Дослідження наукового досвіду щодо особливостей соціальної роботи в напрямку реабілітації та реінтеграції військовослужбовців та членів їх сімей. Визначення вимог до особистості соціального працівника та його професійної підготовки у розрізі такої роботи.

Аналіз впливу винахідницької діяльності на соціум та ринок інновацій. Створення дієвих механізмів державно-приватного партнерства для експертного супроводу винахідників похилого віку з урахуванням економічних та соціокультурних особливостей Італії.

Діяльність засобів медіакомунікації як комунікативна система. Аналіз спілкування та взаємодії між собою членів суспільства для участі у різних видах суспільної діяльності на основі збагачення розвитку та засвоєння духовного потенціалу суспільства.

Розгляд основних ознак демократичної соціальної держави. Пошук шляхів входження України до Європейського Союзу. Розвиток інституцій українського громадянського суспільства, захист і забезпечення екологічних прав людини. Економічний і політичний плюралізм.

Напрямки вивчення та аналіз діяльності найбільш впливових міжнародних організацій у соціальній сфері. Основні чинники, які зумовлюють інтеграційні процеси: навчання упродовж усього життя, необхідність забезпечення конкурентоспроможності фахівців.

Поняття "інформаційна культура" як складова культури особистості. Система особистісних якостей (розуму, характеру, уяви, пам’яті) усвідомлюваних індивідом як цінностей суспільства. Інформаційна поведінка фахівців як основа соціальної диференціації.

Інтелектуальна еліта як моральний авторитет соціуму. Її місія в українському суспільстві і радикальних трансформаціях всіх його найважливіших сфер, функції по збереженню нагромадженою нацією і людством інформації, примноженню знань і наукового потенціалу.

Висвітлено феномен інтелектуальної мобільності, що постає фундаментом для здійснення усіх існуючих видів мобільності. Розглянуто ретроспективу дослідження інтелектуальної мобільності у соціогуманітарних науках та особливості її інтерпретації у соціології.

Методичний підхід до оцінювання ефективності реалізації, успішності впровадження, доцільності реорганізації, актуальності злиття соціально-орієнтованих кампаній, стартапів, проектів. Інтелектуальна система класифікації стартапів за рівнем успішності.

Співпраця вітчизняних і зарубіжних українців при організації багаторічного інтелектуального супроводу відновлення незалежності України. Видання "Енциклопедії українознавства", яка є засобом світоглядної центрації смислового поля української ідентичності.

Міжкультурна інтеракція, як одна із форм соціальної комунікації. Взаємодія представників культурних спільнот, орієнтована на досягнення порозуміння. Взаємовплив інтелектуальних результатів масової комунікації та інформаційних продуктів на суспільний стан.

Освіта як основний спосіб передавання інформації, процес опанування системою наукових знань, пізнавальних умінь і навичок з метою розвитку творчих сил та здібностей особистості. Соціалізація - процес, який забезпечує реалізацію можливостей особистості.

Феномени соціальної нерівності та стратифікації. Престиж різних професійних ролей в суспільстві. Розгляд ідей сучасного лібералізму про вплив та дії влади. Соціально-класові та статусні нерівності. Втрата довіри громадян до публічної влади різного рівня.

Соціологічне дослідження інтенцій українських студентів у період карантинних заходів щодо протидії розповсюдження пандемії Covid-19 в порівнянні з інтенціями польських студентів. Шляхи запобігання деструктивних настроів молоді в кризових ситуаціях.

Залежність впливових дій агентів взаємодії на учнівську молодь від матеріального стану родини та соціокультурного статусу. Вікова динаміка вияву самостійності учнів школи в опануванні досвідом. Процес класифікації соціалізуючих функцій, їх завдання.

Пізнавальна функція інтересу. Суб’єктивна і об’єктивна структури гносеологічного підходу. Аксіологічний підхід в межах натуралізму і прагматизму. Головні і другорядні інтереси. Характеристика інтересу як причини соціальних подій і людської поведінки.

Аналіз сутності поняття "інтерес". Соціальні зміни та їх вплив на появу нових організаційних форм. Рівень матеріальних статків та потреби людини. Спонукальні мотиви діяльності особистості. Дослідження інтересів у русі фемінізму щодо рівності жінок.

Розгляд особливостей впливу глобальної мережі Інтернет на комунікаційні процеси в сучасному суспільстві. Сутність поняття "соціальність". Загальна характеристика комунікаційного простору сучасної культури. Аналіз способів спілкування через Інтернет.

Аналіз місця Інтернет мережі, у житті сучасної молоді. Огляд можливостей що надає всесвітня мережа. Характеристика проблем, що виникають при зловживанні у користуванні комп’ютером, через мерехтіння монітора. Поняття та симптоматика інтернет-залежністі.

Еволюція розвитку Інтернет як глобальної тенденції інформаціоналізму і мережевого суспільства. Виникнення нової глобальної інформаційної економіки, якій сприяла поява нової організаційної форми — мережевого підприємства. Суть та завдання Інтернет-бізнесу.

Еволюція Інтернету як глобальної тенденції інформаціоналізму і мережевого суспільства. Розвиток кіберпростору, детермінованого парадигмою інформаційної технології, яка сприяє формуванню комп’ютерної мережі. Аналіз нової глобальної інформаційної економіки.

Наростаючі тенденції використання зацікавленими сторонами можливостей інформаційних ресурсів для досягнення як політичних, так й економічних результатів. Використання методів організації масових дій "флеш моб". Поява вузько спрямованих спільнот.

Досліджується проблема мемів як одиниць інформації в інтернет-середовищі, які виникли внаслідок розповсюдження у кіберпросторі. Аналіз закономірностей виникнення інтернет-мемів, причини їх привабливості та особливостей функціонування в Інтернеті.

Дослідження Інтернет-представництв. Теоретико-методологічні підходи до соціологічного аналізу мережних комунікацій. Вплив інтернет-технологій на політичне життя, основні напрямки соціально-політичних змін у зв'язку з поширенням мережних комунікацій.

Розгляд проблем поширення впливу Інтернет-спільнот в суспільно-політичній сфері, визначення поняття та їх загальна характеристика. Виокремлення факторів, що породжують утворення Інтернет-спільнот. Процес виникнення нових форм комунікаційної взаємодії.

Сутність та потенціал інтерпретаційної природи комунікаційної взаємодії, закладеної у знаках та знакових системах. Визначення інтерпретаційного потенціалу фактологічної інформації. Прагматика застосування інтерпретації фактів у семіотичному контексті.

Аналіз поглядів на функціонування уявного і символічного в системі соціальних і політичних відносин, в соціальній структурі та в структурі мови. Розгляд категорії Символічне, Реальне, Уявне психоаналітичної теорії Ж. Лана у проекції на мовну проблематику.

Вивчення проблематики взаємодії інформації і суспільства. Мотиви виникнення та підтримання інформаційних рухів у гіпертекстовій реальності. Визначення чинників формування системи детермінації інфодемічного спалаху. Способи поширення інформації.

Розгляд питань становлення інформаційного суспільства, значення інформації як основного ресурсу суспільного розвитку і засобу інтелектуального впливу. Огляд сценаріїв особистої поведінки людини в умовах мінливості світу і збільшення інформаційних потоків.

Вплив інфокомунікацій на становлення інформаційного суспільства. Здійснення характеристики сучасних інформаційних мереж в Україні, на основі якої пропонуються юридично-правові механізми їх становлення та розвитку. Об'єднання людей і групи за інтересами.