Дослідження ґенезу назв населених пунктів Волині, історію їх виникнення, функціонування та змін, зумовлених сукупністю соціально-політичних, природно-географічних і соціально-культурних процесів та чинників. Особливості ойконімів різних періодів історії.

Зародження початкової державності. Перший національний герой, полководець, син княгині Святослав Ігорович. Перше відвідування столиці Візантії. Народження першої країни на Східноєвропейській рівнині. Літописні і лінгвістичні припущення про назву Погост.

Характеристика питання зародження початкової державності. Історична топоніміка як джерело для дослідження прадавнього часу. Значення Погостів в доісторичному ландшафті 947 року. Перший національний герой нашої землі князь Святослав і його військо.

Виявлення і дослідження етапів та закономірностей формування топонімічної системи кримськотатарської мови. Встановлення етногенетичних зв'язків кримськотатарського етносу з іншими народами. Розробка концепції системного дослідження кримської топонімії.

Формування історичної пам'яті про комуністичні злочини. Дослідження особливостей пам'яті про розстріл в'язнів радянських тюрем працівниками НКВС влітку 1941 р. Значення ексгумаційних робіт 2009 та 2017 рр. для пам'ятання трагедії Луцької в'язниці.

Розстріл в’язнів радянських тюрем працівниками НКВС влітку 1941 р. Репресії радянського тоталітарного режиму на західних землях України в 1939-1953 роки: причини і наслідки, політика пам’яті. Волинь в Другій світовій війні та перші повоєнні роки.

Аналіз чинників формування історично-пізнавальної традиції, яка заклала основи розуміння предметного поля дослідження політичної ідеології в політології. Розгляд проблем, що розкривають сутність та складники політичної ідеології як суспільного феномену.

Розвиток принципу творчості за моделлю мімезис, вираження, привласнення. Відтворення дійсності авторів, варіювання визначення і характеристики подій відносно часу та філософської позиції їх розгляду. Виникнення функції привласнення художньої творчості.

Поступальний розвиток української наукової термінології та термінографії впродовж II половини ХХ - початку ХХІ ст., роль провідних учених Західної та Східної України в її становленні. Основні періоди розвитку, пов’язані з діяльністю різних наукових шкіл.

Досвід інтерпретації ідей гуманізму в сучасній українській науковій думці. Основні ідеї, концепції та праці вітчизняних учених. Характерні риси та особливості дослідження у сфері методологічної парадигми, прийомів аналізу джерел, інтерпретації фактів.

Початок державного навчання історії в Росії, створення народних училищ. Проблеми історичної університетської освіти, роль класичних дисциплін у викладанні історико-філологічних факультетів. Характеристика та особливості лінійного принципу навчання.

Становище українського мистецтва в ХVІІ–ХVІІІ століттях. Визначення художніх особливостей портретного живопису. Залучення європейського культурного надбання при збереженні візантійсько-києворуських традицій, проникнення ренесансних та реформаційних ідей.

Стверджується необхідність існування в історико-літературному творі стратегічного замислу. Визначення того, що історико-художні творіння активно впливають на формування сучасного світогляду, бо роз’яснюють причини певних подій та їхні наслідки в історії.

Передумови виникнення та методологічні особливості історичної школи. Ф. Ліст – засновник історичного методу дослідження в політичній економії. Стадії економічного розвитку. Правові норми та їх вплив на економічні відносини, господарський механізм.

Провідне місце видатного історика Володимира Степановича Іконникова серед фундаторів джерелознавства. Реконструкція наукової біографії вченого, еволюції його поглядів, методологічних засад, концепції в галузі дослідження вітчизняного джерелознавства.

Актуалізація проблемних історичних, теоретичних і прикладних питань історичного документознавства, узалежненого від міждисциплінарного впливу наук документально-комунікаційного циклу та спеціальних історичних дисциплін. Спеціальні історичні дисципліни.

Дослідження теоретичних і прикладних питань історичного документознавства. Еволюція характеристик змісту і форм систем документації. Створення джерелознавства, сфрагістики та філігранології в Україні. Історія та перспективи діловодства державних установ.

Загальне поняття про мультикультуралізм та глобалізацію. Міфологічний характер теорії Зигмунда Фрейда. Філософський погляд на універсум. Цілісність, спрямованість, гуманістичний зміст історії. Спорідненість філософського та історичного знання за Б. Кроче.

Вивчення обставин заснування Асоціації революційного мистецтва України, її програмних принципів та значення в історії українського мистецтва другої половині 1920-х — початку 1930-х рр. Культурно-політичні причини та наслідки введення НЕПу, українізації.

Причини і передумови війни за незалежність північноамериканських колоній Англії. Соціально-економічний та політичний розвиток колоній. Основні етапи війни за незалежність, її результати, історичне значення та вплив на державотворення Сполучених Штатів.

Оцінка особи Гетьмана України Хмельницького в історіографії. Перемоги козацько-селянських військ під Жовтими Водами і Корсунем. Формування Української гетьманської держави, соціальна політика уряду, зовнішня політика. Українсько-шведські відносини.

Зміст Декларації про державний суверенітет України. Передумови спроби державного перевороту. Всеукраїнський референдум і вибори президента 1 грудня 1991 року: результати та історичне значення. Національні інтереси держави у сфері міжнародних відносин.

Ознайомлення з процесом християнізації Русі. Дослідження особливостей боротьби з язичництвом. Характеристика політичних, економічних та культурних наслідків запровадження християнства. Визначення та аналіз причин запровадження релігійних реформ.

Вивчення поведінки та психіки тварин і людей. Систематизація знань теоретичної та практичної психології. Розробка основної ідеї патопсихології. Визначення базових понять і ролі зоопсихології у третіх системах. Тлумачення проявів душі у парапсихології.

Ознайомлення з переказом про хрещення княжни Ольги, яка вирушила до Царгороду, щоб прийняти хрещення у патріарха. Аналіз передумов для офіційного визнання нової релігії і для масового хрещення східних слов'ян, які відбулися за часів князя Володимира.

Обґрунтування хронологічних меж виокремлення тоталітаризму у структурі планетарної політичної системи. Діалектичний зв’язок між цим процесом, еволюцією інституту держави і розвитком світового ідейно-політичного й соціально-економічного простору.

Розгляд різних тлумачень поняття історичного краєзнавства в науковій і навчальній літературі, визначення його місця та ролі в історичній освіті. Аналіз дидактичних методів і значення регіональної історії в реалізації концепції Нової української школи.

Вивчення основних форм краєзнавства. Ознайомлення з кількістю пам'яток археології, історії, монументального мистецтва, архітектури та містобудування, які перебувають під охороною держави. Розгляд процесу організації і розвитку краєзнавчої роботи.

Етапи розвитку історичного краєзнавства Донеччини. Діяльність музеїв, бібліотек регiону, органiзацiй Товариства охорони пам'яток iсторiї та культури, обласної організації Всеукраїнської спілки краєзнавців. Зміст змiн характеру краєзнавчих дослiджень.

Особливості історичного краєзнавства на Київщині в 1917-1939 роках. Вплив освітніх установ та Всеукраїнської академії наук на розвиток краєзнавства. Репресії влади проти дослідників краю у 30-х роках ХХ ст. та їхній вплив на духовність українців.