Перші проявлення цивілізації в Китаї, етапи та напрямки розвитку в його суспільстві релігійних уявлень. Поява протестанізму, його основні риси, територіальне розповсюдження та значення в історії. Поняття релігієзнавства, предмет та методи його вивчення.

Формування племінних релігій у період переходу до класового суспільства. Роль, культ племінного вождя та культ духів предків. Міфи як оповіді, які виникли на ранніх етапах історії. Міфологічне тлумачення природи і людини. Пантеон давньогрецьких богів.

Роль релігії, жерців у процесі становлення й розвитку античних держав Північного Причорномор’я. На основі писемних і матеріальних джерел визначено, як служителі Аполлона (головного бога) впливали на владу, а нерідко й самі ставали на чолі цих держав.

Основні складові та соціальні функції релігії як складного духовного утворення. Значення в сучасному суспільному житті. Суть зв'язку релігії та духовної культури на дохристиянських етапах розвитку суспільства, в мусульманській теології, у вченні християн.

Виникнення та еволюція релігійних вірувань і вчень, роль, яку вони відіграли у процесі суспільного розвитку. Поняття феномену релігії та її структурні елементи. Розкриття функціональної ролі релігії. Типи релігійних об’єднань: церква, секта, деномінація.

Характер державно-церковних відносин в умовах суспільно-політичної трансформації в незалежній Україні. Розкриття позитивних і негативних взаємин релігійно-духовної сфери і політичного життя соціуму. Аналіз міжконфесійних конфліктів, шляхи їх вирішення.

Мобілізація духовних і фізичних сил людини. Подолання дихотомії природного і надприродного. Характеристика та причини віри. Вивчення етнографами ранніх форм релігії. Представники богословсько-теологічної думки. Основні типи релігійних організацій.

Соціально-філософський аналіз основних богословсько-теологічних, філософських, соціологічних та психологічних підходів щодо розуміння та визначення релігії у соціогуманітарному знанні. Розгляд релігії через призму суспільного життя і свідомості індивіда.

Фактори посилення ролі релігійного фактору в житті українського соціуму, позитивні та негативні наслідки цього феномену. Шляхи сприяння держави процесу набуття релігійними організаціями ознак повноправних саморегульованих суб’єктів суспільного життя.

Релігійні та церковні погляди історика ХІХ ст. - Миколи Костомарова. Ґрунтування методології на принципах історизму, об’єктивності, історіографічного аналізу та синтезу. Значення релігії у світогляді М. Костомарова. Релігія як чинник наукових пошуків.

Особливості релігії древніх слов’ян. Релігійні свята як яскравий прояв їх культурної самобутності. Причини еволюції релігійних уявлень. Необхідність реформування язичництва у процесі зміцнення влади в Київській Русі. Насильне запровадження християнства.

Сутність релігії як культурного явища, історія її походження та місце в сучасному житті, передумови появи та визначення необхідності. Бог як верховна надприродна сутність, яка згідно з різними релігійними вченнями, є вищим розумом і всемогутністю.

Релігія як сукупність норм, у яких утілено значущість певних зразків поведінки для індивіда і суспільства. Її інституціональні вияви як соціального явища. Важливість його вимог для абсолютної більшості представників взаємодії певної суспільної системи.

Бог — верховна надприродна сутність, що, згідно з різними релігійними вченнями, наділена вищим розумом, абсолютною досконалістю, всемогутністю. Фантастичне подвоєння світу, протиставлення надприродного природному - загальна ознака віри в надприродне.

Дослідження богословського та світського підходу до з’ясування питання співвідношення релігії та культури. Аналіз основних відмінностей релігійного морального імперативу від світської етики. Характеристика їх культурологічного змісту та можливостей.

Дослідження сучасної ролі релігії в культурі. Розбіжність між сакральною й світською культурами. Ослаблення ролі релігії в культурі Нового часу і сьогодення. Релігійний моральний імператив. Низький рівень знань культу, догматичних смислів релігії.

Загальні та специфічні особливості релігії як форми суспільної свідомості. Значення релігії як одного з важливих механізмів зміцнення суспільства. Зміст теологічних теорій походження релігії. Повсякденний та теоретичний підходи до релігійної свідомості.

Обращение к мифологическому сознанию как следствие отрицания знаковой системы, аккумулирующей социальные отношения, воспринимаемой как носитель "социального зла". Мифы и мифотворчество в литературе. Движение от мифа к рациональной картине мира.

Аналіз основ ренесансно-гуманістичних ідей, які сприяли глибшому розумінню загальної традиції релігійної і філософської думки в середині ХV, і на початку ХVІІ століття. Огляд напрямків течій духовної культури у православних, католиків і протестантів.

Формирование научного знания о чудесном и таинственном. Отражение видов магии в художественной литературе и европейской культуре раннего Нового времени. Миграция терминов, концепций и практик из науки в оккультизм. История доктора Фауста в пьесе К. Марло.

Отражение мифа в индуизме, в темпоральных представлениях и в праздничных ритуальных практиках, глубоко укорененных в традиционной культуре Индии. Отражение циклической модели мифологического времени в индийских календарно-хронологических системах.

Функции стереотипного поведения. Методы внедрения культурных норм в жизнь человека. Миф как способ понимания мира и разрешения противоречий. Структура ритуального процесса. Способы передачи социального опыта. Имидж как форма вторичной сакрализации.

Роль Ватиканського Собору в окресленні ролі та основних напрямів служіння. Соціальна доктрина Католицької Церкви та етапи її становлення. Актуальні проблеми соціального служіння протестантських деномінацій в умовах формування громадянського суспільства.

Історичний аналіз формування і розвитку мережі сакральних місць у Львівській області. Класифікація об’єктів паломництва за часом виникнення. Групи християнських сакральних місць. Характеристика найголовніших релігійно-сакральних об’єктів Прикарпаття.

Досліджено полемічний твір Скуминовича. Розкрито погляд католицького книжника на причини занепаду Візантійської імперії та східнохристиянської традиції. Висвітлено міркування стосовно розуміння церковної кризи на Сході православними богословами.

Изучение реформаторского движения ХVII века в Европе, возникновение протестантизма. Основы вероучения как ведущего направления в христианстве. Рассмотрение организационных форм современного протестантизма: лютеранство, кальвинизм и англиканская церковь.

Католическая церковь накануне реформации, главные особенности. Начало протестантизму как новой разновидности христианства. Характеристика основных идей лютеранства, его основатели. Сущность учений о "божественном предопределении" в теории кальвинизма.

Религиозные движения, требующие восстановления апостольской церкви и общественные силы, боровшиеся против феодализма. Направление в христианстве, которое стало духовной основой западной цивилизации - протестантизм. Политико-правовой аспект лютеранства.

Активізація у розбудові монастирів. Відродження духовних практик. Регламентація чернечого життя. Дослідження внутрішнього укладу життя чернецтва: добового та тижневого літургійних циклів, обов'язків, поведінки під час трапези, дотримання клявзури.

Передумови зародження та розповсюдження антитринітарних ідей на українських землях ранньомодерної епохи і трансформація їх у социніанський рух. Основні погляди социніанської ідеології, соціальний склад їхніх громад і вплив на духовність населення України.