Історико-філософське дослідження місця категорії віри у поглядах Мартіна Бубера та Лева Шестова та її гносеологічного статусу. Аналіз впливу юдейської філософської думки. Паралелізм віри як добра і знання як уособлення зла. Історіографія та методологія.

Характеристика філософських розмірковувань Миколи Шлемкевича щодо сутності понять віри, релігії, вірувань. Розгляд особливостей виявлення значень віри для процесу розвитку духовних сил людини та їх роль у формуванні свідомості української молодої людини.

Категоричний імператив - загальний закон етики, який є важливим аспектом для аналізу духовних і релігійних орієнтацій людини. Віра - глибинна, загальнолюдська універсалія культури, що фіксує комплексний феномен індивідуальної та масової свідомості.

Дослідження релігійного способу сприйняття світу, механізми та психологічні передумови занурення особистості у релігійну віртуальну реальність. Ілюзія, що продукує віртуальну реальність, як захисний механізм організму, вироблений у процесі філогенезу.

Методологія дослідження віртуалізації. Розробка концепції віртуалізації суспільства в межах соціально-філософського підходу. Вплив віртуалізації на соціальні інститути і на суспільство загалом. Проблеми трансформації особистості під впливом віртуальності.

Аналіз особливостей соціалізації індивіда в умовах віртуальної реальності. Проблема пошуку особистістю власної ідентичності. Філософський аналіз наслідків соціалізації індивіда в умовах віртуального простору. Соціальні системи попередніх поколінь.

Дослідження розвитку соціально-філософської думки. Проблеми існування людини в глобальному техногенному світі. Визначення змісту феномену віртуальної реальності в інформаційному суспільстві та виявлення механізмів її впливу на світогляд індивідууму.

Відстеження ключових моментів формування філософських уявлень про сутність та природу віртуальної реальності, починаючи з поглядів античних філософів і до сучасності. Розширення обсягу поняття "віртуальна реальність" завдяки науково-технічній революції.

Специфіка віртуальної реальності, створеної інформаційними і телекомунікаційними технологіями, її основні онтологічні характеристики: час, простір, каузальність. Постнекласичне розуміння часу як конструкту. Визначення особливостей буття комп’ютерної ВР.

Дослідження характеру взаємодії людини з віртуальною реальністю. Ризики та негативні наслідки використання віртуальної реальності. Оцінка характеру взаємоіснування людини та віртуальної реальності. Негативні чинники впливу на людську свідомість.

Обгрунтування ризомності соціальних мереж. Характеристика ризомності віртуального соціального простору, що визначає новий контур соціальних взаємодій. Розгляд мовних ігор, як засобу пом'якшення негативних наслідків фрагментації соціального простору.

Аналіз сукупності просторово-процесуальних характеристик ідентифікації, який дозволить охопити контекст її розгортання в умовах віртуалізації суспільства. Залежність людини від віртуального мікропростору в прийнятті рішень, перебування в кіберпросторі.

Філософське осмислення чинників національного об’єднання України в умовах формування громадянського суспільства. Співвідношення вищих потреб національної особистості із життєвими цінностями, особливостями індивідуального та соціального світовідношення.

Соціальний феномен патріотизму через пошук суб’єкта формування патріотичної національної ідеології. Дослідження феномену інтелігенції як частини суспільства, здатної розробляти ідеї і здійснювати ідеологічний вплив та реалізовувати ідеї патріотизму.

Биография древнегреческого ученого и энциклопедиста Аристотеля. Анализ трудов мыслителя. Метафизическое учение Аристотеля, его вклад в логику и методологию. Воззрения на организацию общества и учение о государстве, изложенные в трактате "Политика".

Мессианская роль России в истории человеческой цивилизации как один из основных философских постулатов славянофилов. Основная концепция западников - ликвидация феодально-крепостнических отношений и развитие российского общества по буржуазному пути.

Рассмотрение главных событий биографии Михаила Ломоносова. История развития русского красноречия. Изучение социальной природы риторики и необходимость ее возрождения и развития. Рассмотрение вклада М.В. Ломоносова в развитие российской риторики.

Особенность использования понятия человеческой природы в работах Маркса. Рассмотрение им животного свойства постоянных человеческих стремлений в их отношении к человеческому свойству. Характеристика понимания Марксом подлинно человеческих потребностей.

Лингвофилософские идеи Ф. Петрарки и Д. Боккаччо. Превознесение риторики в полемике Ф. Петрарки против естественных наук. Развитие навыков красноречия и активная коммуникация с другими представителями социума. Дифференцированность восприятия языков.

Исследование проблемы человекосообразного образования с позиций потенциала философии дошкольного образования в гуманизации современного образования. Анализ футурологии дошкольного образования и возможных последствий современных тенденций его развития.

Характеристика вкуса и идентичности в традиционном обществе и в современной культуре глобализации. Идентичность как фундамент любой личности и показатель ее психосоциального благополучия. Основные механизмы внедрения вкуса и утраты традиционности.

Вкус как эстетическая категория, один из предметов изучения эстетики как философской дисциплины. Фундаментальное понятие стилистики. Нравственное развитие человека. Контроль рефлекторных действий. Западноевропейский литературно-художественный стиль.

Спроба розширення списку архетипів, сформульованих К.Г. Юнгом. Визначення колективного підсвідомого людей у площині потестарних відносин. Здійснення експлікації універсальних першообразів людської свідомості - архетипів "влади найкращих", "слуги народу".

Філософська рефлексія з приводу влади символу. Символ – культуроутворюючий, раціональний засіб пізнання (позитивна концепція). Символи як засоби, які зміщують бажання з заборонених об’єктів на об’єкти – "замінники", забезпечуючи безпосереднє задоволення.

Загальний природній порядок, частину якого становить людина у трактаті Б. Спінози. Тема свободи і її суть у творі Т. Аквінського "Коментарі до Аристотелевої Політики". Психологічний аналіз, матеріально-корисні причини виникнення форм державного правління.

Державна власність як ключова форма об’єктивного владно-власницького привласнення, яка в основному підпорядкована діалектиці змісту і форми. Знайомство з головними особливостями та проблемами взаємодії влади-власності і держави в епоху перших цивілізацій.

Основні елементи влади. Двобічне відношення взаємодії суб’єкта і об’єкта. Історія питання влади у філософській думці. Принцип оцінювання й покладання цінностей. Спроможність поєднання людини із суспільними та державними інститутами в єдине ціле.

Становление личности ученого В.И. Вернадского. Анализ эволюции биосферы под воздействием человеческого разума с философской точки зрения. Роль роста человеческой личности в прогрессе человеческого общества. Неизбежность перехода биосферы в ноосферу.

Изучение исторических особенностей формирования философского мировоззрения Владимира Ильича Ленина. Рассмотрение сущности теории марксизма и вклада Ленина в её развитие. Анализ "Материализма и эмпириокритицизма" - основной философской работы В.И. Ленина.

Владимир Соловьев - первый систематик в русской философии. Основные философские труды В. Соловьева. Сущность учения о всеединстве, диалектика Абсолюта. Использование учения В. Соловьева о Богочеловечестве для толкования истории человеческого общества.