Ознайомлення з філософсько-гносеологічною візією поглядів П. Єфремова на православну картину світу. Дослідження та характеристика предметного поля онто-гносеологічних, методологічних та антропологічних складових світоглядної позиції П. Євдокимова.

Огляд освітньо-філософських концептів індивідуалізації як практики тьюторингу від античних часів до сьогодення. Ідеї філософів щодо врахування природи дитини під час навчання, спирання на її інтереси та таланти, сократівський метод евристичної бесіди.

Екзистенціал страху як одна з сутнісних характеристик людського буття, Історико-філософський аналіз специфіки даного феномену як важливої проблеми у різні історико-культурні епохи - античність, Середньовіччя, Відродження, Новий час, XIX та XX століття.

Особливості формування розвитку фізичної культури і спорту. Пояснення закономірностей історичної спадкоємності, сприяння витонченому розумінню процесів, що відбуваються в цій сфері. Особливо це актуально в епоху інтелектуальної інформаційної цивілізації.

Аналіз політики як способу людського буття, принципово важливих на сьогодні критеріїв легітимності державного устрою і сутність політичної моралі через послідовну реконструкцію взаємин моралі та політики в сучасних історико-філософських дискурсах.

Аналіз творчих установ Олександра Аксініна у широкому історичному, соціально-психологічному та філософському дискурсі. Дослідження історичних реалій та психологічних рефлексій суспільства, пов’язаних із екзистенційною кризою індивіда в епоху "застою".

Психологічні складові українського народу: "емоціоналізм, сентиментальність, чутливість і ліризм". Шлях аналізу національного типу народу. Переконання Д. Чижевського та виокремлення в його творах феномену української ментальності, його психологічних рис.

Дослідження історико-філософських ідей українського романтизму. Вивчення духовної спорідненості між західноєвропейським та українським романтизмом. Сутність філософії хуторянства П. Куліша. Аналіз головних засад історіософської концепції М. Костомарова.

Історико-філософські основи визначення поняття музичної терапії як нової професійної дисципліни у Великобританії та США. Формування історичних та філософських основ, які передували становленню професії музичного терапевта. Призначення музичної терапії.

Дискурси ідентичності як взаємодоповнюючі один одного в рольовому описі ідентифікаційні механізми, що формуються на різних структурних рівнях особистості. Історичний аналіз "ідентичності" в філософському знанні. Співвідношення особистості і суспільства.

Характеристика головних аспектів філософської думки й наукового доробку Д. Чижевського у галузі історії філософії, а також можливостей актуалізації спадщини мислителя у сучасну добу. Аналіз основних напрямів дослідження постаті та спадщини Д. Чижевського.

Розгляд історії написання роману Л. Костенко "Маруся Чурай". Визначення жанру, історично-фольклорної основи, теми, ідеї твору. Аналіз сюжету, композиції, центральних проблем. Створення образного портрету Марусі, висловлення ставлення до вчинків героїні.

Оцінка поглядів О.О. Потебні на генетичні зв’язки мов, фонетичний закон і аналогію, подана М.М. Соколовим. Висвітлення фонетичних взаємозв’язків східнослов’янських мов зі старослов’янською в працях Потебні з позицій порівняльно-історичного методу.

Поняття і суть культури. Історико–культурні рекреаційно–туристичні ресурси. Дослідження музеїв Івано-Франківської області. Проблеми туристичної галузі в регіоні та шляхи їх вирішення. Основні перспективи розвитку туризму в Івано–Франківській області.

Реалізація історичної антропології у генетичному, геокультурному, типологічному та прогностичному зрізах. Аналіз когнітивного діалогу історичної антропології як сучасного філософсько-історичного пізнання із сoціальнo-гуманiтарними дисциплінами.

Лихоліття революцій 1917 року - одна з причин помітного регресу у російському слов’янознавстві. Зміст процесу етнічного самозбереження болгарської діаспори та адаптації до інонаціонального середовища - предмет наукових досліджень Миколи Державіна.

Визначення основних етапів імплементації організаційно-економічного механізму оптимізації зайнятості економічно активного населення. Аналіз викликів та загроз демографічного характеру, які суттєво впливають на функціонування вітчизняного ринку праці.

Особливості нормотворчої діяльності європейських держав та України в період із 1492 року до початку XX століття. Дослідження історії кодифікації європейського права та процедурних правил здійснення нормотворчої діяльності держави та її органів.

Вивчення основних причин державотворення. Генеза нормотворчої діяльності ранніх держав від II тисячоліття до н.е. до V століття н.е. (Межиріччя, Стародавній Китай, Стародавня Індія, Афінська і Римська імперія). Природа повноважень органів влади.

Аналіз еволюції ідеї "самоврядування" у контексті проблеми становлення та розвитку "громадянського суспільства". Значення категорій "свободи", "безпосередньої участі в управлінні" та "обмеження повноважень держави" в умовах громадянського суспільства.

Значення досліджень історичної географії, її місце у системі наук. Основні національні школи історичної географії, їх характеристика та функціонування. Джерела та методика історико-географічних досліджень. Специфіка світової історичної географії.

М. Кордуба як один із найталановитіших учнів М. Грушевського, історик Східної і Центральної Європи, видатний дослідник давньої й середньовічної історії України та доби Хмельниччини. Загальна характеристика історично-географічних праць М. Кордуби.

Місце історичної географії серед спеціальних історичних дисциплін у російських імператорських університетах. Перші історико-географічні дослідження та практика викладання історичної географії. Внесок в історичну географію В.Б. Антоновича та його школи.

З’ясування місця географії в історичній освіті у російських імператорських університетах в Наддніпрянській Україні у XIX – на початку XX ст. Характеристика наукової та навчальної літератури з історичної географії, огляд викладання предмету в закладах.

Взаємозв’язок саамів з давнім населенням Європейської Півночі. Роль у саамському суспільстві язичницьких жерців-нойдів. Особливість включення протосаамів до фіно-угорської спільноти. Відображення етапу колонізації північних земель карелами та фінами.

Особливості формування території Київської держави та її межі. Опис розташування та основних центрів Чернігівського, Новгород-Сіверського, Переяславського, Волинського та Галицького князівств. Зведення оборонних ліній для захисту торговельних шляхів.

Дослідження процесів становлення та розвитку історичної географії і картографії України одеськими дослідниками. Внесок Ф. Брууна, А. Скальковського, О. Маркевича, А. Лебединцева, О. Рябінін-Скляревського та Ф. Петруня у розвиток географії і картографії.

Окреслення проблем, які цікавили науковців у площині історично-географічного дослідження Північного Причорномор'я. Місце історичної географії у творчості відомих істориків: А. Скальковського, М. Мурзакевича, М. Надєждіна, О. Маркевича, І. Линниченка.

Сутність характеристика історичної географії як дисципліни, що виникла на межі двох наук – історії та географії. Головні етапи її зародження та розвитку, відомі представники та аналіз їх досягнень у даній сфері. Діяльність історико-географічних студій.

Основні засади формування демографічної політики в Україні за радянських часів. Загальна оцінка державного впливу на перебіг демографічних процесів. Необхідність формування та реалізації демополітики як особливої спрямованості, демографічної орієнтації.