Ознайомлення з процесом утворення й політичним розвитком Давньоруської держави. Характеристика взаємин Київської Русі з хазарами та варягами. Вивчення причин феодальної роздробленості. Дослідження особливостей князювання Володимира Святославича у Києві.

Суть матеріалів косторізного комплексу з давньоруського поселення Деріївка. Аналіз продукції і техніки її виготовлення. Розгляд конструктивних деталей складного лука. Наявність заготовок та напівфабрикатів конкретних виробів на різних стадіях обробки.

Аналіз артефактів з кістки та рогу, виявлених на Чорнобильському городищі протягом досліджень останніх років. Визначення рівня обробки кістки і характеру косторізного ремесла у цьому давньоруському місті. Вивчення техніки обробки кісткових матеріалів.

Аналіз історичної сутності та особливості давньоруської храмової архітектури, її відповідність епосі, в якій вона заявила про себе і розвивалася далі. Специфіка символіки православного храму, визначено її головні риси, форми втілення в архітектуру.

Аналіз проблеми місцезнаходження літописного міста Хоробор. Визначення версій локалізації вищезазначеного населеного пункту Київської Русі. Вивчення археологічних артефактів. Основні людські та природні чинники зміни місця розташування міста Хоробор.

Дослідження економічних, соціальних, політичних та культурно-духовних аспектів життєдіяльності населення Пониззя. Процес формування території Пониззя, його етнічний склад і демографічні процеси. Боротьба Галицького й інших князівств за володіння Пониззям.

Опис результатів археологічних розвідок, що проводилися на околиці м. Глухова поруч із гідрологічною пам’яткою природи місцевого значення "Чернечі джерела". Відтворення найбільш повної картини вигляду міста. Історична топографія періоду княжої доби.

Розгляд археологічних розвідок, що проводилися на північно-західній околиці міста Глухова поруч із гідрологічною пам’яткою природи місцевого значення "Чернечі джерела". Виявлення невідомого раніше давньоруського селища з матеріалами ХІ-ХV століть.

Історія археологічних досліджень на території городища Вишгорода. Уточнення хронологічної позиції житлових і господарських споруд, а також речових знахідок, які належать до давньоруського і золотоординського горизонтів літописного міста Вишгород.

Особливості введення до наукового обігу знахідки каролінгського меча ІХ-ХІ ст. з округи Глухова. Старожитності цього часу як досить рідкісні на території Глухівщини, оскільки, згідно письмових джерел, державна колонізація регіону відбувалася дещо пізніше.

Історико-археологічне вивчення Переяславля Руського та Переяславщини: сучасний стан і перспективи. Аналіз речей скарбу, визначення стандартного набора прикрас заможної жінки некняжого походження. Визначення художні та естетичні рівні виготовлення прикрас.

Дослідження локалізації частини Наддніпрянського торгового шляху за розташуванням городищ на переправах через степові річки мікрорегіону. Визначення позиціонування місця бродів та переправ, які прикривали городища у сс. Піщане, Кропивна та Іркліїв.

Аналіз методу проектування у ХІ-ХІІ ст. Опис побудови розмірів давньоруського храму. Теодолітний обмір решток відкритого розкопами 1994-1996 років Михайлівського собору та поточнення його вертикальних розмірів. Архітектурно-декоративні якості споруд.

Аналіз результатів археологічних досліджень оборонних споруд давньоруського Вишгорода та писемні дані про них. Конструктивні особливості укріплень на кожному конкретному етапі їх існування. Перспективи подальших досліджень вишгородських фортифікацій.

Характеристика основних пам’яток роменського та давньоруського часів. Аналіз пошуку та картографування найдавніших слідів східнослов’янської культури на території Дніпровського Лівобережжя. Особливість зібраних фрагментів ліпних та гончарних посудин.

Аналіз історії вивчення пам’ятки в російській та зарубіжній науці, виникнення і розвитку сюжету про Соломона, проблеми тексту давньоруських повістей, археографічних й текстологічних особливостей. Поетика творів в аспекті національної своєрідності.

Вивчення сукупності об’єктивних показників частини колекції фрагментів давньоруських скляних браслетів із території літописного городища Чорнобиль. Типологічно-видові та технологічні особливості виявлених під час археологічних досліджень артефактів.

Діяльність археологічного відділу Волинського центрального науково-дослідного музею у вивчені давньоруських старожитностей на теренах Східної Волині (1919-1931 рр.). Експозиція музейної секції відділу, присвячена історії краю за доби Київської Русі.

Дослідження історії вивчення і популяризації давньоруських старожитностей Чернігівщини. Роль наукових інституцій Києва, Москви й Петербурга та місцевих наукових осередків у вивченні археологічних пам’яток ІХ-ХІІІ століття на території Чернігово-Сіверщини.

Розгляд історико-археологічної діяльності Т.Г. Шевченка на Чернігівщині під час другого відрядження на Лівобережну Україну (грудень 1845 – квітень 1846 рр.). Опис кобзарем давньоруських старожитностей Чернігова та замальовки Седневських курганів.

Давньоруські старожитності як об’єкт і знаряддя політики. Характеристика історико-археологічної діяльності Т.Г. Шевченка на Чернігівщині під час другого відрядження на Лівобережну Україну. Аналіз археологічних та етнографічних досліджень Т.Г. Шевченка.

Розгляд публікацій 1830-1860-х рр., присвячених давньоукраїнським літописам ХІ-ХІІІ ст. творчий доробок українських науковців і їхні досягнення на ниві вітчизняного літописознавства. Дослідження Костомаровим Київського літописного зведення ХІІ ст.

Дослідження середньовічної історії теперішнього Військово-медичного клінічного центру Західного оперативного командування Збройних Сил України. Визначення необхідності створення музею військової медицини регіону у приміщенні костелу святого Лаврентія.

Міф як оповідь, що пояснює походження речей, явищ всього світу, через емоційно-чуттєві образи. Їх об'єднання в групи або класи, залежно від основного сенсу або мотиву. Класифікація міфів Є. Мелетинского. Автори, що писали в стилі магічного реалізму.

Роль Русі в християнсько-релігійній та фольклорній сакралізації норвезьких конунгів-хрестителів Трюггвассона і Харальдсона. Обґрунтування наявності культурно-ідеологічного обміну між Давньою Руссю і Скандинавськими країнами, його двосторонній характер.

Охарактеризовано англійські переклади текстів давньої української літератури та фольклору під кутом зору поступового розширення їх жанрового діапазону. Звернуто увагу на значення Т. Шевченка, сприйнятого в англомовному світі як поета "селянського".

Место Ю.П. Давыдова в немногочисленном сообществе теоретиков международных отношений в России. Обоснование автором потребности ввести правила поведения государств для решения возникающих между ними проблем. Оценка морали как фактора мирорегулирования.

Решение российским правительством вопроса выхода к Черному и Каспийскому морях во 2-й половине XVIII в. Роль Северного Кавказа в решении проблемы выхода к южным морям. Роль Дагестана в отношениях Российской империи с шахским Ираном и султанской Турцией.

Дагестан как уникальная северокавказская республика, как с этнической точки зрения, так и с точки зрения организации политического управления, способного обеспечивать баланс интересов этносов. Обоснование его близости к модели консоциативной демократии.

Изучена судьба дагестаноязычных народов Восточного Закавказья, к которым относятся аварцы, лезгины, рутульцы, цахуры, в V-XII вв. Проблема исторической географии. Раскрыта роль этих государств в развитии дагестаноязычных народов Восточного Кавказа.