Аналіз лібералізму і комунітаризму як філософсько-правових течій через принцип бінарної опозиційності. Застосування принципу суперечностей за агональним типом і пошук трансформацій між лібералізмом і комунітаризмом як філософсько-правовими явищами.

Дослідження поняття духовного й плотського розуму в поглядах мислителів українського Відродження. Виокремлення тенденції раціоналізації та інтелектуалізації в період до ХVІІ століття. Розгляд філософських поглядів професорів Києво-Могилянської академії.

Філософія Сковороди та її характеристика. Теорія "двох натур". Матерія і форма, їх особливості у філософії ученого. Філософські погляди Сковороди в тлумаченні Д. Чижевського. Основні природні підсумки філософських і життєвих шукань Г.С. Сковороди.

Піфагор як давньогрецький філософ, релігійний та політичний діяч, засновник піфагореїзм, легенда і джерело дискусій уже в стародавні часи, знайомство з біографією. Загальна характеристика найвидатніших вчень і головних творів давньогрецького філософа.

Біоетика як вчення про моральний бік діяльності людини в медицині та біології. Становлення біоетики як науки, предмет, основні принципи, напрями і завдання її розвитку. Практичні проблеми біоетики: трансгенні рослини, клонування людини, евтаназія, аборти.

Проблематика поведінкової діяльності людини і її детермінантів, взаємозв'язку вродженої потреби як біологічного фактору з правом кожної людини на репродуктивне відтворення. Природні права людини. З'ясування базових вроджених потреб та їхньої першопричини.

Сутність біоморфного урбанізму як стратегії поєднання технологічного розвитку міст та збереження і розвитку потенціалу живої природи в містах. Дослідження сучасних викликів охорони довкілля в урбо-просторі, необхідність колаборації прогресивних сил міста.

Висвітлення проблематики впливу владних структур на маси, зважаючи на те, що характер такого впливу в сучасних умовах має чітко виражене біополітичне підґрунтя. Аналіз понять "маси" і "природа масових явищ" у проблемній площині філософської антропології.

Висвітлення проблематики впливу владних структур на маси, зважаючи на те, що характер такого впливу в сучасних умовах має чітко виражене біополітичне підґрунтя. Виявлення сутності прогресуючої контрадикції між людиною і людським співтовариством.

Визначення біосоціальних засад соціокультурних та духовних детермінант коеволюції щодо феномена мистецтва. Розгляд його ролі в організації системи "людина-суспільство-природа". Вивчення функцій мистецтва в коеволюційному вимірі людської історії.

Знайомство з проблемами створення і використання біологічної зброї. Особливості розробки нових підходів до лікування різних генетичних захворювань. Мікроби як джерело біологічної небезпеки для людини. Аналіз шляхів цілеспрямованого знищення людей.

Концептуалізація категоріального апарату біополітики. Дослідження біоцентризму як одного з основних термінів сучасного біополітичного дискурсу. Уявлення про умвельт Я. фон Ікскюля, його використання Майер-Абіхом для обґрунтування біоцентричних поглядів.

Ідея "біохімічної речовини", що пронизує біосферу Землі, як енергії з біполярним зарядом. Сутність біполярності біосфери та ноосфери. Життя як таке є найвищою цінністю для нооетичної людини. Історія розвитку та перспективи концепції В.І. Вернадського.

Пасіонарій — енергійна, пристрасна людина без критеріїв добра та зла, що здатна заради примарної ідеї пожертвувати своїм життям. Пасіонарність та нооетика - біполярні прояви філософської концепції В.І. Вернадського, що штовхають людство до розвитку.

Біполярність пасіонарності та нооетики як концепт ноосфери у сучасних наукових та соціальних процесах, що показують людський екстремальний та гармонійний потенціал і його наслідки, виходячи з визначення про людство як потужну геологічну силу Землі.

Построение концептуальных оснований для осмысления социальных и технологических инноваций в их значении для человеческого бытия. Объективная оценка инноваций и проектов в области идентификации и социальных технологий, имеющих воздействие на человека.

Обзор некоторых следствий из рассуждений стоиков о благе, зле и безразличном, получившие развитие в учении Эпиктета. Экзистенциальная теория поступка, основанная на идее свободы выбора. Рассуждения Эпиктета о понятии действительного и мнимого зла.

Философские и богословские взгляды Альберта Швейцера. История мировых религий и философских направлений в его работе "Христианство и мировые религии"; поиски новых обоснований этики; концепция благоговения перед жизнью - естественной и духовной.

Світоглядна культура благодійності у філософствуваннях мислителів класичної і сучасної школи. Біфукарційний розгляд підстав благодійності, сформульованих у працях філософів від античності до епохи Просвітництва. Моральні аспекти в практиках благодійності.

Аналіз проблем здійснення благодійності та почуття милосердя. Філософський аналіз світоглядної культури благодійності на прикладі філософствування мислителів класичної та сучасної школи. Розгляд основних моральних аспектів в практиках благодійності.

Суть сприймань про благословенне життя як складову уявлень про щастя в українській духовній культурі епохи бароко. Тлумачення бачень про щасливе земне життя християнина в спадщині А. Радивиловського в порівнянні зі спадком І. Гізеля та І. Галятовського.

Исследование вопроса о благочестии философа, изложенного в работе Лео Штрауса "О "Евтифроне"", посвященной она одному из ранних диалогов Платона. Рассуждение Штрауса о благочестии Сократа, о том, был ли виновен Сократ в нечестии и развращении молодежи.

Биография и основные труды Августина Блаженного. Философская канва идей Августина, град земной и град Божий. Ценность философских обобщений Августина, прорыв в понимании категории времени. Человек в философии Августина, полемика с иеромонахом Пелагием.

Черты неоплатонизма в учении о бытии Августина. Бог как исходный и конечный пункт размышлений. Идея о соотношении настоящего, прошедшего, будущего. Главные постулаты в критике скептицизма. Утверждение Августина об участии воли во всех актах познания.

Определение виртуальной реальности. Критерии реальности при различных формах сознания, их применение в виртуальной реальности. Соблюдение моральных норм в виртуальном мире и последствия их несоблюдения. Перенос знаний из виртуальной реальности в истинную.

Критическая оценка традиционных, субстанционалистских и современных конструктивистских подходов к анализу субъекта истории. Изучение вопросов социальной философии, географического детерминизма, этнокультурной идентичности, исторического сознания.

Исследование трудов "Лекции по философии религии" Г.В.Ф. Гегеля и "Антихрист" Ф. Ницше, проблема Бога, христианства и атеизма в философских учениях немецких мыслителей. Общие и различные моменты в позициях философов по вопросам религиозного мировоззрения.

Историческое развитие представлений и понятий о Боге в сознании человека. Философская концепция Единого Бога. Эволюционное развитие религии. Бог в религиозном сознании верующего. Концепция Единого и абстрактно описуемого Бога. Природа и сущность человека.

Анализ понимания А. Койре отличий средневекового и античного объяснений природы, восходящих к Аристотелю, от новоевропейского, идущего от Коперника, Галилея и Ньютона. Кожев - продолжатель размышлений Койре. Основание науки Нового времени согласно Кожеву.

В статье проясняются базовые понятия в осмыслении феномена традиции – богословие, религия, теология и их догматы, обсуждается методология осмысления базовых постулатов Русской Северной Традиции. Показано, что РСТ отвечает критерию полноты понимания мира.