Досліджено історіографію художньої діяльності української художниці Тетяни Яблонської (1917—2005). Розглянуто стан наукової розробки теми, проаналізовано низку наукових праць, в яких висвітлюються питання творчості мисткині протягом ХХ століття.

Інформаційний доступ до нових наукових видань - один з найбільш важливих напрямків соціогуманітаристики. Інституційне оформлення, налагодження регулярної наукової комунікації - процеси, від яких залежать розвиток дослідницького напряму історіографії.

Вдосконалення системи освіти та професійної підготовки педагогів. Використання історико-педагогічного досвіду як важливого складника вітчизняної освіти. Втілення позитивного надбання з користю для національної системи підготовки фахівців галузі освіти.

Історіографія як галузь науки, що вивчає процес накопичення історичних знань. Розгляд монографії "Українська історіографія: концептуальна історія". Аналіз збагачення, оновлення понятійного апарату української історіографії від доби модерну до наших днів.

Аналіз найбільш об’ємної публікації зібрання князівських архівів, які знаходилися у Славуті в маєтку князя Романа Сангушка, і під назвою "Archiwum Ksiqzqt Lubartowiczow Sanguszk&w w Sfawucie" була надрукована Радзімінським, Скобельським та Горчаком.

Визначення поняття історіонаписання як сфери творчої та дослідницької діяльності. Дослідження особливостей його розвитку у середньовіччя. Сутність історіонаписання, як релігійного компоненту, характеристика його основних стилів, хроністи у середньовіччі.

Філологічний аналіз твору "Мазепа" із застосуванням порівняльно-історичного і герменевтичного методів. Реалізація феноменологічного і системно-функціонального підходів у дослідженні самобутності і новаторства історіософічної концепції Б. Лепкого.

Філологічний аналіз твору "Мазепа". Визначення основних історіософських концептів пенталогії письменника з використанням феноменологічного і системно-функціонального підходів. Особливості художньої ідеософії Б. Лепкого. Самобутність і новаторство автора.

Розгляд науки, що вивчає світогляд людини й людства в усій повноті їхніх духовних, інтелектуальних і соціальних відносин. Аналіз абстрактних понять, з яких можна викристалізувати певні закономірності, створити математичні моделі та концептуальні схеми.

Суть понять народ, нація та модерна нація, історичні умови їх формування та розвитку. Основні підходи до визначення консерватизму як одного з основних чинників збереження національної ідентичності. Причини закономірної "неісторичності" української нації.

Типові риси української історіософської традиції в її діахронії. Ключові аспекти історіософської концепції Ліни Костенко на матеріалі конкретних поетичних текстів. Морально-етичні, релігійні, естетичні особливості національного українського світогляду.

Типові риси української історіософської традиції в її діахронії. Історіософія Ліни Костенко в контексті вітчизняних історіософських тенденцій. Морально-етичні, релігійні, естетичні особливості національного світогляду та світовідчуття українства.

Політичні та філософські підходи щодо протиріч мультикультуралізму. Потенціальний конфлікт між претензіями на культурну виключність та нормами загальних прав людини. Аналіз концепції мультикультуралізму в гендерному питанні, що на сьогодні дуже поширена.

Особливості, чинники і джерела формування релігійного світогляду І. Огієнка, вплив на розуміння ним природи, закономірностей розвитку та функціональності релігії в Українському Православ'ї. Відмінності у поглядах у різні періоди творчості мислителя.

Загальна характеристика основних особливостей, чинників і джерел формування релігійного світогляду І. Огієнка. Знайомство з причинами негативного ставлення І. Огієнка до неправославних християнських конфесій, до Української Греко-Католицької Церкви.

Аналіз інтерпретації історичного факту в межах міжкультурної комунікації на матеріалі історичної прози, що показує часову тяглість з минулого через теперішнє у майбутнє й засвідчує застосування лінійної, циклічної та спіральної моделей комунікації.

Релігійно-філософські уявлення про історичний процес та його розвиток. Історіософські погляди П. Куліша в контексті українського національного відродження. Процес перетворення етносу в спільноту. Культурна фаза українського національного відродження.

Поняття "філософія історії". Особливості української історіософії ХІХ ст. Аналіз поглядів на історіософію українського письменника П. Куліша. Характеристика історіософської концепції автора в історичному романі з урахуванням національних особливостей.

Цілісний погляд на Росію та її історію, запропонований у 1917-1924 роках Волошином. Прирощення антигуманної суті Росії за всі епохи правління цією державою убивцями й тиранами. Внутрішні механізми, які визначають роль Росії у "спільній трагедії людства".

З’ясування основних аспектів художньої історіософії поетів-дисидентів та індивідуальних формально-змістових констант комунікації їхніх текстів з поезією Т. Шевченка. Досліджено історіософські тексти в’язнів сумління, які на сьогодні недостатньо вивчені.

Аналіз формування громадянського суспільства в умовах античної та середньовічної правової реальності. Історія розвитку громадянських ідей та еволюція форм громадянського суспільства. Теоретична сутність та практичне значення громадянського суспільства.

Кон'єктура як відновлення зіпсованих місць у тексті або розшифрування тексту на основі здогадів. Аналіз вірша "Бували войни й військовії свари...", написаного Т. Шевченком 26 листопада 1860 року в Петербурзі. Сутність поняття "українське панство".

Змістовна наповненість феномену надприродного та форми вияву його в традиції східнослов’янського язичництва. Понятійний статус тогочасного суб’єкта уявлень про надприродне та етнічні форми, які набув суб’єкт в процесі становлення язичницьких вірувань.

Особливості первісного світорозуміння образів надприродного у вигляді демоністичних і теїстичних уявлень, їх сутнісні риси. Аналіз змісту персонажів язичницького пантеону богів та процесу поступового визрівання їх деміургічної функції, творильного начала.

Оцінка семантичних зв’язків у реченні. Аналіз ядра, граматичних форм і компонентів лексико-семантичного поля темпоральності. Особливості вживання архісем "час" і "пора" в мовотворчості письменників Вінниччини ХХ ст. Специфіка діалектної лексеми "сивина".

Історіософське світобачення М. Чернявського шляхом залучення до аналізу архіву письменника. Принципи дослідження історіософських поглядів на матеріалі неісторичних творів. Основні специфічні форми, елементи хронотопу, що визначений як "історіософський".

Соціально-філософський аналіз відображених у книжній культурі Київської Русі історіософських ідей в межах категоріальної структури мислення цієї доби. Етапи і особливості процесу становлення філософсько-історичного мислення в давньоруському суспільстві.

Системний соціально-філософський аналіз відображених у книжній культурі Київської Русі історіософських ідей в межах категоріальної структури мислення цієї доби. Визначення етапів і особливостей процесу становлення філософії в давньоруському суспільстві.

Аналіз поетичної збірки Дмитра Кременя "Танок вогню" та визначення її історіософських інвектив в контексті ліричного самозанурення. Загальні тенденції раннього циклу творчості поета. Визначення провідних мотивів, образів та домінант поетичного письма.

Ідея створення Євразійського Союзу як свого роду виклику Європейському Союзові країн Заходу. Історичне досьє азійської політики Росії "українським оком". Вивчення спадщини видатного геополітика Юрія Липи: Призначення України, Чорноморська доктрина.