Співвідношення гуманітарного та природничого знання. Аналіз еволюції статусу та ролі гуманітарії в науковому пізнанні. Обґрунтування необхідності пошуку шляхів і засобів інкорпорації духовно-морального компонента в теоретичні побудови сучасної науки.

Напруженість періоду "холодної війни" вщухла наприкінці 1980-х, зникаючи разом із блоковим протистоянням політичних систем. Розвиток культурно-гуманітарних зв’язків між Сполученими Штатами та східноєвропейськими країнами та його активна фаза в кінці 80-х.

Розвиток переговорного процесу та технічного співробітництва між державами Арабської Затоки. Визначення цілі, інструментів і тенденцій розвитку гуманітарної дипломатії Кувейту та ОАЕ в міжнародному вимірі. Сприяння глобальному миру та добробуту в регіоні.

Передумови, особливості формування гуманітарної дипломатії і гуманітарного права. Роль міжнародних організацій в наданні гуманітарної допомоги уразливим групам населення під час збройних конфліктів. Сучасні проблеми функціонування гуманітарної дипломатії.

Запровадження до наукового обігу та популяризація архівних джерел, які стосуються діяльності АРА на теренах України в часи голоду. Специфіка вивчення діяльності міжнародної організації АРА протягом періоду голоду 1921-1923 років на українських територія.

Дослідження діяльності земств та інших громадських інституцій Харківської губернії в роки Першої світової війни. Забезпечення санітарної безпеки регіону. Організація допомоги хворим і пораненим воїнам, родинам військовослужбовців та інвалідам війни.

Комплексний підхід до дослідження діяльності ООН після цунамі в Індійському океані. Особливості проведення гуманітарної операції в різних країнах та оцінка рівня залучення агенцій ООН до планування цих операцій. Оцінка успішності проведених операцій.

Механізм формування і імплементації підходів ООН до проблеми гуманітарно-військових криз і їх еволюції під дією різних факторів. Дослідження заходів ООН по мінімізації негативного соціально-економічного впливу санкцій. Вирішення проблеми біженців.

Злочинність з урахуванням аксіологічного міждисциплінарного підходу, коли поведінка особи, яка вчинила зловживання в сфері розподілу, видачі, використання гуманітарної допомоги, обумовлена особистісними, соціально і культурно обумовленими чинниками.

Розглядається надання Україні гуманітарної допомоги урядом і громадянами Італії, в тому числі українською громадою, у 2014-2018 рр. в умовах російської збройної агресії. Надання допомоги Україні розглядається в контексті зовнішньополітичного курсу Італії.

Аналіз підтримки України Естонією, Латвією та Литвою, які поряд з Польщею першими з країн почали її надавати. Розгляд гуманітарної допомоги країн Балтії Україні в контексті активної політичної підтримки, адвокації інтересів України на міжнародній арені.

Цілі місії Генерального директорату Європейської комісії з питань цивільного захисту й операцій із гуманітарної допомоги. Збереження життя та полегшення людських страждань під час надзвичайних ситуацій і катастроф. Боротьба з наслідками переселення.

Дослідження питання про гуманітарну експертизу технологій, спрямованих на толерантизацію молодіжного середовища, на прикладі комплексної педагогічної технології "Міжнародний фестиваль "Змінимо світ на краще!", яка проходить у дитячому центрі"Артек".

Необхідність і доцільність проведення гуманітарної експертизи управлінських рішень, які приймаються на всіх рівнях управління. Головна особливість забезпечення функціонування й розвитку гуманітарної сфери, з метою запобігання ризикам у цій сфері.

Визначення місця інтелігенції в теоретичній концепції й практичних планах більшовиків. Аналіз результативності використання радянської гуманітарної інтелігенції в політиці більшовиків. Дослідження засобів формування нової інтелігенції в Донбасі.

Аналіз процесу формування радянською владою гуманітарної інтелігенції в Донбасі в 20-і роки. Висвітлення процесу подальшого використання її потенціалу в різних напрямах радянської політики. Характеристика джерел походження нової, радянської інтелігенції.

Формування радянською владою гуманітарної інтелігенції в Донбасі в 20-і роки. Соціальні, економічні, політичні, національні, культурні фактори, які вплинули на становлення її світоглядної позиції. Використання її потенціалу в напрямах радянської політики.

Концептуальний підхід до поняття гуманітарної інтервенції, її зміст та основні ознаки. Основні відмінності від інтерцесії. Операції з порятунку власних громадян за кордоном та з підтримання миру. Сутність та роль мінімального гуманітарного стандарту.

Визначення поняття "гуманітарна інтервенція" в міжнародному праві. Ознаки правомірного та доцільного застосування даної міжнародно-правової процедури. Принципи незастосування сили, захисту та гарантування прав людини при проведенні миротворчих операцій.

Визначення та розуміння поняття "гуманітарна інтервенція". Виокремлення маркерів правомірного та доцільного застосування даної міжнародно-правової процедури. Захист індивіда, його основоположних прав та свобод. Застосування гуманітарної інтервенції.

Захист прав людини на міжнародному рівні. Дослідження проблеми співвідношення принципів поваги до народного суверенітету держави та можливого втручання у її внутрішні справи. Основні суперечності щодо легітимності застосування гуманітарної інтервенції.

Активізація діяльності волонтерських рухів і благодійних організацій в Україні в умовах війни. Налагодження координації між різними учасниками логістичного ланцюга. Визначення цілей та завдань гуманітарної допомоги. Трансформація транспортних потоків.

Опис роботи Гуманітарного тренінгового центру судово-медичної ідентифікації загиблих. Розв’язання гуманітарних завдань, зокрема під час збройних конфліктів і катастроф. Методичні основи підготовки представників різних організацій до професійної роботи.

Розгляд специфіки гуманітарної освіти, яка демонструє філософську мудрість і соціальну силу діалектики людини, яка завжди була предметом антропологізації онтологічного дискурсу. Характеристика системи інноваційних трансформацій патріотичних цінностей.

Суть гуманітарної освіти, її роль та місце у підготовці майбутнього учителя. Проблеми підвищення якості гуманітарної освіти, механізм її взаємозв'язку із професійною освітою. Значущість гуманістичної парадигми у становленні особистості учителя.

Поступова втрата історичних та культурно-гуманітарних пріоритетів і цінностей як характерна особливість сучасного українського суспільства. Сучасний стан проблеми у теорії і практиці педагогічної освіти. Навчання у вищому технічному навчальному закладі.

Взаємопов’язаний набір дисциплінарних навичок, які необхідно розвивати впродовж навчання. Орієнтація на рефлексивну та креативну функції гуманітарного аспекту вищої освіти. Рекомендації для покращення практики викладання; український досвід викладання.

Дослідження проблеми розробки гуманітарної моделі освіти, як важливої частини державної політики. Роль гуманітарності у громадянському і демократичному суспільстві. Значущість гуманітарної освіти як найважливішої передумови духовної безпеки суспільства.

Методологічні засади становлення поняття гуманітарної освіти. Виявлення сутності і соціальної значимості освіченості та освіти. Обґрунтування пріоритетності гуманітарної освіти в контексті соціального розвитку українського суспільства XXI століття.

Аналіз феномену спорту як однієї із складових гуманітарної культури людства, обґрунтування необхідності посилення гуманітарної парадигми його розвитку. Обмеження прагматичних орієнтацій, властивих сучасному спорту, в контексті гуманітарної парадигми.