Комплексное рассмотрение проблемы перемещения культурной памяти из реального мира (как традиционной формы бытия) в виртуальное пространство. Исследование изменчивости соотношение присутствия культурной памяти в реальной жизни и в виртуальном пространстве.

Междисциплинарность - предпосылка перемещения культурной памяти в виртуальное пространство. Взаимодействие памяти и виртуалистики как междисциплинарный проект. Наглядность - способ эмоционального влияния на общество при обсуждении трагических событий.

Выявление основных изменений и функционирования хронотопа виртуального нарратива в современном мире на примере виртуального нарратива компьютерных игр. Хронотоп виртуального нарратива, характеристика и особенности факторов, влияющих на данный феномен.

Вивчення особливостей соціальної програми постмодернізму. Розробка науково-методологічної бази для систематизації наукових ідей з метою створення нового суспільства, що у свою чергу створить підґрунтя для формування оновленої суспільної свідомості.

Витализм как философское направление, утверждающее наличие в организмах нематериальной сверхъестественной силы, управляющей жизненными явлениями — "жизненной силы" (лат. vis vitalis), "души", "энтелехии", "архея" и других. Витализм в истории химии.

Исследование вопроса об истинной цели и смысле жизни русского человека, поднимаемого в творчестве Георгия Свиридова. Размышления автора о славном прошлом России, о судьбах подвижников православия, современном упадке веры, разрушении христианских святынь.

Определение понятий и характеристика сущности философии языка и языковых игр. Лингвистика как один из важнейших предметов философствования. Происхождение теории и принципы идеи языковых (концептуальных) игр. Примеры игр-коммуникаций Витгенштейна.

Внутренние и внешние трудности с апроприацией метафизических идей австрийского философа Н. Витгенштейна. Антиплатонизм и паранепротиворечивая логика математика. Исследование системы нумерации Трактата Анат Билецкой. Оценка соотношения мира и языка.

Платон і Аристотель - видатні діячі античності, концепції яких мають бути представлені при розгляді проблематики філософських витоків біополітики. Ш. Монтеск’є - представник політичної думки, що розглядає проблематику вроджених особливостей народів.

Становлення орієнталізму - проблема, що займає важливе місце у дослідженнях інтелектуальної історії Західної Європи у модерний період. Орієнталізм - тип дискурсу, рисою якого є ідея онтологічної та епістемологічної різниці між "Сходом" та "Заходом".

Роль Галена у формуванні раннього раціоналізму. Його погляд на історію медицини. Створення власного образа лікаря, якого він називає другом поміркованості і товаришем істини. Натурфілософські уявлення про анатомо-фізіологічні особливості організму людину.

Сутність передумов виникнення суспільства споживання і теорії "споживацької революції". Виникнення можливості існування суспільства споживання у контексті "репродукції продукції", в умовах механічного відтворення та популяризації серійного продукту.

Задоволення найрізноманітніших потреб як матеріальних, так і духовних - стимул людської життєдіяльності. Формування нового соціального класу під назвою "буржуазія" - ключовий момент щодо появи суспільства споживання у теоріях споживацької революції.

Базові метафізичні ідеї Р. Ґарріґу-Лаґранжа як одного з провідних неотомістів ХХ ст. Аналіз історичних витоків концепції на тлі богословської спадщини безпосередніх вчителів і наставників автора, вплив на інтелектуальне становлення молодого філософа.

Аналіз актуальних питань щодо становлення та розвитку пенітенціарної філософії в Україні та світі. Теоретичне підґрунтя та історико-філософська база розвитку пенітенціарної ідеї та її філософське значення для розвитку суспільства та особистості.

Аспекти антропологічної проблематики та вихідні принципи філософсько-богословської спадщини Кароля Войтили. Порівняння ключових ідей і методів К. Войтили із персоналізмом та феноменологією. Установлено, що Войтила є представником етичного персоналізму.

Людська персональність як індивідуалізована людська цілісність. Співвідношення в людині природного, соціального, персонального та трансцендентного. Сутність цінностей та свободи. Проблема смерті та безсмертя людини у філософсько-світоглядному окресленні.

Обґрунтування суверенності людини як морального суб’єкта - одна з характерних особливостей щодо розуміння ідеї гідності в епоху Нового часу. Специфіка відображення людської самоцінності епохи Ренесансу в українській історико-філософській традиції.

Причини освітньої кризи в декогеренції культурного середовища. Створення освітньої методології, адекватної викликам часу, на основі розуміння культури як ціннісно-символічного підмур'я освіти й за умови залучення філософією освіти культурологічної науки.

Потужний сплеск суспільної думки у Франції, відомий як французьке Просвітництво. Філософське осмислення особливостей виховання. Теоретичний аналіз основних положень виховання французьких просвітників. Найкраща форма державного управління К. Гельвеція.

"Виховна екстраполяція" культурологічних еквівалентів матеріальних вершинних орієнтирів як принцип наочного представлення елементарних базових підвалин культурно-цивілізаційного процесу. Її аналіз при розгляді тематичних творів живописця І. Труша.

Можливості синергетичної парадигми нелінійного мислення щодо підвищення якості вищої економічної освіти в Україні. Сучасна економічна освіта як форма знання і пізнання, необхідність активного застосування синергетичних методів для її модернізації.

Дослідження онтологічної зумовленості випереджаючої функції розвитку системи освіти в умовах сучасного суспільства. Оцінка фундаментальних наслідків впливу інформації і освіти на сучасний світ. Дослідження філософських основ "суспільства знань".

Дослідження й аналіз особливостей онтологічної зумовленості випереджаючої функції розвитку системи освіти в сучасному суспільстві. Ознайомлення з філософськими основами "суспільства знань". Характеристика філософського мислення людини, як феномену буття.

Розгляд поглядів італійського філософа Джорджо Агамбена щодо етичних, політичних наслідків пандемії Covid-19 в ретроспективному огляді його теорії. Погляд на філософію Агамбена як негативну констатацію кризових ситуацій без пропозицій варіантів вирішення.

Шляхи та особливості ґенези ідеї цілісної освіти особистості в європейському освітньо-філософському просторі від найдавніших часів до наших днів. Характеристика античної концепції "Kalokaraoia" та ренесансної педагогічної системи "pietas litterata".

Розгляд поняття "річ" як ключового для розуміння філософії мови Густава Шпета. Роль герменевтики Гуссерля в становленні герменевтики Гайдеґґера. Розгляд інтенційного об'єкта як об'єктивного моменту свідомості. Ентелехія як найінтимніший осередок смислу.

Соціально-філософське дослідження дискурсивних стратегій переходу від мультикультуралізму до постмультикультуралізму. Позбавлення від архетипів посттоталітарної і постколоніального свідомості. Епістемологічні стратегії дослідження мультикультуралізму.

Розгляд творчої спадщини доктора філософських наук, професора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Т. Аболіної. Створення інтелектуальної ніші для занять наукою. Аналіз моральнісної культури в контексті соціокультурної динаміки.

Виявлено такий режим роботи метафізики, в якому знімається протиставлення догматизму і критицизму, і критичний метод постає не у публіцистично-полемічному аспекті, а як філософсько-логічна робота. Оновлення уваги до метафізики як режиму роботи розуму.