- 121. Давньоруські городища як маркери Наддніпрянського торгового шляху (ділянка "Переяславль-Воїнь")
Дослідження локалізації частини Наддніпрянського торгового шляху за розташуванням городищ на переправах через степові річки мікрорегіону. Визначення позиціонування місця бродів та переправ, які прикривали городища у сс. Піщане, Кропивна та Іркліїв.
Аналіз методу проектування у ХІ-ХІІ ст. Опис побудови розмірів давньоруського храму. Теодолітний обмір решток відкритого розкопами 1994-1996 років Михайлівського собору та поточнення його вертикальних розмірів. Архітектурно-декоративні якості споруд.
Огляд цікавих аспектів архітектурного проектування на Русі-Україні XI-XII сторіч, на прикладі побудови давньоруських храмів. Аналіз різних підходи до визначення розмірів будівельних конструкцій соборів. Характеристика їх конструктивних параметрів.
Аналіз результатів археологічних досліджень оборонних споруд давньоруського Вишгорода та писемні дані про них. Конструктивні особливості укріплень на кожному конкретному етапі їх існування. Перспективи подальших досліджень вишгородських фортифікацій.
- 125. Давньоруські пам’ятки Дніпровського Лівобережжя (за матеріалами розвідки І.І. Ляпушкіна 1947 року)
Характеристика основних пам’яток роменського та давньоруського часів. Аналіз пошуку та картографування найдавніших слідів східнослов’янської культури на території Дніпровського Лівобережжя. Особливість зібраних фрагментів ліпних та гончарних посудин.
Аналіз історії вивчення пам’ятки в російській та зарубіжній науці, виникнення і розвитку сюжету про Соломона, проблеми тексту давньоруських повістей, археографічних й текстологічних особливостей. Поетика творів в аспекті національної своєрідності.
Особливості дохристиянських культів та сутність поховальних звичаїв Середнього Подністров'я. Відстеження процесу розвитку християнського поховального обряду на основі ліквідації поховальних традицій язичництва на матеріалі могильників в регіоні.
Вивчення сукупності об’єктивних показників частини колекції фрагментів давньоруських скляних браслетів із території літописного городища Чорнобиль. Типологічно-видові та технологічні особливості виявлених під час археологічних досліджень артефактів.
Діяльність археологічного відділу Волинського центрального науково-дослідного музею у вивчені давньоруських старожитностей на теренах Східної Волині (1919-1931 рр.). Експозиція музейної секції відділу, присвячена історії краю за доби Київської Русі.
- 130. Давньоруські старожитності Чернігівщини в історико-культурному просторі та науковому житті регіону
Дослідження історії вивчення і популяризації давньоруських старожитностей Чернігівщини. Роль наукових інституцій Києва, Москви й Петербурга та місцевих наукових осередків у вивченні археологічних пам’яток ІХ-ХІІІ століття на території Чернігово-Сіверщини.
Розгляд історико-археологічної діяльності Т.Г. Шевченка на Чернігівщині під час другого відрядження на Лівобережну Україну (грудень 1845 – квітень 1846 рр.). Опис кобзарем давньоруських старожитностей Чернігова та замальовки Седневських курганів.
Давньоруські старожитності як об’єкт і знаряддя політики. Характеристика історико-археологічної діяльності Т.Г. Шевченка на Чернігівщині під час другого відрядження на Лівобережну Україну. Аналіз археологічних та етнографічних досліджень Т.Г. Шевченка.
Розгляд передумов появи і розповсюдження тюркського та іранського шару топонімної лексики. Роль географічних апелятивів у формуванні місцевого топонімікону. Етимологічний аналіз, семантична інтерпретація, структурна характеристика запозиченої лексики.
Дослідження давньоукраїнських заповітів, що є зразками мемуарно-автобіографічної традиції в літературі. З’ясування статусу мемуарно-автобіографічної традиції, зв’язків з іншими жанрами української документалістики, аналіз заповітів волинських шляхтичів.
Розгляд публікацій 1830-1860-х рр., присвячених давньоукраїнським літописам ХІ-ХІІІ ст. творчий доробок українських науковців і їхні досягнення на ниві вітчизняного літописознавства. Дослідження Костомаровим Київського літописного зведення ХІІ ст.
Дослідження середньовічної історії теперішнього Військово-медичного клінічного центру Західного оперативного командування Збройних Сил України. Визначення необхідності створення музею військової медицини регіону у приміщенні костелу святого Лаврентія.
Міф як оповідь, що пояснює походження речей, явищ всього світу, через емоційно-чуттєві образи. Їх об'єднання в групи або класи, залежно від основного сенсу або мотиву. Класифікація міфів Є. Мелетинского. Автори, що писали в стилі магічного реалізму.
Особливості соціально-економічного та суспільно-політичного розвитку Волинського князівства, політика Романа Мстиславовича. Утворення, розвиток та культура Галицько-Волинського князівства. Галицько-Волинська держава за наступників Данила Галицького.
Роль Русі в християнсько-релігійній та фольклорній сакралізації норвезьких конунгів-хрестителів Трюггвассона і Харальдсона. Обґрунтування наявності культурно-ідеологічного обміну між Давньою Руссю і Скандинавськими країнами, його двосторонній характер.
Охарактеризовано англійські переклади текстів давньої української літератури та фольклору під кутом зору поступового розширення їх жанрового діапазону. Звернуто увагу на значення Т. Шевченка, сприйнятого в англомовному світі як поета "селянського".
Место Ю.П. Давыдова в немногочисленном сообществе теоретиков международных отношений в России. Обоснование автором потребности ввести правила поведения государств для решения возникающих между ними проблем. Оценка морали как фактора мирорегулирования.
Решение российским правительством вопроса выхода к Черному и Каспийскому морях во 2-й половине XVIII в. Роль Северного Кавказа в решении проблемы выхода к южным морям. Роль Дагестана в отношениях Российской империи с шахским Ираном и султанской Турцией.
Дагестан как уникальная северокавказская республика, как с этнической точки зрения, так и с точки зрения организации политического управления, способного обеспечивать баланс интересов этносов. Обоснование его близости к модели консоциативной демократии.
Изучена судьба дагестаноязычных народов Восточного Закавказья, к которым относятся аварцы, лезгины, рутульцы, цахуры, в V-XII вв. Проблема исторической географии. Раскрыта роль этих государств в развитии дагестаноязычных народов Восточного Кавказа.
Характеристика процесса зарождения и развития дагестанской национальной публицистики. Особенности построения градационной системы различных типов публицистических структур – от наименее в информационном плане емких к наиболее насыщенным текстам.
Анализ проблемы эффективности воздействия на получателя информации социальных рекламных роликов. Актуальность роликов антитеррористической направленности. Примеры из практики использования таких роликов в дагестанских средствах массовой информации.
Анализ исследуемого периода развития театрального искусства, кино, оценка культурного уровня городских жителей и селян. Формирование в городах центров развития национальной культуры, музыкального и театрального творчества, а также их деятельность.
Анализ основных принципов академической системы художественного образования, преемственности педагогических традиций внутри вузов и в преподавательской работе. Оценка роли выпускников в становлении высшего художественного образования в Республике.
Основные причины и этапы переселения этнических групп дагестанских народов на территорию ставропольского края во второй половине XX века. Культурно-бытовые, хозяйственные традиции и обычаи. Проблемы толерантности и социокультурной адаптации переселенцев.
Основные причины и этапы переселения этнических групп народов Дагестана на территорию Ставропольского края во второй половине XX века. Дагестанские переселенцы в полиэтническом пространстве региона, их культурно-бытовые и хозяйственные традиции и обычаи.