Краткий обзор основных подходов исследования понятия "творчество". Познание творческой деятельности в философии. Исследование актуальности исследования гендерного аспекта детерминированности феномена творчества с позиции деятельностного подхода.

Концепция "ницшеанского" типа личности в гендерных вариациях Л. Петрушевской. Обоснование Петрушевской опасности поверхностного понимания идей Ницше. Проблема имморализма и "cверхчеловека" в традиции русской классической литературы в период романтизма.

Философско-методологический анализ теорий метафоры. Проблемы архетипической феминности и маскулинности в работах Фрейда. Концептуализация образов мужского и женского в процессе социокультурного смыслообразования. Отличительные черты метафоризации гендера.

История гендерных исследований. Методика выявления гендерной репрезентации этнической идентичности мари с помощью математической статистики. Реконструкция ценностей финно-угорского суперэтноса с использованием текстов фольклорных и литературных жанров.

У статті стверджується, що постмодерна філософія та гендерні дослідження – це широкі поняття, які описують різноманітні сфери діяльності та предмети дослідження. Також вказується про складність проблеми "сумісності" методологій філософії постмодернізму.

Змістовна багатоманітність гендерних досліджень з точки зору контекстуальної визначеності розуміння людини. Особливості гендерних досліджень з точки зору їх відповідності постнекласичній раціональності і структурна організація гендерних досліджень.

Розгляд гендерних досліджень у контексті постнекласичної раціональності як системи знань, епістемологічних і методологічних практик та сукупності ціннісних настанов. Вивчення специфіки їх структурної організації, методології і соціокультурних можливостей.

Индивидуализация образа жизни и технический прогресс - факторы, которые дают свободу для полного высвобождения энергии и воображения в социальных практиках трасмобильности. Особенности развития гендерно-сексуальных отношений в эпоху постгуманизма.

Гендерное самоопределение индивида в условиях господства патриархальной картины мира и трансформации современной культуры. Социальные, культурные, экономические и политические процессы как детерминирующие факторы системы ценностей современного человека.

Авторское определение обыденного сознания как сознания, складывающегося в процессе повседневной жизни людей на основе житейского опыта и здравого смысла, организующего действительность вокруг человека. Обоснование важности обращения к гендерным ценностям.

Роль гендерного подхода как методологии и исследовательской стратегии. Особенности постановки проблемы мужественности и женственности в русской социально-философской мысли. Гендерный аспект социального неравенства как проблема российских трансформаций.

Репрезентация гендерных практик в Германии XVIII века. Идеалистический подход Лейбница к понятию "душа и тело": генезис философии данного мыслителя и формулирование сущности субстанции. Подход к видовому определению в понятиях субстанций Лейбница.

Особенности самоопределения социального субъекта в современном глобализирующемся мире. Определение гендерной репрезентации как переопределения и корректировки социальных поло-ролевых позиций. Традиционные этнонациональные гендерные роли и обычаи.

Сущность и понятие гендерного феминизма, специфика кочевых родов. Роль и значение эпоса в культурном наследии народа. Характеристика основных проблем номадизма для казахстанских ученых. Особенности гендерного аспекта исследований номадических культур.

Исследование творчества М.В. Безобразовой, первой в России женщины, получившей профессиональную подготовку в области философии и соответствующую сертификацию согласно европейским стандартам. Основные этапы ее творческого пути и личные предпочтения.

Жизнеописание и краткий обзор научных трудов Фридриха Ницше. Переоценка человеческих ценностей и раскрытие содержания смысла жизни с точки зрения социологии и мораль в работах Ницше. История создания и анализ основных идей работы "К генеалогии морали".

Понятійне розмежування історичного знання, пізнання, розуміння та інтерпретації. Розгляд ціннісного аспекту історії, колізій об’єктивної фактичності та суб’єктивного значення. Визначення історичної свідомості як складової частини суспільної свідомості.

Ідеї розроблення "наукової філософії" у європейській філософській думці XIX століття. Основні напрямки її розвитку у XX столітті. Загальні особливості духовних процесів того часу. "Філософія життя" Ф. Ніцше. Діалектична концепція світу К. Маркса.

Поняття, які пов’язані з відповідальністю та розкривають її природу. Концепція відповідальності як інструмент, який допоможе сучасній людині подолати відношення "суб’єкт – об’єкт" до зовнішнього світу та ініціювати інтерсуб’єктивні відносини у світі.

Визначення й аналіз основного світоглядно-методологічного підґрунтя розуміння сутності й специфіки феномену комунікації. Ознайомлення з історією інформаційних революцій. Дослідження поглядів Сократа на моральну філософію та особливі методи діалектики.

Виокремлено понятійно-категоріальний апарат, за допомогою якого констатовано, що "цінність" розуміється як особистісний смисл певних об’єктів, явищ дійсності для людини, суспільства; як ставлення людини, суспільства до об’єктів навколишнього світу.

Філософський аналіз розвитку військової науки, її стратегії і тактики, розвитку військового управління, функцій від Стародавніх часів до Модерну. Автор підкреслює, що в розвитку військового управління здійснюється переформотування його основних принципів.

Тісний зв'язок розуміння сутності прогресу із розумінням свободи людини і розвитком гуманістичних ідей. Загальнотеоретичні підходи різних вчених до визначення категорії "правовий прогрес" та його залежності від суспільного та соціального прогресу.

Виявлення особливостей філософсько-методологічних підходів до визначення соціогуманітарної категорії "повсякдення" та розвитку дискусії її осмислення. Розгляд ґенези поняття "повсякденне життя" як об’єкта феноменології, структуралізму та екзистенціалізму.

Проблема аутентичности понимания спекулятивной проблематики как основная проблема историко-философского подхода к ее интерпретации в учении Гегеля. Тезис об имманентном разуме, фундирующий все сферы бытия. Отношение к этому понятию Лейбница и Канта.

Анализ символизма и современных ему художественных течений: романтизма, реализма и декадентства. Философское значение формально-содержательных элементов символистских образов. Образ человека в художественной философии символизма: между мистикой и эросом.

Динамика функциональных процессов в онтологической целостности сознания: истоки и генезис нравственности. Современный этап самоорганизации сознания человека. Особенности формирования экологической и событийствующей моделей сознания и общественного бытия.

Анализ предпосылок и современной динамики информатизации общества с точки зрения тенденций информатизации высшего профессионального образования. Исследование вопросов философии техники. Проблемы трансформации образовательных институтов в новых условиях.

Описано формирование представлений Флоренского об идее актуальной бесконечности. Рассмотрено влияние математиков Московского университета на молодого Флоренского. Роль профессора Московского университета Н. Бугаева в становлении представлений Флоренского.

Символическое мышление как цивилизационный прорыв, единственно возможное условие человеческого прогресса - признак философии визуальности Аби Варбурга. Полярность - центральное понятие, неразрывно связанное с формулами выражения страсти в Античности.