Основные среды жизни и адаптации к ним организмов. Взаимосвязь экологии с другими биологическими науками. Законы биогенной миграции атомов и необратимости эволюции. Важнейшие абиотические факторы и адаптации к ним организмов. Водная среда жизни.

Основные понятия электрических цепей синусоидального тока. Переменное напряжение и его изменения. Число повторений изменяющейся величины. Частота тока промышленных электрических сетей в мире. Преобразование энергии переменного тока одного напряжения.

Электрические цепи синусоидального тока. Определение тока в неразветвленном участке цепи, пользуясь разными способами изображения синусоидальных токов. Синусоиды в форме временных диаграмм. Первый закон Кирхгофа. Расчет направления векторов и фаз.

Определение понятия и описание эмбрионального развития человека. Изучение процессов прогенеза и эмбриогенеза: оплодотворения, дробления и имплантация. Анализ повреждающих воздействий на плод. Характеристика потенциально опасных и венерических болезней.

Учреждение Александрийской библиотеки. Главное правило эллинистической филологии. Эллинизм и зарождение александрийской науки, пользовавшейся покровительством тамошних царственных властителей. Характеристика философских школ — эпикурейства и стоицизма.

Ювенальное право как наука, юридическая отрасль и учебная дисциплина. Сущность ювенальной политики и ювенального права, их основные понятия. Юридические механизмы отправления ювенального правосудия. Мировые стандарты в сфере защиты детства и семьи.

Особливість формування нових перспективних напрямів досліджень Олександром Кухтенко. Сутність розробки координаційних і науково-організаційних робіт засновника знаної наукової школи з автоматичного управління. Аналіз популяризації та розвитку науки.

Відношення до наукового виробництва як до професії. Раціональний експеримент як засіб контрольованого пізнання. Мистецтвознавство та юриспруденція як науки, їх головні завдання. Теорія пізнання Канта. Поняття про раціоналізацію та інтелектуалізацію.

Визначення основних характеристик науки. Визначення змісту понять "наукова ідея", "гіпотеза" та "наукова концепція". Аналіз змісту, сутності, об'єкту, предмету та мети наукового дослідження. Виявлення основних вимог до визначення наукового дослідження.

Історичне становлення науки як соціального інституту та вплив на суспільне життя. Інституційні форми наукової діяльності та функціонування наукових колективів на міждисциплінарній основі. Виробництво нових знань та унікальність професії вченого.

Розвиток торгівлі в Європі. Відкриття школи математичних знань. Великі географічні відкриття і світова торгівля. Політичні фактори Реформації, що сприяли антиклерикальним тенденціям в західноєвропейських країнах. Наукова картина світу XVlII століття.

Наука як соціально значуща сфера людської діяльності, функцією якої є вироблення й використання теоретично-систематизованих знань про дійсність. Процеси пізнання закономірностей об'єктивного світу. Основні структурні елементи науки та їх характеристика.

Розвиток науки у філософських концепціях С.Б. Кримського; соціокультурний, антропологічний, праксеологічний аспекти. Динаміка поглядів мислителя на науку як культурний феномен. Трансформація науки і вищої освіти в умовах інформатизації суспільства.

Наука і філософія науки. Способи людського світовідношення й освоєння світу за законами істини. Філософія і наука: відмінність можливостей і взаємодія. Протонаука: архаїчні витоки і античні раціональні прозріння на шляху до мистецтва наукового мислення.

Дослідження наукового внеску Є. Озаркевича як засновника української медичної науки. Організація лікарського руху в Галичині. Створення громадської медичної опіки. Особливості стаціонарної та амбулаторної допомоги населенню, профілактичної медицини.

Определение сущности, основных функций и предмета науки. Изучение характерных черт наук. Характиристика науки, как других областей культуры. Проведение исследования роли и места науки в жизни общества. Оценка философского и религиозного познания.

Рассмотрение истории зарождения науки в эпоху средневековья. Роль науки в формировании картины мира. Основные концепции современной науки, и её роль в современном обществе. Изучение логико-гносеологической трактовки. Описание основных концепций науки.

Понятие научной деятельности, ее структура: субъект, объект и предмет исследования, средства и методы, результаты исследования. Понятие научных фактов, эмпиризма, теоретизма, проблематизма. Аспекты бытия науки. Наука как особый вид мировоззрения.

Цель "парусии" как политического гностицизма. Ведущие признаки современного гностицизма. Развитие концепции Э. Фёгелина в части собственного понимания общественных явлений и научного знания. Особенности, показывающие природу гностического отношения.

Место 19 века в культуре нового времени; зрелость и кризис буржуазной цивилизации. Главные тенденции социокультурного развития: особенности образования и развития науки в 19 веке; роль религии в культуре; новые философские системы и социальные теории.

Телесные потребности как основа общества. Техника как выражение человеческих стремлений к власти над природой. Необходимость философии культуры и социальной философии технического и научного мира для определения места человека в современном обществе.

Процесс эволюции понятий "техника" и "технология" Исследование роли разделения труда в развитии производительных сил общества. Биржи: история и значение в рыночных отношениях. Установление взаимосвязи политики и экономики с развитием технологии.

Наука как специализированное познание действительности. Процесс ее формирования в социальный институт. Цели и тенденции современных учений. Виды и уровни научного знания. Этапы и методы исследования объекта. Роль науки в ходе развития человечества.

Определение понятия и целей науки. Основные этапы и направления формирования отраслей науки в соответствии со сторонами действительности, которые были вовлечены в процесс познания. Формы познания, важнейшие эмпирические методы научного познания.

Становление и развитие основных идей классической науки Нового времени. Идеи Г. Галилея, И. Ньютона. Основные научные и технические достижения XVIII-XIX в. Предпосылки для активной разработки наиболее общих философских проблем и принципов науки.

Революция в развитии науки. Основные направления научно-технического развития. Три типа "научных парков" в США и Великобритании. Научно-технический прогресс — основа развития и интенсификации производства. Коэффициент механизации производства и труда.

В проведеному дослідженні встановлена кількість понять для позначення різновидів науково-культурологічних досліджень. Ідентифікована семантика кожного з наявних позначень в контексті їхнього співвідношення в українській та західній науковій традиції.

Вклад И.П. Павлова в развитие науки о высшей нервной деятельности. Исследование условных и безусловных рефлексов. Учение биолога о двух сигнальных системах действительности. Классификация типов и возрастные особенности высшей нервной деятельности.

Тези доповіді, яка готувалася автором до Науково-практичної конференції "Музейна педагогіка – проблеми, сьогодення, перспективи", що проводилася Національним Києво-Печерським історико-культурним заповідником. Особливості співпраці музеїв та вузів.

Закономірність процесу брикетування сипких матеріалів в умовах низьких температур. Встановлення закономірностей процесів тепломасообмiну мiж шахтним повітрям, вуглепородним середовищем i охолодженим закладальним масивом з урахуванням температури.