Социология как наука об обществе, закономерностях его функционирования и развития. Понимание сущности общества на макроуровне, его отличительные черты (признаки). Рассмотрение общества как целостной социальной системы, его основные структурные элементы.

Прогресс как направление развития, которое характеризуется переходом от низшего к высшему, от менее совершенного к более совершенному. Развитие производительных сил как генеральный критерий прогресса. Содержание и особенности общественного прогресса.

Подходы к характеристике структуры среднего слоя. Социальная структура развитых и развивающихся обществ. Экономические, политические и культурные критерии идентификации места индивида или группы в социальной стратификации. Определение креативного класса.

Методы оценки эффективности информационно-пропагандистского воздействия во всех смыслах этих слов. Признаки различных уровней влияния информационно-пропагандистского воздействия на политическую обстановку. Материальные и духовные факторы воздействия.

Исследование современных закономерностей для критериев правовой социализации. Особенности учёта порогов (границ) в развитии единиц конкретной выборочной совокупности. Турбулентность, характеризующая большинство современных общественных процессов.

Сущность, критерии, признаки и направления социального прогресса. Подходы к изучению социальных изменений. Диалектика взаимодействия общества и природы. Позитивные изменения в обществе. Процесс приобретения индивидом части накопленных обществом знаний.

Оценка степени эффективности действий организаций территориального общественного самоуправления как социального института, развитие традиционной культуры казачества. Разработка мероприятий по формированию и развитию традиционной казачьей культуры.

Соціальне відторгнення як відгородження від будь-якої соціальної, економічної, політичної або культурної системи, що зумовлюють інтеграцію індивіда в суспільство. Знайомство з головними критеріями багатовимірної ідентифікації соціально відторгнутих груп.

Аналіз сучасних західних теорій ефективності соціальної політики та її критеріїв. Дослідження вихідні положення кожної теорії, механізми вимірювання ефективності та їх недоліки. Оцінка ефективності соціального проекту (програми); її виміри та показники.

Аналіз сучасних західних теорій ефективності соціальної політики та її критеріїв, дослідження вихідних положень кожної теорії, механізмів вимірювання ефективності та недоліків. Виміри, індикатори та перспективи вимірювання організаційної ефективності.

Суть ідентифікації середнього класу в українських умовах. Розгляд професійно-освітнього рівня, який є суттєвим чинником, за яким у суспільному сприйнятті можна визначити середній клас. Критерії приналежності до середнього класу в Столичному макрорайоні.

Критерії сформованості соціальної компетентності особистості (поєднання соціально-рольового, ціннісного та комунікативного компонентів). Характеристика комунікативної культури особистості як системи якостей. Визначення ефективної групової взаємодії.

Проблема ефективності підготовки майбутніх соціальних працівників до організації культурно-дозвіллєвої діяльності й критерії та показники їх готовності. Ключові структурні критерії готовності: мотиваційно-ціннісний, когнітивний та діяльнісно-практичний.

Науковий аналіз концепції "суспільства знань" в контексті можливості її реального застосування. Епістеміологічні, економічні, консьюмерні та антропологічні причини, які унеможливлюють виникнення суспільства знань на інформаційному етапі суспільства.

Исследование взглядов представителей американского философского феминизма на проблемы науки: её социальный контекст, рост и расширение научного знания, критерии научности. Феминистские эпистемологические взгляды на механизмы ограничения научного познания.

Обоснован тезис о разрушительном влиянии на общество дарвиновской эволюционной теории и эволюционистского мировоззрения, что проявилось, в частности, в построении диктаторских режимов, в распространении евгенических проектов и социального дарвинизма.

Анализ критики западного индустриализма в историографии. Суть теорий о принципиальной конечности гегемонии индустриального Запада. Изучение критики сущностных основ машинной цивилизации. Развитие культуры, общего сознания и саморегулирующихся систем.

Критическое осмысление исследований в сфере политики, которые проводились известными исследовательскими центрами Украины. Дискурс как социальный феномен: попытка социологического понимания. Пропаганда: сущность научной дефиниции, подходы к классификации.

Рассматривается проблема реализации человеческой индивидуальности в условиях постоянного давления социальной системы на сознание и психику людей. Исследование этой проблемы в рамках критической социальной теории (М. Хоркхаймер, Т. Адорно, Г. Маркузе).

Вплив критичного мислення (КМ) на безпеку людини в інформаційному суспільстві. Стан і перспективи формування компетентності КМ в українському суспільстві. Шляхи формування соціально-правових передумов розвитку критичного мислення в сучасній Україні.

Артикульовано базові тези теорії секуляризації й досліджено визначення "секуляризації" в теорії релігійної економіки як частини безперервного циклу розвитку будь-якого суспільства. Охарактеризовано критичні аргументи щодо тези теорії секуляризації.

Дослідження визначення "секуляризації" в теорії релігійної економіки як частини безперервного циклу розвитку будь-якого суспільства. Критичні аргументи щодо тези теорії секуляризації про приписування домодерному часу масової глибокої релігійності.

Досліджуються проблеми поняття "цивілізація". Цивілізація визначається як втілення конкретно-історичної інтерпретації соціального буття та соціальна спільнота, яка конституюється навколо цієї інтерпретації. Цивілізації мають власну субстанцію та межі.

Визначення "слабких сторін" моделі теоретичної концептуалізації та емпіричного вимірювання соціальної згуртованості Дж. Чана й окреслення перспективних напрямів її адаптації до українського контексту. Основні рівні соціального аналізу за Дж. Рітцером.

Етапи реалізації та вмісту крос-медійної платформи як засобу популяризації культурної спадщини української діаспори. Розгляд способу комунікації, який передбачає діалог з аудиторією завдяки використанню мультимедіа та різних майданчиків для спілкування.

Етнодиференціюючі ознаки, що відрізняють одну націю від іншої. Дослідження особливостей етнічної ідентичності підлітків азербайджанської національності як представників етнічної меншості у порівнянні з особливостями етнічної ідентичності українців.

Особенность взаимодействия возрастно-половых и культурных влияний на отдельные нейрокогнитивные функции человека. Характеристика несовпадения возрастных градаций в отечественной и американской выборках. Сущность повышения образовательного статуса.

Характеристика результатов анализа взаимосвязей толерантности и интолерантности к неопределенности и индивидуальных особенностей принятия решений. Рассмотрение данных Мельбурнского опросника принятия решений на азербайджанской студенческой выборке.

Представлены данные сравнительного эмпирического исследования индивидуальных ценностей трех этнокультурных групп молодежи - русской, чеченской и дагестанской, направленного на выявление роли таких характеристик культуры, как коллективизм и полиэтничность.

Потребность общества в повышении культурного уровня молодежи и ориентация всей системы российского высшего образования на воспитание, развитие всесторонне развитой личности обучаемого. Применение методов кросскультурной коммуникации в процессе обучения.