Дослідження аспектів етнонаціональної ідентичності та історичної пам’яті німців на матеріалах опитування громадян Німеччини. Поняття етнічної та національної ідентичності. характерна особлива психологічна травма німецького народу, котру заподіяв нацизм.
Характеристика культурологічної освіти та виявлення її ролі у формуванні кадрового корпусу керівників аматорських колективів у історичній ретроспективі. Еволюція основних типів навчальних закладів, потенційних можливостях культурної сфери Рівненщини.
Огляд феномену історичної пам’яті Республіки Польща. Розв’язання внутрішніх і зовнішніх завдань держави за різними напрямами. Огляд відносин Польщі з Німеччиною та з Росією. Питання провини перед поляками з боку Німеччини, недостатнього компенсування.
Феномен історичної пам’яті Республіки Польща. Геополітичні і практичні питання відносин з Німеччиною, недостатня компенсація втрат поляків періоду Другої світової війни. Відносини з Російською Федерацією. "Проблема Волині", відносини з Україною.
Аналіз становлення української і зарубіжної історіографії історичної пам’яті з її системним аналізом. Зростання інтересу до історичної пам'яті після Другої світової війни. Роль історичної пам’яті та історіографії у формуванні національної свідомості.
Становлення історичної пам’яті українців як важливий чинник подальшого розвитку держави-нації, її демократичного європейського майбутнього. Її роль у формуванні національної свідомості. Аналіз поглядів вітчизняних і зарубіжних істориків на цю проблему.
Аналіз теоретичних основ і основних тенденцій розвитку семіотичного літературознавства. Загальні властивості знакових систем, загальні теорії знаків і систем. Визначення проблематики використання структурно-семіотичних методів у вивченні літератури.
Проблеми історичної періодизації, історико-хронологічний аспект "методів розслідування" кримінальних правопорушень. Принципи історичної періодизації, яка відображає якісний стан досліджуваного об’єкта, методів розслідування кримінальних правопорушень.
Структурування фактологічного матеріалу щодо збройної аґресії РФ проти України. Розробка історичної періодизації антитерористичної операції на сході України у 2014-2018 рр. Відтворення фактичного перебігу основних подій у хронологічній послідовності.
Огляд проблеми періодизації історико-педагогічного процесу в Україні у 20-ті - 50-ті роки ХХ століття. Аналіз напрацювань науковців щодо вивчення порушеної проблематики. Розвиток ідей соціального виховання дітей у діяльності позашкільних закладів освіти.
Дослідження подієвої природи історії. Обґрунтування доцільності розробки в сучасному філософсько-історичному дискурсі способу ейдетичного осмислення подій, що створює можливість розгортання некласичного розуміння історії. Структура і елементи події.
Масове кіно як об’єкт повноцінного філософсько-антропологічного дослідження. Аналіз книги Д. Бордвела й К. Томпсона "Film Art: An Introduction". Переклад програмної теоретичної статті "Історична поетика кіно". Принципи української інтерпретативної школи.
Основні ознаки філософсько-антропологічного дискурсу "Історична поетика кіно" американця Д. Бордвела як окремої методології аналізу кінематографу. Об’єкти і фактори дослідження поетики. Інституційна та перцептивно-когнітивна модель виробництва фільму.
Дослідження ситуації, яка склалася в Україні навколо проблеми інтерпретацій історії, що негативно впливають на суспільно-політичне становище. Пропозиції щодо налагодження діалогу для консолідації українського суспільства та примирення між державами.
В роботі вперше розглянуто проблему використання Російською православною церквою історичної політики для формування ідеологічного базису щодо реалізації неоімперської геополітичної доктрини поглинання України Росією. Геополітичний проєкт "руского міра".
Аналіз змісту та основних методів історичної політики РФ як складової інформаційної війни в умовах повномасштабної агресії проти України. Концептуальні засади державної політики пам’яті. Спотворення історичного минулого, фальсифікація подій в Україні.
Аналізу розвитку історичної політики Угорщини, її взаємозв'язок з історією ХХ століття і вплив на сучасні політичні процеси всередині країни та в Європі загалом. Роль Тріанонського мирного договору в формуванні національного міфу та національної травми.
Визначення Вінницької області як історично амбівалентного регіону. З’ясування кількості прихильників радянських і націоналістичних сил. Розгляд особливостей історичної політики після здобуття незалежності України. Аналіз відношення до радянських пам’яток.
Особливості історичної політики сучасної Росії та її вплив на формування суспільної думки пересічних росіян.сутність та характер державного утворення Російська Федерація її специфічні ознаки та відмінності від подібних державних утворень в минулому.
Сутність та характер державного утворення Російська Федерація, її специфічні ознаки та відмінності від подібних державних утворень в минулому. Історичні міфологеми, які використовуються путінським режимом для виправдання військової агресії проти України.
Характер державного утворення Російська Федерація її специфічні ознаки та відмінності від подібних державних утворень в минулому. російські історичні міфологеми, які використовуються путінським режимом для виправдання військової агресії проти України.
Значення поетичної і драматичної спадщини М. Старицького в історії української літератури. Роль письменника у розвитку художньої прози. Поєднання граней історичної правди і художнього вимислу у романах. Реалістичне висвітлення подій української історії.
Висвітлення проблеми історичної природи та специфіки українського менталітету та його співставності з російським і європейським менталітетом у контексті вибору інтеграційного вектора. Формування психічного складу українського народу під впливом факторів.
Основні фольклорні жанри, що стали джерелами зародження кримськотатарської історичної прози. Процес становлення кримськотатарської історіографії в контексті золотоординської словесності. Етапи розвитку прози в придворній літературі Кримського ханства.
Літописи як головна джерелознавча база для історичного дослідження, особливості відображення в них бурхливих подій суспільно-політичного життя XVII–XVIII ст. Тематика та наліз змісту найвідоміших українських літописів історичної доби, що вивчається.
Характеристика української історичної белетристики першої половини ХХ ст. Жанрова приналежність історичних творів Филипчака відповідно до сучасних підходів у галузі генології історичної прози. Особливості тематичного розмаїття та проблематика повістей.
Аналіз моделей оповідності, представлених в історичних романах М. Чайковського ("Стефан Чарнецький"), З. Мілковського ("З бурхливої хвилі") та Ю. Крашевського ("Божий гнів"). Поєднання категорії часопростору та галереї історичних персонажів в прозі.
Аналіз моделей оповідності, представлених в історичних романах М. Чайковського, З. Мілковського ("З бурхливої хвилі") та Ю.І. Крашевського ("Божий гнів"). Категорія часопростору та галерея історичних персонажів, наративні моделі історичної прози.
Теоретичне осмислення історичної прози Павла Загребельного – знакової постаті сучасної української літератури кінця XX ст. Особливості метаісторичного погляду на сучасність та на історію митця. Романтичний оповідний модус у творчості П. Загребельного.
Аналіз історичної прози Ю. Трифонова. Висвітлення жанрової специфіки історичних романів і повістей, художнє відтворення історичних осіб, типологічне зіставлення його творів з творами І. Тургенєва, Ф. Достоєвського в контексті традицій і новаторства.