Франц Кафка как продолжатель философского учения датского философа-экзистенциалиста С. Кьеркегора. Аскетизм, неуверенность в себе, самоосуждение и болезненное восприятие окружающего мира - неотъемлемые качества писателя. Идея абсурда, человек и власть.

Краткий очерк жизни, этапы личностного и творческого становления великого немецкого философа Ф. Ницше, факторы формирования его мировоззрения. Личность и культура в произведениях данного мыслителя, особенности и направления исследования данных категорий.

Восприятие и понимание авторского слова П.Я. Чаадаева в контексте российской интеллектуальной и политической культуры. Истинная и ложная любовь к Отечеству. Чаадаев сквозь призму оценок авторов Серебряного века. Особенности профетизма чаадаевской мысли.

Характеристика взглядов Энгельса. Исследование специфических особенностей классической немецкой философии. Рассмотрение основных причин ограниченности материализма. Ознакомление со взглядами Шеллинга на отношение реального и идеального в природе.

Рассмотрение результатов переосмысления категории "повседневность" в философии Хайдеггера, феноменологически определившего ее, как способ бытия человека. Исследование диалектической методологии для раскрытия феномена неповседневного бытия человека.

Аналіз концепцій філософії Нового часу, погляди Ф. Бекона і Т. Гобса. Становлення наукової картини світу у працях Р. Декарта, Б. Спінози, І. Ньютона, Г. Лейбніца. Д. Локк як засновник сенсуалізму в філософії, епоха французьких просвітників, пошук істини.

Мистецький концепт буття людства. Культурологічне осягнення сутнісного змісту категорії мистецтво. Культурологічний огляд теоретичних концептів мистецького підґрунтя життєдіяльності людини в контексті культурогенезу та різноманітних форм буттєвості.

Аналіз концепції творчого потенціалу людини як багаторівневого духовно-діяльнісного феномена, що має енергетичну природу та цілісний характер. Визначення особливостей креативних процесів в умовах цивілізаційних перетворень, що відбуваються в Україні.

Дослідження соціально-філософського аспекту проблеми реалізації творчого потенціалу людини в сучасних умовах, етапи його трансформування в українському суспільстві. Аналіз образного мислення особистості. Технології наукового і соціального пізнання.

Філософське визначення поняття "творчий потенціал особистості". Характеристика, використання та особливості методологічних підходів до вивчення особистості, сутність досліджень В. Рибалки. Креативна здатність як характерна ознака творчого потенціалу.

Пошук форм лицарського тлумачення виду Homo Liber у боротьбі за волю України у творчості А. Макаренка як збереження духу історичної необхідності подолання примітивізму поглядів противників демократичного патріотизму. Відображення символів козакофільства.

аналіз сучасних підходів до трактування творчості і технічної грамотності як окремих категорій педагогічного знання. Оцінка взаємозв'язку і взаємовпливу цих категорій в організуванні якісного освітнього процесу в сучасному закладі вищої освіти.

Життєвий контекст творчості Мішеля Фуко і основний напрям руху його думки. Поняття диспозитива і оцінка громадських феноменів. Перегляд Фуко цінностей, рух до філософії "порятунку". Аналіз філософом "дійсної людини" у сучасній пізнавальній ситуації.

Дослідження зв’язку інтуїтивізму та інтуїціонізму з філософськими проблемами дослідження творчості. Аналіз основоположень концепцій творчості, які змістовно можуть бути пов’язані з розкриттям змісту інноваційної діяльності в науці доби глобалізації.

Розгляд та компаративний аналіз понять творчості та креативності особистості. Розкриття основних відмінностей трактування та використання означених понять у соціально-філософському аспекті. Обґрунтування тісного взаємозв'язку творчості та креативності.

Співвідношення креативності та творчості в контексті соціально-економічних процесів сучасності. Способи репрезентації сутнісних сил людини. Самореалізація сучасного індивіда в умовах трансформації економічної системи в кінці ХХ - на початку ХХІ ст.

Дослідження двох протилежних поглядів на творчість - Платона та Аристотеля, де талановитість людини передбачає божественне натхнення (Платон) або, відповідно, лише особистісні зусилля. Актуалізація вчення Григорія Сковороди про "споріднену працю".

Методологічний розподіл філософсько-антропологічного аналізу на рівні у відношенні до системи сучасної філософії. Ієрархічна схема характерологічних понять архетипу. Порівняльний аналіз мистецької та наукової творчості. Комплекс світовідношення творця.

Аналіз психоаналітичної методології та підходів до архетипізації творця, мотивації до творчості, проблеми реалізації творчого потенціалу особистості на матеріалі мистецтва та наукового дослідження. Порівняльний аналіз мистецької та наукової творчості.

Сутність, зміст і атрибутивні ознаки театрального дійства. Його культуротворче значення в естетизації та гармонізації соціальних відносин. Структурно-функціональні трансформації цієї особливої форми соціальної активності в духовному освоєнні дійсності.

Философско-культурологическая природа основных видов театральности. Модерн в искусстве - художественно-эстетическая реакция культуры на засилье позитивистско-материалистических тенденций. Пространство и время – основные концепты бытия театральности.

Социальные технологии легитимации политической и экономической власти. Социально-философское трактование понятия театральности. Художественно-эстетическое воплощение феномена театральности в повседневной жизни современного российского общества.

Анализ интерпретации медиа, как определенной формы театральности, раскрывающейся через совокупность специфических свойств театра, присутствующих в медиальном дискурсе современности. Анализ медиальной зрелищности, как сложного поливариативного явления.

Мысль или положение, истинность которого требуется доказать. Членение предложения в контексте на исходную часть сообщения и на то, что утверждается в нем. Умозаключение как форма мышления или логическое действие. Примеры софизмов и закон противоречия.

Обсуждение вопроса о возможности натуралистического объяснения феноменального опыта (квалиа). Пресуппозиция рассуждений о природе сознания. Подход Дж. Макдауэлла, получивший в название "перцептивный концептуализм". Функциональный аналог человека.

Марксистская философия как понятие, которое обозначает философские учения Карла Маркса и Фридриха Энгельса. Общая характеристика распространенных тезисов К. Маркса о Л. Фейербахе. Рассмотрение особенностей разработки научного понимания практики.

Генезис теистического психологизма как методологической основы изучения религиозного опыта. Первичные элементы религиозности в предкогнитивной психосоматической основе сакрального чувства. Десакрализация сферы религиозных переживаний в философии Юма.

Религиозный текст как моральный кодекс, множественность толкований которого неизбежно повлечёт за собой утрату ценностных ориентиров. Шлейермахер как основоположник герменевтического метода. Классификация текстов и множественность их интерпретаций.

Визначення змістового навантаження поняття "текст" з погляду філософської герменевтики. Тлумачення глибинного змісту тексту, його перекладу шляхом досліджень структури й семіотичної природи мови. Текст як основа гуманітарно-філософського мислення.

Исследование литературного текста как коммуникативного события социокультурного значения, как формы общения отдаленных друг от друга автора и читателя. Роль переводчика в трансляции художественной и дискурсивной ценности переводимого произведения.