть синтеза, сравнения, классификации и обобщения.

Рациональное познание и логические процедуры вывода. Объединение различных объектов в группы на основе общих признаков. Отображение знания в знаковом, символическом виде. Изучение методов теоретического уровня познания и их характерные признаки.

Характеристика специфических материальных средств используемых в ходе научного познания. Философские и общенаучные методы научного исследования. Обобщенная схема структуры методологии. Сущность распространенных методов социологических исследований.

Представление о рациональных моделях реальности, их логическом фундаменте, абстрактных объектах и формах количественного описания. Основные положения консервативной модели реальности. Инвариантность законов классической механики относительно времени.

Комплексное исследование теоретических оснований социально-культурной практики французского ситуационизма в их полноте в контексте философской мысли XX в., роли ситуационистских идей в процессе эволюции гуманитарного знания и социокультурной практике.

Анализ социальной концепции Лилиенфельда, проблемы, для решения которых в XIX в. не было необходимых предпосылок. Вклад в развитие российской социально-философской мысли. Русский позитивизм как основа критики объективно-идеалистических воззрений на мир.

Характеристика общественного сознания как идеального. Определение языкового знака как "идеального объекта". Отличительные черты "идеального объекта" от материального. Применение понятия идеального для описания продуктов и способов духовной деятельности.

Исследование различных теоретических философских взглядов на совершенствование модели воспитания на современном этапе. Теоцентрическая и социоцентрическая, натуроцентрическая и антропоцентрическая модель воспитания. Поиски новой философии образования.

Особенности теоретического языка науки. Анализ средств эмпирического исследования, их понятийные элементы. Методы эмпирического описания, ориентированные на максимально очищенную от субъективных наслоений объективную характеристику изучаемых явлений.

Понимание мировоззрения, его основные концепции и этапы развития. Особенности современного научного мировоззрения, его преимущества и недостатки. Принцип всеобщего изменения и его использование в науке. Континуальная логика мировоззрения и её значение.

Дослідження рефлексії співвідношення суспільних ідеалів і політичних інтересів. Підходи щодо мотивації політичної активності та уявлення про найбільш досконалий суспільний устрій. Синхронізація динаміки еволюції суспільної теорії та історичної практики.

Вивчення предметного поля філософії освіти. Історичні передумови виникнення гендерно-орієнтованої освіти, яка виступає засобом подолання наявних гендерних стереотипів. Роль переконань у регулюванні гендерних відносин. Поява гендерних стереотипів.

Автентичність як унікальність через специфічний життєвий шлях з індивідуально-особистісним пошуком мети і сенсу життя. Визначення сутнісних характеристик людини з унікальними особливостями і неповторною стратегією свободи у побудові власного існування.

Програмні маніфести українського поета-футуриста М. Семенка, в яких відображено концептуальні положення, що стали основою його теорій кверо-футуризму і пан-футуризму. Ототожнення ідеології із змістовним наповненням творів пан-футуристичного спрямування.

Питання взаємодії норм права та релігії як надзвичайно складна, багатогранна та комплексна тема дослідження. Аналіз головної проблеми людського суспільства щодо співвідношення релігійних та правових норм у їх концептуальному та історичному аспектах.

Аналіз FinTech як окремої галузі національного господарства, яку запропоновано розглядати як сукупність FinTech-установ. Теоретичні засади розробки та реалізації таких інновацій. Підвищення якості надання фінансовими установами послуг своїм клієнтам.

Філософське вчення голізму - фактор, який передував появі трансдисциплінарних наукових досліджень. Трансдисциплінарність - один з найбільш важливих напрямків багатовимірної трансгресії сучасної науки за кордони своєї класичної схеми ідентифікації.

Дослідження феномену туризму з точки зору окремих наукових дисциплін на основі мультидисциплінарного, міждисциплінарного підходів. З'ясування сутності туризму як багатобічного явища у понятійний спосіб, представлення її категоріально та концептуально.

Розуміння феномену психологічного благополуччя особистості в контексті філософії та психології. Аналіз поняття "психологічне благополуччя". Сутність екзистенційої філософії. Огляд проблеми благополуччя особистості в працях екзистенційних філософів.

Обґрунтування змісту поняття здоров’я та його компонентів. Визначення різних підходів до визначення цього поняття. Розгляд уяви про здоров’я в психологічній, філософській і медичній літературі. Аналіз основних підходів до розуміння феномену здоров’я.

Аналіз рецепції конструктивізму у вітчизняній філософії. З'ясування праксеологічного спрямування виявлених інтерпретацій у теоретично-аксіологічному полі міждисциплінарних підходів у соціальній філософії, філософській антропології та філософії культури.

Биография французского писателя и мыслителя Альбера Камю. Понятие абсурда, его философское осмысление, проблемы смысла бытия, ценности жизни и свободы. Анализ морали и последствий поступка, сущность бунта, его ценность и значение в судьбе человека.

Знание как специфический род бытия. Главные черты научного знания по Аристотелю. Решение вопроса о классификации наук. Основные положения теории познания древнегреческого философа. Ее отличие от идей абстрактного математизма в теории "форм" Платона.

Свободный человеческий дух и символические формы культуры: внутренне противоречие культурного творчества, законы культурно-исторического движения. Метафизические и религиозно-этические искания И. Ильина. Взгляды Бердяева на развитие мировой культуры.

Понятие, сущность мудрости, характеристика и отличительные черты теории Стернберга. Процесс пробуждения мудрости, описание, специфика парадигмы Берлинской группы при изучении мудрости. Позитивное старение, исследование американского психиатра Д. Вайланта.

Движение к нередуктивной, когерентной и фундаментальной теории сознания по Д. Чалмерсу. Сильные стороны, проблемы, противоречия концепции сознания ученого. Характеристика взглядов Р. Пенроуза на проблему сознания человека и возможность его алгоритмизации.

Основные этапы развития позитивизма. Возникновение и представители неопозитивизма, логика и рост научного знания в исследовании постпозитивизма. Особенности и сущность философских сочинений Имре Лакатоса, Томаса Куна, Майкла Полани и Пола Фейерабенда.

Изложение различных концепций и религиозно-философских теорий о происхождении Вселенной: креационизм, теория большого взрыва и М-теория, космологическая модель Канта. Модели Вселенной Эйнштейна (статическая Вселенная) и расширяющейся Вселенной Фридмана.