Сравнительный анализ негативной и позитивной концепции свободы с целью обнаружения ключевых точек соприкосновения и различий. Свобода как отсутствие вмешательства. Проблема необходимости в контроле. Аналих вопросов морали. Свобода - хозяин своей жизни.

Рассмотрение вещи в контексте будущего и прошлого как самостоятельных категорий, демонстрируя неизбежность осязательно-наглядных представлений внутри них. Характеристика видения идеального устройства общества вместе с идеальным вещным окружением.

Немецкий ученый и философ Иммануил Кант и влияние его трудов на развитие философии XVIII века. "Вещи в себе" и "вещи для нас" как исходные понятия, на которых базируется философия Канта. Проблема ограниченности человеческого опыта и бесконечности мира.

Основные определения понятия "форма" в истории философии, их сильные и слабые стороны. Роль, значение сознания в становлении формы и чувственного восприятия. Особенность чувственной рефлексии, сущность и специфика рефлексии Фалеса, Анаксимандра.

Анализ проблемы взаимосвязи таких понятий, как "вещь" и "телесность", в контексте философии культуры. Применение понятие телесности в отношении человеческого тела и вещей, окружающих его (объектов культуры, а также творческой деятельности человека).

Внесок стародавніх філософів у формування еколого-валеологічних понять. Пошук вказівок на будь-які стосунки людини із природою в концепціях відомих натурфілософів мілетської школи. Питання природного в людині у філософії Епікура і Тіта Лукреція Кара.

Сутність, зміст та особливості ролзівської інтерпретації взаємності, що продовжує ліберальну традицію в політичній філософії. Характеристика процесу вирішення гострої кризи міжлюдських і міжкультурних відносин, реалізація взаємності через прощення.

Співвідношення політики і релігії як форм інституалізації суспільства, еволюційні зміни у взаємодії цих структур, що репрезентують домінантні тенденції сучасного розвитку духовного життя. Взаємовплив політичних і релігійних чинників в історії України.

Особливості розуміння людського буття в екзистенціальній і структурно–орієнтованій філософії. Загальна і конкретна предметну спрямованість трансцендентальної антропології і феноменологічної онтології як напрямів філософської думки і як окремих дисциплін.

Схарактеризовано взаємодію здоров’я та здорового способу життя. Суттєві відмінності цих понять. Здоровий спосіб життя відображає життєдіяльність людей як на рівні соціальних відносин, так і на рівні їхнього індивідуального соціального середовища.

Натуралізм - вид філософського монізму, згідно з яким все, що існує чи відбувається, є природним в сенсі сприйнятливості до пояснення за допомогою методів, які продемонстровані в природних науках. А. Плантінга - сучасний західний релігійний мислитель.

Формування новітньої філософії музики із врахуванням міждисциплінарних зв’язків мистецтва, теорії музики, психології. Взаємодія людини і музики в сучасному світі, її вплив на когнітивні рівні свідомості, емоційні та духовні переживання та їх активація.

Дослідження поняття громадянського суспільства та його становлення у взаємодії та взаємозалежності з державним устроєм в контексті демократичних перетворень України. Ідея свободи і самоуправа як ідеальної умови функціонування соціуму.

Загальні поняття "інформаційного суспільства" в системі філософських знань. Особливості інформаційного етапу у становленні цивілізаційних систем. Формування та побудови суспільства нового типу. Використання інформаційно-комунікаційних технологій.

Визначення понять "неофобія" та "неофілія", а також їх взаємодії з "творчим вчинком" - соціально-філософським поняттям, що відображає результат взаємного переходу особистості і макрокосму, своєрідне "усунення інформаційних фільтрів" у свідомості людини.

Сфера взаємодії політики й економіки, форми, методи, процедури відображення цієї взаємодії в суспільній свідомості і науці. Розробка пізнавальної концепції оцінки взаємодії в умовах прискореної трансформації суспільства як взаємної обумовленості розвитку.

Застосування методів соціально-філософського аналізу до вивчення політичної та економічної ситуації в пострадянських країнах, стратегії та здійснення в них політичних та економічних реформ, досвід трансформації України і застосування його для В'єтнаму.

Аналіз теорії управління, влади і держави в історії філософії. Сутність і основні управлінські методи вирішення соціальних суперечностей і конфліктів. Творча визначальна роль інтелігенції та еліти в ефективному управлінні різними сферами суспільства.

Теорії управління, влади і держави в історії філософії. Роль природних і соціальних законів в управлінні, роль потреб та інтересів у формуванні її мотивів і цілей. Сутність і основні управлінські методи вирішення соціальних суперечностей і конфліктів.

Розвиток уявлень про свідомість людини як об’єкт дослідження філософії, психології, семіотики від Нового часу до сучасності. Зміст філософських, психологічних і семіотичних ідей мислителів. Свідомість людини як форма знакового відображення світу.

Процеси забезпечення духовності особистості та формування її здатності до самоактуалізації. Формування в особистості цілого комплексу якостей та здатностей, які, будучи спрямовані на її саморозвиток, одночасно є і механізмами забезпечення духовності.

Обґрунтування взаємозв’язку громадянської компетентності та становлення людського індивіда як сутності. Структура громадянської компетентності особистості, її пізнавальні (когнітивні), діяльнісні (процедуральні) та морально-вольові (ціннісні) елементи.

Проблема прогнозування складних соціальних систем. Аналіз впливу високих технологій на формування складності і непрогнозованості соціальної системи. Закон утворення зв'язків Д. Рікардо. Розгляд прикладів непередбачуваності поширення високих технологій.

Соціально-філософське осмислення взаємозв’язку оптимізму та песимізму, його змісту і значення у процесі формування соціальної перспективи. Аналіз соціальних умов формування та розвитку взаємозв'язку оптимізму і песимізму, його закономірного характеру.

Аналіз причин виникнення стану самотності та суїцидальної поведінки. Вплив соціальної реальності певного історичного періоду на людську свідомість. Формування почуття єдності людини зі світом як умови запобігання екзистенційній кризі та самогубству.

Характеристика культурно-аксіологічних передумов соціальної екології. Дослідження форм прояву взаємозв'язку соціальної екології з політикою, економікою та правом, при вирішенні задач щодо охорони навколишнього середовища в умовах сучасного суспільства.

Проблема врахування соціально-екологічного фактору при дослідно-конструкторських розробках і їхній практичній реалізації. Взаємозв'язок соціальної екології з економікою і правом, від яких залежить вирішення задач охорони навколишнього середовища.

Мораль як основа волі в плані спонуки на діяльність пізнання та творення. Естетичний принцип самоорганізації розуму на адекватне відображення дійсності. Вплив мистецтва на становлення культури співпереживання стражданням боголюдини у християнстві.

Діяльність як "суттєва визначеність способу буття людини в світі, здатність її вносити в дійсність зміни, опосередковані ідеальним". Дослідження системи трансцендентального ідеалізму. Основні етапи розвитку взаємодії природи та людського суспільства.

Здійснення розгляду аспектів взаємозв'язку життєво-досвідного знання з науково-емпіричним і науково-теоретичним дослідженням. Аналіз даного взаємозв'язку не тільки як необхідного і важливого компоненту наукового знання, але й складного соціального явища.